ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року Справа № 280/7539/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (просп. Соборний, буд.164, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 43315529)
треті особи, без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 168, код ЄДРПОУ 37941997), Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд.158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
14.09.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач), треті особи, без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі третя особа-1), Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі третя особа-2, ГУ ПФУ в Запорізькій області) в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у внесенні до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, даних про виданий Запорізьким окружним адміністративним судом виконавчий лист №280/1411/22 від 16.03.2023 та непередачі виконавчого листа і документів про нарахування виплат за цим листом на виконання шляхом погашення заборгованості за рахунок бюджетної програми до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у відповідності до Закону України №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 (далі - Закон №4901-VI), та Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440 (далі - Порядок №440). Без застосування встановленого Кабінетом Міністрів України в Порядку №440 обмеження дії Закону №4901-VI у часі тільки стосовно рішень суду, що набрали законної сили, та видані або ухвалені до 1 січня 2013 року, яке не відповідає акту вищої юридичної сили - Закону №4901- VI;
- зобов'язати відповідача внести до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, даних про виданий Запорізьким окружним адміністративним судом виконавчий лист №280/1411/22 від 16.03.2023, та передати виконавчий лист і документи про нарахування виплат за цим листом на виконання шляхом погашення заборгованості за рахунок бюджетної програми до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у відповідності до Закону України №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012, та Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440. Без застосування встановленого Кабінетом Міністрів України в Порядку №440 обмеження дії Закону №4901-VI у часі тільки стосовно рішень суду, що набрали законної сили, та видані або ухвалені до 1 січня 2013 року, яке не відповідає акту вищої юридичної сили - Закону №4901-VI;
- стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 1073,60грн.
Ухвалою суду від 15.09.2023 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 5-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем усунено недоліки позовної заяви.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику учасників справи.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладене в позовній заяві від 13.09.2023 (вх.№40702 від 14.09.2023). Зокрема зазначено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2022 у справі №280/1411/22, яке набрало законної сили 20.07.2022 позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. На виконання зазначеного рішення Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №280/1411/22, який позивач направив до відповідача задля звернення судового рішення до примусового виконання. Водночас вказано, що 23.03.2023 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Біланом Д.Г. було відкрито виконавче провадження ВП №71328367 з примусового виконання виконавчого листа по справі №280/1411/22 та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду - протягом 10 робочих днів. Крім того зазначено, що 16.08.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо внесення до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, даних про виданий 16.03.2023 Запорізьким окружним адміністративним судом виконавчий лист №280/1411/22, та передачі виконавчого листа і документів про нарахування виплат за цим листом на виконання до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Однак, відповідач проігнорувавши усі наведені позивачем аргументи відмовив позивачу у задоволенні вказаної заяви. На підставі вищевикладеного позивачем зауважено, що його позбавлено можливості на отримання в порядку, встановленому чинним законодавством заборгованості, яка утворилася внаслідок перерахунку пенсійних виплат на виконання рішення суду, а тому останній просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заперечення проти задоволення позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву (вх.№44006 від 05.10.2023). Зокрема зазначено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження ВП №71328367, яке відкрито 23.03.2023, з примусового виконання виконавчого листа №280/1411/22, виданого 16.03.2023 Запорізьким окружним адміністративним судом. Постановою старшого державного виконавця відділу від 23.03.2023 в порядку статтей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон України №1404-VIII) відкрито виконавче провадження ВП №71328367 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа. Водночас, мотивуючи правомірність відмови позивачу у внесенні до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, даних про виданий Запорізьким окружним адміністративним судом виконавчий лист №280/1411/22 від 16.03.2023 та передачі виконавчого листа і документів про нарахування виплат за цим листом на виконання шляхом погашення заборгованості за рахунок бюджетної програми до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів відповідачем зазначено, що відповідно до пункту 2 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 (далі - Порядок № 440), рішення - виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» суб'єкти, які видані або ухвалені до 01.01.2013. Разом з тим вказано, що виданий 16.03.2023 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2022 по справі №280/1411/22 виконавчий лист №280/1411/22 не підпадає під дію положень Порядку №440. З огляду на вищевикладене, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Позиція ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо заявлених позовних вимог відображена у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву (вх.№44502 від 10.10.2023) де, окрім іншого, зазначено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2022 по справі №280/1411/22 зобов'язано ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 . Враховуючи, що таке рішення носить зобов'язальний характер воно не може підпадати під дію Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901-VI). Разом з тим вказано, що оскільки рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/1411/22 винесено саме 10.05.2022, то таке не може буде виконано відповідно до Порядку №440. Враховуючи наведене просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Третя особа - 1 правом на подання пояснень щодо позову не скористалась, матеріали справи містять докази належного повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про розгляд у Запорізькому окружному адміністративному суді справи №280/7539/23.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2022 по справі №280/1411/22, яке набрало законної сили 20.07.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» від 07.12.2021 №33/28-2724 та зобов'язано ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» від 07.12.2021 №33/28-2724 про розмір грошового забезпечення, відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», та здійснити виплату недоотриманих з 01.12.2019 сум з урахуванням раніше проведених виплат. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено (а.с.54-57).
На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження ВП №71328367, яке відкрито 23.03.2023, з примусового виконання виконавчого листа №280/1411/22, виданого 16.03.2023 Запорізьким окружним адміністративним судом, про «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» від 07.12.2021 №33/28-2724 про розмір грошового забезпечення, відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», та здійснити виплату недоотриманих з 01.12.2019 сум з урахуванням раніше проведених виплат».
16.08.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо внесення до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, даних про виданий Запорізьким окружним адміністративним судом виконавчий лист №280/1411/22 від 16.03.2023, та передачі виконавчого листа і документів про нарахування виплат за цим листом на виконання до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (а.с.27-33).
Листом відповідача від 07.09.2023 №40995-2-261 позивачу було роз'яснено, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2022 по справі №280/1411/22, на підставі якого судом 16.03.2023 видано виконавчий лист, не підлягає виконанню відповідно до Порядку №440. Водночас зауважено, що відповідно до пункту 2 Порядку № 440, рішення - виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 Закону України № 4901-VI суб'єкти, які видані або ухвалені до 01.01.2013 (а.с.34).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у внесенні до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, даних про виданий Запорізьким окружним адміністративним судом виконавчий лист №280/1411/22 від 16.03.2023 та непередачі виконавчого листа і документів про нарахування виплат за цим листом на виконання шляхом погашення заборгованості за рахунок бюджетної програми до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII.
Відповідно до статті 1 Закону України №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом статті 3 Закону України № 1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Частина перша статті 5 Закону України №1404-VIII передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частин 1 та 2 статті 18 Закону України №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
В силу положень частини 1 статті 26 Закону України № 1404-VІІІ державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Положеннями пунктів 1, 16, 22 частини третьої статті 18 Закону України № 1404-VІІІ передбачено, що державний виконавець має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 4 статті 18 Закону України № 1404-VІІІ вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Матеріали справи свідчать про те, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження ВП №71328367, яке відкрито 23.03.2023, з примусового виконання виконавчого листа №280/1411/22, виданого 16.03.2023 Запорізьким окружним адміністративним судом.
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 20.04.2023, який надійшов на адресу органу примусового виконання рішень боржником повідомлено, що за виконавчим листом №280/1411/22, виданим 16.03.2023 Запорізьким окружним адміністративним судом пенсіонеру ОСОБА_1 донарахована сума пенсії за період з 01.12.2019 до 31.08.2022 в розмірі 221 409,29грн., яка внесена до Реєстру судових рішень, виконання яких гарантовано державою (реєстраційний №599217) (а.с.35).
Разом з листом ГУ ПФУ в Запорізькій області в якості додатку надано документи про здійснення нарахування за рішенням суду пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 , а саме:
- Доручення на одноразову виплату пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 з Повідомленням до доручення на одноразову виплату пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 на суму 221 409,29 грн., серія та № ДN/А13201/51 від 01.08.2022 (а.с.36);
- Розрахунок на доплату пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 за дорученням ДN/А13201/51, за період грудень 2019 року - серпень 2022року на загальну суму 221 409,29 грн. (а.с.37);
- Перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 від 03.08.2022, згідно якого сума перерахованої пенсії з 01.12.2019 складає 13394,06грн., а з 01.09.2022 - 15269,23 грн. (а.с.38).
Крім того, матеріали справи містять скріншот Реєстру судових рішень з якого вбачається, що донарахована ОСОБА_1 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2022 по справі №280/1411/22 сума за період з 01.12.2019 по 31.08.2022 у розмірі 221 409,29грн. внесена до зазначеного реєстру (а.с.89).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення суду в частині перерахунку пенсії стягувачу виконано у повному обсязі, а інша частина щодо виплати позивачу різниці між донарахованими та виплаченими сумами не виконана з об'єктивних, незалежних від боржника причин.
Водночас, обґрунтовуючи свої позовні вимоги про зобов'язання відповідача направити до Державної казначейської служби документи для безспірного списання коштів з рахунків боржника, позивач посилається на норми Закону № 4901-VI, Порядку № 440 та постанову Кабінету Міністрів від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (далі - Порядок № 845).
Так, відповідно до пункту 1 Порядку № 440 цей порядок визначає механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», інвентаризації та погашення заборгованості за ними.
Пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4901-VI передбачено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом.
Згідно з пунктом 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4901-VI, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року.
Натомість, виконавчий лист №280/1411/22 був виданий судом 16.03.2023 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2022, яке набрало законної сили 20.07.2022, а тому не підпадає під дію положень Постанови № 440, на які посилається позивач.
Щодо застосування Порядку № 845, то такий порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Отже, норми Порядку № 845 регулюють порядок виконання рішень про стягнення коштів, тобто поширюються на судові рішення майнового характеру з конкретно визначеним способом його виконання. При цьому, саме стягувач за рішенням суду про стягнення коштів звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, із заявою про виконання рішення суду та подає документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, передбаченим пунктом 6 цього Порядку. Подібне правове регулювання міститься і у статті третій Закону № 4901-VІ.
Водночас суд зауважує, що згідно з абз.2 ч.1 ст.2 Закону № 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.
Особливості виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, визначено статтею 7 цього Закону, відповідно до приписів якої виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом (частина 1 статті 7 Закону № 4901-VI).
Частиною другою статті 7 Закону № 4901-VI передбачено, що у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Аналізуючи правову природу рішення, яке підлягає виконанню в рамках виконавчого провадження ВП №71328367, на предмет того, чи можна його вважати рішенням "майнового характеру", суд зважає на те, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2022, на підставі якого 16.03.2023 видано виконавчий лист №280/1411/22, ГУ ПФУ в Запорізькій області зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» від 07.12.2021 №33/28-2724 про розмір грошового забезпечення, відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», та здійснити виплату недоотриманих з 01.12.2019 сум з урахуванням раніше проведених виплат.
Суд звертає увагу, що порядок виконання рішень немайнового характеру врегульований нормами статей 63-67 Закону України №1404-VIII.
Відповідно до вимог частини 6 статті 26 Закону України №1404-VІІІ, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
В силу положень частини 1 статті 63 Закону України № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Частиною другою статті 63 Закону України № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до приписів частини третьої статті 63 Закону України № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відтак, беручи до уваги, що у вказаному рішенні суб'єкта владних повноважень зобов'язано вчинити певні дії, а не стягнути із боржника вищезазначену суму коштів, суд вважає, що виконання такого рішення має здійснюватися саме в порядку, визначеному Законом України № 1404-VIII, а не за тими правилами, на які посилається позивач.
Отже, враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що у державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відсутні правові підстави та технічна можливість внесення до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, виконавчого листа №280/1411/22, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом та передачі зазначеного виконавчого листа і документів про нарахування виплат на виконання до Державної казначейської служби.
Будь-яких інших законних підстав для передачі відповідачем матеріалів виконавчого провадження та необхідних документів до органів Державного казначейства для перерахування (безспірного списання) коштів, судом не встановлено та позивачем не наведено.
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що дії державного виконавця є такими, що вчинені в межах повноважень та в спосіб, передбачений Законом України №1404-VIII та жодним чином не порушують прав позивача.
Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Беручи до уваги положення статті139 КАС України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 287 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (просп. Соборний, буд.164, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 43315529), треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 168, код ЄДРПОУ 37941997), Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд.158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 11.10.2023.
Суддя І.В.Садовий