ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" жовтня 2023 р. справа № 300/320/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Матсервіс Трейд” до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації № UA206080/2022/000200 та рішення про коригування митної вартості від 29.11.2022 № UA206000/2022/000104/2, -
ВСТАНОВИВ:
Чобанюк Максим Михайлович в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “Матсервіс Трейд” (далі - позивач, ТОВ “Матсервіс Трейд”) звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач, Івано-Франківська митниця), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 29.11.2022 № UA206000/2022/000104/2; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації № UA206080/2022/000200.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - транспортного засобу марки «Hyundai”, модель «І30», номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, об'єм двигуна 1582 см3, потужність двигуна - 81 кВт, 2014 року випуску, та обраний метод його визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним), внаслідок чого прийнято оскаржувані картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206080/2022/000200 та рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206000/2022/000104/2 від 29.11.2022. Представник позивача стверджує, що на підставі договору № 20221573 від 26.10.2022 оплатив нерезиденту повну вартість автомобіля 66000 Чеських крон, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 10.11.2022. При перетині кордону України і декларуванні, визначив митну вартість транспортного засобу за ціною договору (контракту) 66000 Чеських крон. На переконання представника позивача, відповідач безпідставно поставив під сумнів подані товаросупровідні документи, що підтверджують вартість транспортного засобу, і необґрунтовано витребував додаткові документи, а саме висновки про вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Відтак, вважає представник позивача, застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості з 66000 Чеських крон до 71000 Чеських крон порушує права позивача, оскільки покладає на нього додатковий фінансовий тягар у вигляді доплати митних платежів. Представник позивача просить суд визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів.
Ухвалою суду від 02.02.2023 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків. Позивач у вказаний в ухвалі строк усунув недоліки.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
22.02.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача від 22.02.2023 про стягнення судових витрат з відповідача судового збору в розмірі 5368,00 грн. та витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 10000,00 грн. (а.с. 90-100).
01.03.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Івано-Франківської митниці від 01.03.2023 на позовну заяву. У відзиві представник відповідача зазначив, що під час митного оформлення позивачем автомобіля марки «Hyundai”, модель «І30», номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, об'єм двигуна 1582 см3, потужність двигуна - 81 кВт, 2014 року випуску, митним органом опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах, та встановлено, що згідно умов контракту на постачання техніки № 20221573 від 26.10.2022 оплата товару мала здійснюватися таким чином: 100% від загальної суми замовлення сплачує покупець на умовах повної оплати за товар, оплата здійснюється шляхом перерахування кошті на рахунок продавця. Договір № 20221573 від 26.10.2022 та рахунок фактура № 20221573 від 26.10.2022 сформовані однією датою. Натомість, на момент виставлення фактури 100% передоплати за товар здійснено не було. У рахунку-фактурі вказано, що оплата здійснена 02.11.2022 шляхом переводу, однак відповідно до платіжного доручення дата валютування 09.11.2022. Представник відповідача вказала на те, що митна вартість декларованого товару під час аналізу цінової інформації ЦБД «Інспектор» митна вартість становить від 71000 Чеських крон. Посадовою особою митниці скероване декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме висновки про вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. У відповідь декларант повідомив про неможливість надати інші документи, що підтверджують заявлену вартість товару. За вказаних обставин, Івано-Франківська митниця визначила митну вартість автомобіля марки «Hyundai”, модель «І30», номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, об'єм двигуна 1582 см3, потужність двигуна - 81 кВт, 2014 року випуску, за допомогою резервного методу з використанням митної декларації від 06.10.2022 № UA206020/2022/18539, а тому спірні картку відмови та рішення про коригування митної вартості відповідачем прийнято правомірно. Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржувані рішення та картка такими, що прийнятті відповідно до закону та з урахуванням усіх обставин. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 101-109).
15.03.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло заперечення Івано-Франківської митниці від 15.03.2023 щодо заяви представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. Так, представник відповідача зазначила про завищення судових витрат позивача на правничу допомогу, оскільки час, який витрачено адвокатом на надані послуги в цій справі, є явно завищеним. Окрім цього, ця категорія справ не є складною, а підготовка позовної заяви не потребує значного проміжку часу. Представник відповідача вважає, що вартість витрат понесених на правову допомогу не є доведеною та співмірною із складністю даної справи. Представник відповідача просила суд відмовити в замовленні заяви представника позивача від 22.02.2023 про стягнення судових витрат на правову допомогу (а.с. 110-115).
