Справа № 367/4496/23
Провадження № 2-з/760/410/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,
розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором прокату,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ФОП ОСОБА_1 - адвокат Мартиненко В.В. звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором прокату 109379 від 02 серпня 2019 року за період з 04 серпня 2019 року по 15 травня 2023 року в загальному розмірі 3163093,04 грн та суму сплаченого судового збору у розмірі 14762 грн.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , та належить відповідачу.
В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову зазначає, що 02 серпня 2019 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір прокату №105258 від 02 серпня 2019 року, відповідно до якого позивач передав, а відповідач отримав у тимчасове володіння та користування, строком з 02 серпня 2019 року по 03 серпня 2019 у повній технічній справності обладнання : Canon EOS SD Mark III body, серійний номер 033024003716*, оціночною вартістю 1200 дол США та Canon EF 24-70mm f/2.8 L USM II, серійний номер 4655012957*, оціночною вартістю 1200 дол США.
Відповідач свої зобов'язання за договором прокату не виконав, обладнання не повернув та не сплатив обумовлену вартість прокату за весь час фактичного користування таким обладнанням. Тому необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка належить відповідачу, оскільки невжиття таких заходів призведе до неможливості або утруднення виконання рішення суду.
Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області від 27 червня 2023 року заяву про забезпечення позову передано за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12 вересня 2023 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Сторони в судове засідання не з'явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором прокату №109379 від 02 серпня 2019 року за період з 04 серпня 2019 року по 15 травня 2023 року в загальному розмірі 3163093,04 грн та суму сплаченого судового збору у розмірі 14762 грн.
Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , та належить відповідачу.
ФОП ОСОБА_1 вказав, що 02 серпня 2019 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір №105258 від 02 серпня 2019 року, відповідно до якого позивач передав, а відповідач отримав у тимчасове володіння та користування, строком з 02 серпня 2019 року по 03 серпня 2019 у повній технічній справності обладнання: Canon EOS SD Mark III body, серійний номер 033024003716*, оціночною вартістю 1200 дол США та Canon EF 24-70mm f/2.8 L USM II, серійний номер 4655012957*, оціночною вартістю 1200 дол США.
Відповідач свої зобов'язання за договором прокату не виконав, обладнання не повернув та не сплатив обумовлену вартість прокату за весь час фактичного користування таким обладнанням. Тому необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка належить відповідачу, оскільки невжиття таких заходів призведе до неможливості або утруднення виконання рішення суду.
Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Частиною 1 ст.150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1).
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hor№sby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgme№ts a№d Decisio№s 1997-II).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №336293856 від 20 червня 2023 року, на праві власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , належить квартира, за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувавши обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам, суд вважає необхідним застосувати захід забезпечення позову у виді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 , в межах позовних вимог, які складають 3163093,04 грн, оскільки невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Такий вид забезпечення позову на даний час буде співмірним із заявленими позивачем вимогами та достатнім для ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача ФОП ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 149, 150-153,154, 157 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором прокату - задовольнити.
Застосувати захід забезпечення позову у виді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , в межах заявлених позовних вимог, тобто у сумі 3163093,04 (три мільйони сто шістдесят три тисячі дев'яносто три) гривні 04 копійки.
Строк пред'явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.
Стягувач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Боржник: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Солом'янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова