Справа №755/10018/21
2-а/760/1478/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Букіної О.М.,
при секретарі - Щепановій І.І.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Мукоїда Владислава Михайловича, Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до інспектора роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Мукоїда Владислава Михайловича, Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, у якому просив суд:
-визнати протиправною та скасувати постанову серії ДП18 № 729538 складену 27.04.2021 інспектором роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві Мукоїдом В.М. у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ;
-провадження відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 27.04.2021 інспектором роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві Мукоїдом В.М. було винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 729538, якою було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.1 «а» ПДР та вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП з одночасним накладенням штрафу у розмірі 3 400 грн.
Вказує, що підставою для складення даної постанови стало те, що ОСОБА_1 27.04.2021 о 20 год. 00 хв. у м. Київ по Попудренко, 2/2, керував транспортним засобом SCOOTER J-MD, VIN НОМЕР_1 , у якого був відсутній державний номерний знак та при перевірці документів було встановлено, що водій не має права керування таким транспортним засобом, а саме: а саме немає відкритої категорії А1, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР.
Зазначає, що ним не було порушено ПДР, оскільки електроскутер SCOOTER J-MD має потужність двигуна 1500 Вт та належить до категорії механічних транспортних засобів, а тому у останнього відсутній обов'язок мати посвідчення водія категорії А1.
З урахуванням викладеного вище просив суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.06.2021 дану справу було передано за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
23.07.2021 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26.07.2021 матеріали справи булим повернуті до Дніпровського районного суду м. Києва для належного оформлення.
22.07.2022 матеріали справи були повернуті до Солом'янського районного суду м. Києва після дооформлення.
29.07.2022 на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду дану справу було передано для розгляду судді Букіній О.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.08.2022 у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
07.07.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов у якому останній проти позовних вимог заперечував.
В обґрунтування своїх заперечень вказує, що факт порушення позивачем ПДР є доведеним, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
З матеріалів справи вбачається, що 27.04.2021 інспектором роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві Мукоїдом В.М. було винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 729538, якою було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.1 «а» ПДР та вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП з одночасним накладенням штрафу у розмірі 3 400 грн. (а.с. 30).
Відповідно до даної постанови, ОСОБА_1 27.04.2021 о 20 год. 00 хв. у м. Київ по Попудренко, 2/2, керував транспортним засобом SCOOTER J-MD, VIN НОМЕР_1 , у якого був відсутній державний номерний знак та при перевірці документів було встановлено, що водій не має права керування таким транспортним засобом, а саме: а саме немає відкритої категорії А1, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР.
За визначенням, що міститься у статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
На виконання ч. 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналогічні приписи містить підпункт «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з пп. «в» п. 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Пункт 2.13 ПДР визначає, що транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт; А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб.см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.
Згідно із п. 2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.
Частина 1 ст. 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Матеріалами справи, зокрема, самою ж позовною заявою підтверджується, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом SCOOTER J-MD, VIN НОМЕР_1 та на вимогу працівника патрульної поліції, не надав посвідчення водія категорії «А1».
При цьому, ОСОБА_1 не заперечував вказані факти та надавав пояснення, що для даної моделі транспортного засобу отримання посвідчення водія категорії «А1» не передбачено.
Як зазначено вище, транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
За змістом Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 №340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №511) (далі - Положення) водій транспортного засобу, що має електродвигун, потужністю до 4 кВт повинен мати посвідчення водія категорії А1.
Судом під час судового розгляду встановлено, що позивач має посвідчення водія лише категорії В.
В позовній заяві ОСОБА_1 наполягав на тому, що його електроскутер SCOOTER J-MD, VIN НОМЕР_1 , не є в розумінні ПДР механічним транспортним засобом, отже він не повинен мати посвідчення водія на його керування.
Суд вважає такі доводи позивача безпідставними, оскільки ч. 3 Положення передбачає, що керування транспортними засобами з електродвигуном потужністю менше 4 кВт дозволяється за наявності посвідчення водія.
Електроскутер, яким керував ОСОБА_1 належить до транспортного засобу, потужність його двигуна складає 1,5 кВт, тобто менше 4 кВт, а тому він має право ним керувати лише за наявності відповідного посвідчення водія категорії А1, яке у нього відсутнє.
При цьому посилання на те, що електроскутер не є механічним транспортним засобом не може слугувати підставою для звільнення особи від відповідальності за протиправну поведінку, оскільки це хоча є недоліком юридичної техніки при написанні нормативного акта, однак, зважаючи на зміст вказаних вище норм в сукупності, такий недолік не може вважатись настільки суттєвим, щоб ставити під сумнів правомірність складеної інспектором постанови.
Аналогічного висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 19.01.2022 у справі № 712/8597/21, який враховується судом під час розгляду даної справи.
Отже, у відповідності до визначень закріплених у Правилах дорожнього руху електроскутер SCOOTER J-MD потужністю 1500 Вт визнається транспортним засобом, а особа, яка ним керує є суб'єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджується факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 7, ч. 2 ст. 126, 251, 268, 283-284, КУпАП, ст.ст. 2, 8, 9, 72-78, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Мукоїда Владислава Михайловича, Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 11.10.2023.
Суддя: Букіна О.М.