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
26.10.2022 ТОВ “Матсервіс Трейд” як покупець та Фірма «VeaCom s.r.o.» (Чеська Республіка) як продавець уклали Договір № 20221573, згідно пункту 1.1 якого продавець зобов'язувався надати, а покупець прийняти і оплатити вартість легкового автомобіля марки «Hyundai”, модель «І30», номер кузова - НОМЕР_1 , 2014 року випуску. Ціна, модель, марка, дата виробництва, сума та інші характеристики вказані в рахунку-фактурі (інвойсі), що є невід'ємною частиною цього Договору. Загальна сума договору становить 66000 Чеських крон (пункт 1.2 Договору).
Відповідно до пункту 3.1 Договору оплата товару здійснюється наступним чином: 100% від загальної суми замовлення сплачує покупець на умовах попередньої оплати за товар, оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок продавця (а.с. 34-37).
26.10.2022 Фірма «VeaCom s.r.o.» (Чеська Республіка) сформувала рахунок-фактуру на автомобіль марки «Hyundai”, модель «І30», номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, об'єм двигуна 1582 см3, потужність двигуна - 81 кВт, 2014 року випуску, ціна 66000 Чеських крон, термін оплати 26.10.2022 (а.с. 84).
Так, на підставі вищевказаних Договору № 20221573 від 26.10.2022 та рахунку-фактури від 26.10.2022 ТОВ “Матсервіс Трейд” купило в Фірма «VeaCom s.r.o.» (Чеська Республіка) автомобіль марки «Hyundai”, модель «І30», номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, об'єм двигуна 1582 см3, потужність двигуна - 81 кВт, 2014 року випуску.
Позивача подав до Івано-Франківської митниці електронну митну декларацію № 22UA206080008852U5 від 28.11.2022, якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: легковий автомобіль марки «Hyundai”, модель «І30», номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, об'єм двигуна 1582 см3, потужність двигуна - 81 кВт, 2014 року випуску (а.с. 61).
В зазначеній митній декларації декларант самостійно визначив митну вартість транспортного засобу за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість автомобіля), а саме: рахунку-фактури № 20221573 від 26.10.2022, укладеного між ТОВ “Матсервіс Трейд” та Фірмою «VeaCom s.r.o.» (Чеська Республіка), за ціною 66000 Чеських крон.
Також судом встановлено, та не заперечується сторонами, що декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу такі документи: рахунок-фактура (інвойс) за № 20221573 від 26.10.2022 (а.с. 39); декларація про походження товару № 20221573 від 26.10.2022 (а.с. 39); акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA209080/2022/06278 від 26.11.2022 (а.с. 63-64); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 15.11.2012; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 04.07.2014 (а.с. 65-68); платіжний документ, що підтверджує вартість товару (MUR) 88 від 09.11.2022 (а.с. 69); документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 28.11.2022 (а.с. 70); зовнішньоекономічний договір № 20221573 від 26.10.2022 (а.с. 34-37); інші некласифіковані документи довідка № 28.11.2022-8 від 28.11.2022 (а.с. 75); інші некласифіковані документи витяг з аукціону від 26.10.2022 (а.с. 77-82); інші некласифіковані документи рік виготовлення від 07.11.2022 (а.с. 76); копія митної декларації країни відправлення № 22PL402010Е1986773 від 25.11.2022 (а.с. 83).
Під час проведення митних формальностей за митною декларацією № 22UA206080008852U5 від 28.11.2022, автоматизованою системою аналізу і управління ризиками згенеровано форми митного контролю: “101-1. Витребування оригіналів, зазначених у митній декларації, або засвідчених у встановленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів»; « 103-1. Перевірка товаросупровідних та товаротранспортних документів та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що їх засвідчують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»; « 105-2. Контроль правильності визначення митної вартості»; « 107-3. Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД»; « 117-2. Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості».
Так, митним органом здійснено перевірку цінової інформації щодо митного оформлення аналогічних/подібних товарів в Центральній базі даних «Інспектор» та встановлено, що митна вартість товару становить від 71000 Чеських крон.
Івано-Франківською митницею розпочату процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а саме: висновки про вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
На вказане електронне повідомлення декларант надіслав відповідачу повідомлення, в якому зазначив, що додаткові документи надаватися не будуть, просив прийняти рішення раніше десятиденного терміну.
Відповідач, за результатами розгляду поданої електронної митної декларації № 22UA206080008852U5 від 28.11.2022 відмовив у митному оформленні (випуску) товарів відповідно до оспореної Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206080/2022/000200 від 29.11.2022. Згідно вказаної Картки відмови, відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визначена (висновки про вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Відповідно до вимог частини шостої статті 54 Митного кодексу України, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з статті 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та методу 2г (ст. 63 Митного кодексу України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості митного органу. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація від 06.10.2022 № UA206020/2022/18539 (а.с. 44-45). Як наслідок, Івано-Франківською митницею Держмитслужби здійснено коригування митної вартості транспортного засобу та прийнято оспорене рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2022/000104/2 від 29.11.2022, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 71000 Чеських крон (а.с. 42).
Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації № 22UA206080008852U5 від 28.11.2022 та коригування митної вартості товару, позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому просить визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206080/2022/000200 від 29.11.2022 та рішення № UA206000/2022/000104/2 від 29.11.2022 про коригування митної вартості товарів.
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:
Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.
Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України (надалі - МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини першої статті 248 коментованого Кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 МК України).
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами першою та другою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з частиною першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною четвертою статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України).
За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).
Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу вимог частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами. Висновки суду:
З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України випливає, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Судом встановлено, що подані декларантом позивача 28.11.2022 до митного оформлення документи - декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір, рахунок-фактура щодо отримання товару та сплати коштів за нього, за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини другої статті 53 МК України.
Як встановлено судом з матеріалів справи, підставою здійснення відповідачем коригування заявленої митної вартості автомобіля слугувало те, що декларант не надав висновки про вартісні характеристики легкового автомобіля марки «Hyundai”, модель «І30», номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, об'єм двигуна 1582 см3, потужність двигуна - 81 кВт, 2014 року випуску, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Суд вважає таку позицію митного органу помилковою, та з цього приводу зазначає таке.
Відповідно до Договору № 20221573 від 26.10.2022 та рахунку-фактури від 26.10.2022 ТОВ “Матсервіс Трейд” купило в Фірма «VeaCom s.r.o.» (Чеська Республіка) легковий автомобіль марки «Hyundai”, модель «І30», номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, об'єм двигуна 1582 см3, потужність двигуна - 81 кВт, 2014 року випуску, за ціною 66000 Чеських крон (а.с. 34-37, 39).
Вказані документи містить усі необхідні реквізити сторін: продавця - Фірма «VeaCom s.r.o.» (Чеська Республіка) та покупця - ТОВ “Матсервіс Трейд”, особисті підписи уповноважених осіб, а також відтиск печатки фірми покупця. Окрім цього, договір № 20221573 від 26.10.2022 та рахунок-фактура від 26.10.2022 містять відомості стосовно ідентифікації транспортного засобу - легковий автомобіль марки «Hyundai”, модель «І30», номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, об'єм двигуна 1582 см3, потужність двигуна - 81 кВт, 2014 року випуску. Також такі документи містять відомості про спосіб оплати - переказ на банківський рахунок продавця, вартість до оплати за вказаний автомобіль 66000 Чеських крон.
Вищевказані документи, на переконання суду, є належними документами, що підтверджують вартість придбаного товару та містять всі необхідні реквізити для його ідентифікації, тобто відповідає вимогам частини другої статті 53 МК України.
В підтвердження ціни придбаного автомобіля марки «Hyundai”, модель «І30», номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, об'єм двигуна 1582 см3, потужність двигуна - 81 кВт, 2014 року випуску, позивач також надав витяги з сайту аукціону від 27.11.2022, на якому було придбано зазначений автомобіль. Згідно інформації з вказаних витягів «знижена ціна» автомобіля становила 64000 Чеських крон, «остаточна ціна» 66000 Чеських крон, дата виставлення рахунку-фактури 26.10.2022, дата оплати ТОВ “Матсервіс Трейд” за рахунком-фактурою 10.11.2022 (а.с. 77-82).
Окрім цього, Договір № 20221573 від 26.10.2022 та рахунок-фактура від 26.10.2022 містять відомості щодо придбаного автомобіля марки «Hyundai”, модель «І30», номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, об'єм двигуна 1582 см3, потужність двигуна - 81 кВт, 2014 року випуску, які відповідають відомостям, зазначеним в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA209080/2022/06278 від 26.11.2022 (а.с. 63-64), свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 15.11.2012, свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 04.07.2014 (а.с. 65-68), митній декларації країни відправлення № 22PL402010Е1986773 від 25.11.2022 (а.с. 83).
Також, декларант позивача надав митному органу визначений пунктом 4 частини другої статті 53 МК України банківський платіжний документ - платіжне доручення в іноземній валюті (MUR) 88 від 09.11.2022, що засвідчує оплату 66000 Чеських крон на банківський рахунок продавця, який вказаний в Договорі № 20221573 від 26.10.2022 та рахунку-фактурі від 26.10.2022 (а.с. 69).
Суд звертає увагу, що наявність в покупця свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, підтверджує факт виконання покупцем зобов'язання щодо сплати продавцю за автомобіль коштів в розмірі 66000 Чеських крон, що відповідає правовій природі договору-купівлі продажу та реальному характеру його виконання.
Щодо доводів представника відповідача про те, що на момент виставлення 26.10.2022 рахунку-фактури 100% передоплати за товар здійснено не було, оплата мала бути здійснена 02.11.2022 шляхом переводу, однак згідно платіжного доручення дата валютування 09.11.2022, що суперечить умовам Договору № 20221573 від 26.10.2022 та рахунку-фактури від 26.10.2022, то суд звертає увагу на таке.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” зовнішньоекономічний договір (контракт) - це домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб'єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".
Статтею 14 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” передбачено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право:
- самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам;
- безпосередньо брати і надавати комерційні кредити за рахунок власних коштів у діючій на території України валюті та в іноземній валюті як у межах, так і за межами України, самостійно приймати рішення у зазначених питаннях;
- вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб'єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.
Розрахункове та кредитне обслуговування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється на території України банком для зовнішньоекономічної діяльності України і уповноваженими комерційними банківськими та кредитними установами, а також іноземними і міжнародними банками, зареєстрованими у встановленому порядку на території України.
Водночас статтею 3 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, яка є однією з головних загальних засад цивільного законодавства. Згідно зі статтею 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, не передбачений цивільним законом, урегулювати у передбаченому законом договорі свої відносини, не врегульовані ним, а також відступити від положень закону і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Відповідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні змісту такого договору, а стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає можливість укладення змішаних договорів, що складаються з елементів різних договорів.
Свобода укладення договору полягає у можливості вступу в договірні відносини на основі внутрішнього волевиявлення їх потенційного суб'єкта, тобто сторони договору. В основі такого волевиявлення повинна знаходитися юридично неушкоджена автономна воля сторони, яка полягає в її бажанні до настання правових наслідків, що можуть бути досягнуті шляхом вступу у відповідні договірні відносини. Таким чином, що в структурі автономної волі сторони первинним є саме бажання досягти певних правових наслідків (відповідно, і економічних результатів), а бажання укласти конкретний договір має вторинний характер, оскільки вступ у договірні відносини здійснюється не заради нього як такого, а є інструментом реалізації стороною своїх інтересів.
З огляду на вищевказані положення, за умови досягнення економічних наслідків укладеного зовнішньоекономічного договору, несвоєчасний переказ коштів на виконання контракту не може свідчити про невиконання умов такого контракту.
В спірному випадку, надане позивачем платіжне доручення в іноземній валюті за № (MUR) 88 від 09.11.2022 підтверджує факт виконання покупцем зобов'язання щодо оплати за товар - автомобіль марки «Hyundai”, модель «І30», номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, об'єм двигуна 1582 см3, потужність двигуна - 81 кВт, 2014 року випуску, що відповідає правовій природі договору-купівлі продажу та реальному характеру його виконання.
Окрім цього, ні на час проведення процедури розмитнення транспортного засобу: автомобіля марки «Hyundai”, модель «І30», номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, об'єм двигуна 1582 см3, потужність двигуна - 81 кВт, 2014 року випуску, ні на час судового розгляду в цій справі, відповідачем не подано суду доказів недостовірності відомостей щодо ціни товару, зазначених у Договорі № 20221573 від 26.10.2022 та рахунку-фактурі від 26.10.2022, отриманих в установленому законом порядку.
