Справа № 761/26067/23
Провадження № 2/761/8740/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Пономаренко Н.В
за участю секретаря: Бражніченко І.О.
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: державний нотаріус Другої київської державної нотаріальної контори Кучер І.С. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Державний нотаріус Другої Київської державної нотаріального контори Кучер І.С. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31.07.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, розгляд цивільної справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.
В підготовчому судовому засіданні 09.10.2023 на обговорення учасників справи поставлено питання щодо направлення вказаної цивільної справи за підсудністю до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
В судовому засіданні позивач та представник позивача заперечували щодо направлення позовної заяви за підсудністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, про місце, дату та час судового засіданні повідомлявся належним чином.
Третя особа явку свого представника в судове засідання не забезпечила, до суду надійшла заява про проведення судового засідання 09.10.2023 та усі подальші засідання по справі без участі представника державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори Кучер І.С.
Вислухавши думку позивача та представника позивача, дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступних висновків.
Разом з тим, відповідно до вимог ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
При цьому, як передбачено положеннями ч.8 ст. 30 ЦПК України, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До таких позовів відносяться позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Водночас, поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» (ч.1 ст. 30 ЦПК України) є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно), а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.
Отже, виходячи з аналізу вищенаведеного, вбачається, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 року по справі №911/2390/18 вказує, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ЦПК України.
Як вбачається зі змісту даної заяви, позивач просить суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_3 , до складу якої входить нерухоме майно, а саме квартира за АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до дислокації Шевченківського району м. Києва, а територіально відноситься до дислокації суду м.Мелітополь.
Таки чином, вказана позовна заява підсудна Мелітопольському міськрайонному суду Запорізької області.
При цьому, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 14.09.2022 № 49/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області на Комунарський районний суд м. Запоріжжя.
В свою чергу, відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суддя передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Із наведеного вбачається, що позов надано з порушенням правил виключної підсудності.
З огляду на викладене, а також зважаючи на те, що позивач просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом, об'єктом якого є зокрема нерухоме на майно у м. Мелітополі, тобто поза межами дислокації Шевченківського району м. Києва, суддя, враховуючи змінену територіальну підсудність судових справ Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області на Комунарський районний суд м. Запоріжжя, прийшов до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Державний нотаріус Другої Київської державної нотаріального контори Кучер І.С. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, слід передати на розгляд до Комунарського районного суд м. Запоріжжя, як суду, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого належить вказаний позов.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 30, 31, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: державний нотаріус Другої київської державної нотаріальної контори Кучер І.С. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - передати на розгляд до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: