Справа №760/7435/23
2/760/6955/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А, за участю секретаря - Мех В.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення коштів та відшкодування збитків, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом і просить:
- розірвати укладений з відповідачем договір № 20211203 від 03 грудня 2021 року на виготовлення та встановлення меблевих виробів;
- стягнути з відповідача 175 536, 00 гр. плати за договором;
- стягнути з відповідача на його користь 17 553, 00 гр. пені.
Посилається в позові на те, що 03 грудня 2021 року між ним та відповідачем був укладений договір на виготовлення та встановлення меблів № 20211203.
Відповідно до п.1.1. договору відповідач, як виконавець, зобов'язався виготовити та встановити меблі згідно Сецифікації.
Загальна вартість виробів, згідно з п.3.2 договору, становить 149 661. 00 гр., що еквівалентно 5 543. 00 доларів США.
Вартість зі знижкою складає 129 600, 00 гр., що еквівалентно 4 800, 00 доларам США.
04 грудня 2021 року він передав відповідачу 4 800, 00 доларів США.
Відповідно до Додатку 2.1 до договору термін підготовки та виготовлення меблів становить 15 днів.
Відповідно до Додатку 2.2 до договору термін виготовлення та встановлення меблів становить 62 дні.
Загальний термін підготовки, виготовлення та встановлення виробів становить 77 днів.
В порушення умов договору відповідач на момент звернення до суду свої зобов'язання не виконав.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 04 квітня 2023 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 01 травня 2021 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
З офіційного сайту Укрпошти вбачаться, що відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками 07 липня 2023 року.
Крім того, представник відповідача - адвокат Біліченко В.В. ознайомився з матеріалами справи в суді відповідно до поданої заяви 14 серпня 2023 року.
Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.
Відповідач своїм правом не скористався , відзив на позов не подав.
Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч. 1 ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч.3,4 ст. 698 ЦК України до відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів. Умови договору, що обмежують права покупця - фізичної особи порівняно з правами, встановленими цим Кодексом та законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними.
Таким чином, будь-які умови договору, що обмежують права покупця - фізичної особи порівняно з правами, встановленими, зокрема Законом України «Про захист прав споживачів», є нікчемними.
Судом встановлено, що 03 грудня 2021 року між сторонами був укладений договір на виготовлення та встановлення меблів № 20211203 згідно Сецифікації.
Відповідно до п.3.2 договору загальна вартість становить 149 661. 00 гр., що еквівалентно 5 543. 00 доларів США.
Вартість зі знижкою за умовами договору становить 129 600, 00 гр., що еквівалентно 4 800, 00 доларам США.
Пунктом 3.3.1 договору сторони дійшли згоди, що попередня оплата становить 100% від суми, зазначенаоїв п.3.2 договору, в розмірі 129 600, 00 гр.
04 грудня 2021 року позивач передав відповідачу під розписку 4 800, 00 доларів США.
Відповідно до Додатку 2.1 до договору термін підготовки та виготовлення меблів становить 15 днів.
Відповідно до Додатку 2.2 до договору термін виготовлення та встановлення меблів становить 62 дні.
Загальний термін підготовки, виготовлення та встановлення виробів становить 77 днів.
Звертаючись до суду позивач зазначив, що на момент його звернення до суду в квітні 2023 року умови договору відповідач не виконав.
Відповідач, не подавши відзив, вказаних обставин не спростовував.
Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Таким чином, уклавши договори на умовах, викладених у них, відповідач, як виконавець, тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
Звертаючись до суду, позивач зазначив, і цього не спростував відповідач, умови договору ним не виконані.
Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Виходячи із змісту ст.ст.651, 653 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним, а у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
За таких обставин, наявні передбачені ч. 2 ст. 651 ЦК України правові підстави для розірвання договору судом на вимогу позивача, як однієї із сторін цього договору, а зобов'язання сторін за договором припиненню.
Звертачись до суду, позивач просить стягнути сплачену ним суму на виконання умов договору за курсом української гривні до долара США станом на 29 березня 2023 року, який становив 36, 57 гр. на 1 долар США, що становить 175 536, 00 гр. ( 4 800,00 х 175 536.00 ).
Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.
Відповідно до п.8.4 договору у разі перевищення термінів виготовлення та встановлення продукції виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від ціни виробу, термін виготовлення та встановлення якого бели перевищені, за кожен день первищення терміну, встановленого п.2.2 додатку до договору.
При цьому максимальний розмір пені не може перевищувати 10% від вартості виробу.
Виходячи з суми договору, розмір пені становить 17 553. 00 гр.
Враховуючи викладене вище, невиконання відповідачем умов договору, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
При вирішенні спору суд також враховує наступне.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.
Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.
Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.
За змістом ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Тобто позивач, з урахуванням визначених нормами процесуального законодавства принципів змагальності та диспозитивності, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість.
Виходячи з викладеного вище правового обґрунтування, не спростованого відповідачем, суд приходить до висновку про обгрунтвоаність вимог позивача.
Відповідно до ч.ч.1,6 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України « Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України « Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З урахуванням цього, встановлених ст.4 Закону ставок судового збору, з відповідача на користь держави 3 004, 50 гр. ( 1073. 60 + 1 930, 90 = 3 004. 50 ).
Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 22, 205, 207, 610, 611, 612, 623, 626, 627, 693, 698, 865 ЦК України, ст.ст.10, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 12, 13, 76-82, 209, 229, 255, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Розірвати договір виготовлення та встановлення меблевих виробів № 20211203 від 03 грудня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .
Стягнути з Фізичної особи-підпримця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 175 536, 00 гр. плати за договором та 17 553, 00 гр. пені.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 3 004, 50 гр. судового збору на користь держави.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП:невідомий.
Відповідач: Фізична особа-підпримець ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , ДРФО: НОМЕР_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А. Шереметьєва