Верховний Суд в постанові від 13.02.2018 за результатом розгляду справи № 803/1112/17 зазначив:
“… З приводу посилання відповідача на ненадання ОСОБА_2 банківських платіжних документів, суд касаційної інстанції з огляду на встановлені в судових рішеннях обставини зазначає, що запитувані митницею документи у позивача були відсутні та не могли бути надані з об'єктивних причин, так як товар оплачувався готівкою без банківських платежів. У даному випадку колегія суддів вважає, що ненадання позивачем банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів (рахунка-фактури, акта приймання-передачі автомобіля), які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей.
Разом з тим, ненадання додаткових документів, у тому числі і висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, знову ж таки якщо подані декларантом документи, відповідно до частини другої статті 53 МК України, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості товару та не містять розбіжностей. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості…”.
За змістом частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини другої коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Наведене передбачено частиною четвертою статті 57 МК України.
Згідно з частиною п'ятою вказаної статті, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 Кодексу.
При цьому, відповідно до частини шостої статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з частиною другою коментованої статті МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Частинами першою-третьою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною п'ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
При цьому, відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як передбачено частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Разом з цим, відповідно до частини сьомої статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим митний орган вправі витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16.
Відповідач в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206080/2022/000200 та рішення про коригування митної вартості від 29.11.2022 № UA206000/2022/000104/2 не вказав які конкретно обставини обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов'язковою при обчисленні такої вартості. Обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справа № 809/278/17.
Також суд звертає увагу на те, що згідно правових висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 11.09.2012 в справі № 21-262а12, та Верховного Суду, викладених в постанові від 30.10.2018 в справі № 826/25605/15, не надання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Разом з цим, суд зазначає, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Тому суд, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, зокрема, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості та ціну товару.
Така позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду України у постанові від 17.12.2013 по справі № 21-439а13.
Щодо підставності та обґрунтованості картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці № UA206080/2022/000200 від 29.11.2022 з визначенням митної вартості за резервним методом в розмірі 71000 Чеських крон, то суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Частинами 4 і 5 Графи 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" Розділу ІІ "Опис граф Рішення" Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 за № 598 (далі - Правила № 598), регламентовано, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Як свідчать зміст графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2022/000104/2 від 29.11.2022, в ній є посилання про визначення митної вартості за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України) та зазначено номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, № UA206020/2022/18539 від 06.10.2022. Однак відсутні пояснення щодо зроблених коригувань в порівнянні з товаром, який вказаний в митній декларації № 22UA206080008852U5 від 28.11.2022. В спірному випадку це пояснення щодо технічних характеристик та стану транспортних засобів.
Суд звертає увагу на те, що згідно пункту 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Оспорене рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA206000/2022/000104/2 від 29.11.2022 не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 за результатом розгляду справи № 804/2061/17 зазначив:
“…Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2017/000010/1 від 25.02.2017 року, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган…”.
Суд звертає увагу на те, що відповідач не надав суду жодних документів, які стали підставою для прийняття оскаржуваної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206080/2022/000200 від 29.11.2022, документів, які засвідчують обставини, визначені в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206080/2022/000200 від 29.11.2022, щодо коригування митної вартості товарів згідно рішення № UA206000/2022/000104/2 від 29.11.2022. Також відповідач не надав детального розрахунку скоригованої суми митної вартості в розмірі 5000,00 Чеських крон, з посиланням на джерела інформації, в тому числі зовнішні, та з методикою розрахунку.
Зрештою, суд вважає, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може бути самостійною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю (іншим обраним законним методою) та, як наслідок, коригування митної вартості таких товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Суд вказує на право декларанта (його уповноваженої особи) визначити митну вартість за основним методом. При визначенні вартості транспортного засобу особа має надати митному органу необхідні і достатні відомості про митну вартість, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних.
Проте, митний орган не спростував належними і допустимим доказами відомості, зафіксовані в Договорі № 20221573 від 26.10.2022, рахунку-фактурі від 26.10.2022, митній декларації країни відправлення № 22PL402010Е1986773 від 25.11.2022, зокрема щодо продавця-нерезидента та вартості автомобіля, які могли б змінити задекларовану позивачем митну вартість товару.
