Справа №760/20729/23
1-кс/760/8732/23
11 жовтня 2023 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102090000084 від 24 квітня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 369-2 КК України,
Прокурор Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти у сумі 200 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США; грошові кошти у сумі 9500 грн., купюрами номіналом три по 1000 грн., тринадцять купюр по 500 грн.; мобільний телефон марки «Apple», моделі «iPhone 14 Pro Max», imeil: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з встановленою сімкарткою «lifecell» тел: НОМЕР_3 , в чорному силіконовому чохлі, захищений паролем, грошові кошти у сумі 3000 грн., купюрами номіналом по 500 грн., у кількості 6 шт.: 357896816, ЕБ3486643, СБ6317383, ВЖ6030005, ФГ4205872, ЕТ0537679, які буливилучені, в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42023102090000084 від 24 квітня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що Солом'янською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42023102090000084 від 24 квітня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явився, подав до суду клопотання про повернення клопотання про накладення арешту на доопрацювання.
Дослідивши матеріали клопотання про накладення арешту, клопотання прокурора про його повернення, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Статтею 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Обов'язок доказування перед слідчим суддею наявності підстав для арешту майна покладено на слідчого та прокурора, у зв'язку з чим вони повинні обґрунтувати необхідність арешту майна.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні суб'єктами кримінального провадження своїми процесуальними правами в межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що прокурором подано заяву про повернення клопотання, що є його правом, а також вимоги ч. 6 ст. 9 КПК України, згідно з якими у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про його повернення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102090000084 від 24 квітня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 369-2 КК України - повернути прокурору для усунення недоліків в сімдесят дві години.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1