СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/19467/23
пр. № 2-о/759/1564/23
11 жовтня 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Радзівіл А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу у порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2023 року адвокат Бойко В.І. звернулась до Святошинського районного суду м. Києва із заявою, в якій просить суд встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Гур'єв, Казахстан, рідного брата ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Мелітополь, Запорізька область у віці 72 роки. ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав у приватному будинку АДРЕСА_1 .
Встановлення факту смерті необхідне для отримання в органах державної реєстрації свідоцтва про смерть. А отримати свідоцтво у відділі державної реєстрації актів цивільного стану не виявляється за можливе, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, а тому неможливо отримати документ, що може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі.
Заявниця у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Зважаючи на положення ч. 2 ст. 317 ЦПК України, відповідно до яких справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності сторін.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, зробив наступні висновки.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є сестрою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , зважаючи на наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_1 , батьки: ОСОБА_6 та ОСОБА_9, на підтвердження чого суду надано свідоцтво про народження НОМЕР_1 (а.с. 6).
У відповідності до свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 ОСОБА_7 та ОСОБА_1 уклали шлюб. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_1 » (а.с. 15).
Із свідоцтва про народження НОМЕР_3 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 , батьки: ОСОБА_6 та ОСОБА_9 (а.с. 6).
Дані докази суд вважає достатніми для встановлення того, що ОСОБА_1 є сестрою ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово-окупованій території України у м. Мелітополь, Запорізька область, Україна, на підтвердження чого заявниця надала суду копії документів, виданих нелегітимними органами влади на тимчасово-окупованій території України, зокрема: свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 з якого вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7).
Відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами на тимчасово окупованій території, є недійсним і не створює правових наслідків.
Положення ч. 1 ст. 317 ЦПК України встановлюють, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Статтею 9 цього Закону передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Згідно із ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Крім того, вирішуючи питання щодо оцінки доказів у справі, суд застосовує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства є джерелом права, зокрема рішення у справах "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey", "Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia", де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
Враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.
Суд зауважує, що визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні передбачено, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), лікарське свідоцтво про перинатальну смерть, рішення суду про оголошення особи померлою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час, повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.
Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309 встановлено, що до тимчасово окупованої Російською федерацією території України відноситься Мелітопольська міська територіальна громада із 25.02.2022 року.
Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації смерті є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я або судово-медичною установою документ встановленої форми, що підтверджує факт смерті. За відсутності такого документа, що підтверджує факт смерті, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту смерті.
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 13 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Пунктом 18 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року встановлено, що рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Згідно ч. 4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
На підставі вищевикладеного, встановлених у судовому засіданні обставин справи суд дійшов висновку про задоволення заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Гур'єв, Казахстан, рідного брата ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Мелітополь, Запорізька область.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-13, 77-84, 259, 260, 264-266, 269, 317, 430 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Гур'єв, Казахстан, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Мелітополь, Запорізька область, Україна, у віці 72 роки (який був зареєстрований та проживав у приватному будинку АДРЕСА_1 ).
Допустити негайне виконання рішення суду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Н.О. Горбенко