Справа № 560/12888/23
РІШЕННЯ
іменем України
11 жовтня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.05.2023 №8855496/37971513;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 02.05.2023, подану товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що контролюючому органу було надано усі необхідні документи та пояснення, які підтверджують реальність господарської операції по спірній податковій накладній.
До суду надійшов спільний відзив Головного управління ДПС у Хмельницькій області та Державної податкової служби України, в якому відповідачі просять відмовити у задоволенні позову. Зазначають, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі - Порядок №520). Проте позивач не надав достатніх документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №4 від 02.05.2023. А тому, рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної позивача, як акта індивідуальної дії, прийняте з дотриманням встановлених вимог щодо його змісту, форми, обгрунтованості та вмотивованості, а комісія регіонального рівня Головного управління ДПС у Хмельницькій області, приймаючи вказане рішення, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Товариство з обмеженою відповідальністю «Подільський земельний центр» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 37971513.
Основними видами господарської діяльності підприємства є: 71.12 - Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (основний); 68.10 - Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.31 - Агентства нерухомості; 69.10 - Діяльність у сфері права; 70.22 - Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 74.90 - Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 16.10 - Лісопильне та стругальне виробництво.
У ТОВ «Подільський земельний центр» перебуває 14 найманих працівників з необхідною освітою та кваліфікацією, що підтверджується довідкою ТОВ «Подільський земельний центр».
Позивач орендує нежитлове приміщення, яке використовується для провадження господарської діяльності за договором № 224/01-01-20 від 01.01.2020 року.
Між ТОВ «Подільський земельний центр» та ПАТ "ГОЛДЕН ГЕЙТ БІЗНЕС" укладено договір №1/22/181 від 02 серпня 2022 року про надання комплексу землевпорядних послуг із виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо виготовлення меж частин земельних ділянок, на які поширюється право сервітуту та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою встановлення земельного сервітуту. Роботи за вказаним договором виконані повністю, що підтверджується актом приймання - передачі наданих послуг та оплатою за надані послуги.
За наслідками здійснення господарської діяльності по операціях з ПАТ "ГОЛДЕН ГЕЙТ БІЗНЕС" ТОВ «Подільський земельний центр» складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- податкову накладну №4 від 02.05.2023 на загальну суму 59000,00 грн.
Згідно квитанції від 18.05.2023, зупинено реєстрацію податкової накладної №4 від 02.05.2023 та зазначено, що відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підприємством подано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо ПН №4 від 02.05.2023, реєстрація якої зупинена та копії документів у кількості 3 (трьох) файлів у форматі PDF.
За результатом розгляду пояснень та поданих позивачем документів комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної-розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації було прийнято рішення № 8855496/37971513 від 23.05.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 02.05.2023, в якому відповідно до форми рішення зазначено, що надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено, що платником не надано пояснення, картка рахунку 361.
Позивач, вважаючи рішення Головного управління Державної податкової служби в Хмельницькій області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8855496/37971513 від 23.05.2023 протиправним, звернувся з позовом до суду.
IV. ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджений, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
За правилами пункту 7 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Згідно отриманої платником податків квитанції, реєстрація податкової накладної №4 від 02.05.2023 зупинена у зв'язку з її відповідністю пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Критерії ризиковості платника податку на додану вартість оформлені у вигляді Додатку №1 до Порядку №1165.
Так, віднесення до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість здійснюється, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до квитанції про зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Отже, пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку. Конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Тобто, рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Відповідно до пункту 44 Порядку №1165, Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи.
Суд звертає увагу на те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
Позивачем були надані пояснення та копії ряду первинних документів, складених під час здійснення відповідної господарської операції, що підтверджується контролюючим органом.
Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що надання платником податку копій документів, складених із порушення законодавства. Платником не надано пояснення, картка рахунку 361.
Проте посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
Також суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути саме по собі підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.
Отже, відповідачем - Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не наведено обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. При реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Таким чином, у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, а наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Отже, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.
Згідно з п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №3341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684 грн., тому ці витрати, враховуючи задоволення позову, слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Хмельницькій області.
Представник позивача у позовній заяві заявив клопотання про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
У відзиві на адміністративний позов представник відповідачів зазначає, що сума заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є значно завищеною та неспівмірною зі складністю справи. Зазначає, що слід врахувати фінансовий стан відповідачів, зокрема те, що кошторисні призначення на сплату судового збору (по КЕКВ 2800) є значно нижчими від потреби для реалізації завдань та функцій контролюючого органу. Тому стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень суттєво вплине на своєчасність та результативність виконання його завдань та функцій.
Щодо цього суд звертає увагу на таке.
Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно абз.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, згідно ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Отже, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частинах 1 та 3 статті 139 КАС України. Разом із тим, у частині 9 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно з п.1-2 ч.1ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено уст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду:
- копію договору про надання правової допомоги № 15/2023 від «19» червня 2023 року;
- копію додатку 1 до Договору про надання правової допомоги № 15/2023 від «19» червня 2023 року;
- копію рахунку - фактури № 02-15/2023 від «13» липня 2023 року;
- копію акту приймання - передачі наданих послуг № 02-15/2023 від «14» липня 2023 року;
- копію платіжної інструкції № 2196 від «13» липня 2023 року;
- копію банківської виписки з рахунку АБ «Андрія Талалая «А.Т.ЛЕКС» про надходження коштів за платежем по рахунку-фактурі № 02-15/2023 від «13» липня 2023 року.
Водночас, суд враховує, що предмет спору в цій справі стосується одного епізоду спірних правовідносин.
При цьому предмет спору відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви/відповіді на відзив, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною. Обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
До позовної заяви адвокатом додані документи, які були в наявності у позивача. Отже, справа не вимагала вжиття дій щодо збирання доказів.
Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Так, у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі № 520/9115/19 та від 03 червня 2022 року по справі № 640/18492/18 викладено правову позицію, згідно якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
У постанові Верховного Суду від 04 червня 2021 року по справі № 380/887/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відтак, суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому розмір таких витрат належить зменшити до 3000 грн.
Отже, враховуючи вищевикладене, на користь позивача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в загальному розмірі 5684 грн., з них: судовий збір в сумі 2684 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
позов товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №8855496/37971513 від 23.05.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" №4 від 02 травня 2023 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" судові витрати в сумі 5684 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" (вул. Гагаріна, буд.5,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 37971513)
Відповідач:Державна податкова служба України (пл. Львівська, 8,м. Київ,04053 , код ЄДРПОУ - 43005393) Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - ВП 44070171)
Головуюча суддя Д.Д. Гнап