З урахуванням викладеного, на переконання суду, позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом.
Правильність визначення позивачем митної вартості відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Протиправність рішень відповідача, на переконання суду, обґрунтовується наданням декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.
Підсумовуючи вказане вище, суд дійшов висновку про те, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Держмитслужби № UA206080/2022/000200 від 29.11.2022 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2022/000104/2 від 29.11.2022 з визначенням митної вартості за резервним методом є необґрунтованою. Суд вважає, що у відповідача були документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності митний орган мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України.
Таким чином, суд констатує, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Держмитслужби № UA206080/2022/000200 від 29.11.2022 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2022/000104/2 від 29.11.2022 в порушення пунктів 1, 2 і 4 частини другої статті 55 МК України не містить:
- належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
- наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, заявленої декларантом;
- належного обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Таким чином, відповідачем необґрунтовано, в порушення статті 58 МК України, здійснено визначення митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу.
Оскільки суд дійшов висновку про те, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Держмитслужби № UA206080/2022/000200 від 29.11.2022 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2022/000104/2 від 29.11.2022 прийняті відповідачем за відсутності обґрунтованого сумніву та із порушенням встановлених Митним кодексом України вимог, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Матсервіс Трейд” до Івано-Франківської митниці належить задовольнити в повному обсязі.
Водночас, суд звертає увагу на те, що в разі отримання відповідачем від компетентних органів Чеської Республіки відомостей щодо недостовірності обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом: Фірмою «VeaCom s.r.o.» автомобіля марки «Hyundai”, модель «І30», номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, об'єм двигуна 1582 см3, потужність двигуна - 81 кВт, 2014 року випуску, на підставі Договору № 20221573 від 26.10.2022 та рахунку-фактури від 26.10.2022, а також отримання продавцем іншої (в тому числі більшої) суми за відчужений вказаний транспортний засіб, Івано-Франківська митниця чи інший компетентний на той час контролюючий орган не позбавлені права визначити позивачу відповідну митну вартість товару та донарахувати обов'язкові платежі, що підлягають сплаті при митному оформленні.
Одночасно, суд відзначає, що за змістом вимог частини шостої статті 44 КАС України за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Відповідно до частини першої статті 384 Кримінального кодексу України подання суду завідомо недостовірних або підроблених доказів, караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Відтак, подання в суд завідомо недостовірних або підроблених доказів про митну вартість транспортного засобу, на підставі яких суд встановлює фактичні обставини протиправності картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Держмитслужби № UA206080/2022/000200 від 29.11.2022 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2022/000104/2 від 29.11.2022, має правовим наслідком застосування відповідного виду відповідальності.
Щодо розподілу судових витрат у справі:
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано платіжну інструкцію № 447 від 19.01.2023 про сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн. та платіжну інструкцію № 448 від 19.01.2023 про сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн., тобто разом 5368,00 грн. (а.с. 46-47).
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України належить стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368,00 грн.
Також згідно позовної заяви та заяви від 22.02.2023 про стягнення судових витрат з відповідача представник позивача просить суд стягнути з відповідача 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.
В спірному випадку представник позивача на підтвердження понесення ТОВ “Матсервіс Трейд” витрат на правничу допомогу надав суду копії таких документів: свідоцтва про право на заняття адвокатського діяльністю серії ІФ № 001633 від 27.09.2019 (а.с. 9); ордеру на надання правової допомоги серії АТ № 1035436 від 18.01.2022, виданий адвокатом Чабанюком М.М. (а.с. 94); договору № 4 від 13.01.2023 про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатом Чобанюком М.М. та ТОВ “Матсервіс Трейд” (а.с. 96-97); акту виконаних робіт № 1 від 19.02.2023 до договору про надання правничої допомоги № 4 від 13.01.2023 (а.с. 98); платіжної інструкції № 460 від 19.02.2023 про оплату 10000,00 грн. за адвокатські послуги згідно договору № 3 від 13.01.2023, одержувач адвокат Чобанюк М.М. (а.с. 95).
Згідно акта виконаних робіт № 1 від 19.02.2023 до договору про надання правничої допомоги № 4 від 13.01.2023 адвокатом Чобанюком М.М. надано такі адвокатські послуги:
- усні консультації та попереднє вивчення матеріалів, що стосується позову про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206080/2022/000200 від 29.11.2022 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2022/000104/2 від 29.11.2022, витрачено 4 години (вартість 2000,00 грн.);
- формування правової позиції у справі № 300/320/23 за позовом про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206080/2022/000200 від 29.11.2022 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2022/000104/2 від 29.11.2022, витрачено 4 години (вартість 2000,00 грн.);
- складення позову про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206080/2022/000200 від 29.11.2022 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2022/000104/2 від 29.11.2022, витрачено 12 годин (вартість 6000,00 грн.).
Кількість годин робочого часу адвоката, витраченого на надання послуг - 20 годин, загальна вартість наданих послуг - 10000,00 грн. (а.с. 98).
Розгляд справи № 300/320/23 за позовом ТОВ “Матсервіс Трейд” до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206080/2022/000200 від 29.11.2022 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2022/000104/2 від 29.11.2022, здійснено за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справ.
Таким чином, справа № 300/320/23 відноситься до справ незначної складності, а тому не потребує значних зусиль для підготовки позовної заяви та доказів до неї.
Також в ракурсі вказаних обставин суд звертає увагу на те, що Єдиний державний реєстр судових рішень містить велику кількість аналогічних справ за предметом спору адміністративних справ незначної складності, які могли бути використані представником позивача як правові позиції суду під час підготовки позовної заяви та значно спростили процес та час, затрачений на її написання та визначення обсягу необхідних доказів у справі.
Окрім цього, суд зазначає, що зібрані представником позивача та подані суду докази не становили значний обсяг та в своїй основі складалися з тих документів, які були долучені позивачем митному органу в процесі митного оформлення товару.
Згідно клопотання представника Івано-Франківської митниці Державної митної служби України від 15.03.2023, представником відповідача заперечено проти розміру судових витрат на професійну правничу допомогу в цій справі. Представник відповідача зазначила, що розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи, оскільки підготовка відповідних процесуальних документів не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, оскільки справи цієї категорії не є складними.
Суд вважає, що факт прийняття відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації № UA206080/2022/000200 від 29.11.2022 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2022/000104/2 від 29.11.2022 потребував сторонньої професійної правничої допомоги для захисту порушеного вказаними карткою та рішенням права позивача. Необхідність судового захисту порушеного права позивача у спосіб оскарження вказаних картки та рішення підтверджується й самим відповідачем, який у відзиві на позовну заяві позов не визнав, а заперечив проти його задоволення. Зрештою протиправність таких картки та рішення відповідача встановлено судом за наслідками розгляду цієї адміністративної справи.
Натомість суд частково погоджується з доводами представника відповідача про те, що витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн. є неспівмірними з обсягом наданих послуг через її незначну складність.
Такий висновок суд зробив з огляду на зміст та незначну кількість та складність в опрацюванні документів, долучених до позовної заяви. Окрім цього, позовна заява в цій справі є типовою для цієї категорії спорів в частині оцінки норм права та об'єктивно містить незначний обсяг викладу обставин справи. Підготовка такої позовної заяви не потребувала значного часу і не мала завдати значних клопотів для спеціаліста в сфері юриспруденції - адвоката. Тому суд вважає справедливим відшкодування позивачу судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн., з розрахунку достатніх 7 годин (вартість 500,00 грн. за 1 годину) витраченого адвокатом часу на надання послуг з правової допомоги в цій справі № 300/320/23, що буде співмірним зі складністю цієї справи, обсягом наданих адвокатом послуг, а також відповідатиме критерію реальності та розумності їх розміру.
Таким чином, позивачу належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України № UA206080/2022/000200 від 29.11.2022.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці Державної митної служби України № UA206000/2022/000104/2 від 29.11.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (ідентифікаційний код 43971364, вулиця Чорновола, 159, місто Івано-Франківськ, 76005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Матсервіс Трейд” (ідентифікаційний код - 43140876, вулиця Залізнична, 3, село Матеївці, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78267) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368 (п'ять тисяч триста шісдесять вісім) гривень та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Матсервіс Трейд”, ідентифікаційний код - 43140876, вулиця Залізнична, 3, село Матеївці, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78267.
Відповідач: Івано-Франківська митниця Державної митної служби України, ідентифікаційний код - 43971364, вулиця Чорновола, 159, місто Івано-Франківськ, 76005.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.