ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року м. Ужгород№ 260/5567/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 , Об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_2 і військових НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , які дислокуються в межах Ужгородського гарнізону та військової комендатури військових сполучень залізної дільниці та станції Ужгород про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника -адвоката Меженни Вікторії Іванівни (далі - представник позивача) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач 1), Об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_2 і військових НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , які дислокуються в межах Ужгородського гарнізону та військової комендатури військових сполучень залізної дільниці та станції Ужгород (далі - відповідач 2), яким просить суд:
1) позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити;
2) визнати протиправними та скасувати п. 9 протокольного рішення № 5 від 28.04.2023 року Об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_2 і військових частин НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , які дислокуються в межах Ужгородського гарнізону та військової комендатури військових сполучень залізничної дільниці та станції Ужгород та наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 28.04.2023 року № 270 « Про затвердження протоколу житлової комісії від 28 квітня 2023 року №5» про зняття старшого солдата запасу військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_1 , з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення (постійним жилим приміщенням, постійною жилою площею, та виключення зі списку осіб, які користуються правом загального, першочергового та позачергового права одержання постійних жилих приміщень зі складом сім'ї (вона, ОСОБА_1 , донька ОСОБА_2 , 2000 р.н., син - ОСОБА_3 , 2008 р.н з 28 квітня 2023 року;
3) зобов'язати Об'єднану житлову комісію військової частини НОМЕР_2 і військових частин НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , які дислокуються в межах Ужгородського гарнізону та військової комендатури військових сполучень залізничної дільниці та станції Ужгород поновити ОСОБА_1 , старшого солдата запасу військової частини НОМЕР_5 із складом сім ї: донька ОСОБА_2 , 2000 р.н., син - ОСОБА_3 , 2008 р.н. на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов в загальній черзі з 18.02.2002 року, в першочерговій черзі з 09.02.2017 року, та позачерговій черзі з 07.05.2020 року.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду дану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач подав до суду письмовий відзив, згідно змісту якого вбачається, що останній заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
Представник позивача скористався своїм правом і подав відповідь на відзив.
Представник відповідача скористався своїм правом і подав до суду заперечення на відповідь на відзив.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , проходила військову службу за контрактом у Збройних Силах України в період з 27 листопада 1996 року по 31 грудня 2021 року, у військовому званні старшого солдата військової служби, на посаді механіка - радііотелефоніста відділення управління взводу управління бригадної артилерії групи військової частини НОМЕР_5 . Вислуга її років становить: календарна - 25 р. 00 м. 27 дн., загальна - 25 р. 03 м. 11 дн.
31 грудня 2021 року ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за станом здоров'я на підставі висновку військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) про непридатність до військової служби та направлено на військовий облік до Ужгородського районного центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на якому перебуває з 08 лютого2022 року (а.с.27, 30)
Під час проходження військової служби у Збройних Силах України позивача зі складом сім'ї 2 (дві) особи: вона та донька ОСОБА_4 , 2000 р.н., було зараховано на квартирний облік осіб на постійне житло в загальній черзі з 18 лютого 2002 року (а.с.20, 21).
Судом встановлено, що з 09 лютого 2017 року позивач та члени її сім'ї: донька ОСОБА_2 , 2000 р.н., син - ОСОБА_3 , 2008 р.н. перебувала в першочерговій черзі на житло (а.с.22).
Як вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, з 07 травня 2020 року позивача зі складом сім'ї: 3 (три) особи (вона, дочка, син) зараховано до списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, як особу з інвалідністю, що пов'язана із захистом Батьківщини, що підтверджується витягом з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 07.05.20 р. № 103 та витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 137 від 07.05.2020 року (а.с.28, 29).
28 квітня 2023 року Житловою об'єднаною комісією військової частини НОМЕР_2 і військових частин (підрозділів) військової частини НОМЕР_5 , НОМЕР_3 , НОМЕР_6 , які дислокуються в межах Ужгородського гарнізону та військової комендатури військових сполучень залізничної дільниці та станції Ужгород було розглянуто облікову житлову справу старшого солдата запасу військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_1 , яка зарахована до списку осіб, які користуються правом загального, першочергового та позачергового права одержання постійних жилих приміщень та витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 20.04.2020 року № 67/А про вибуття старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , номера обслуги кулеметного відділення взводу вогневої підтримки 3 гірсько-штурмової роти, призначеної наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) від 02 березня 2020 року № 41-рс на посаду механіка - радіотелефоніста відділення управління взводу управління бригадної артилерії групи військової частини НОМЕР_5 , до нового місця служби - м. Мукачево, з 07 квітня 2020 року виключена зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення згідно наказу МОУ № 380 розділ VI п.17 та прийнято рішення про зняття старшого солдата запасу військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_1 , з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення (постійним жилим приміщенням, постійною жилою площею, та виключити зі списку осіб, які користуються правом загального, першочергового та позачергового права одержання постійних жилих приміщень зі складом сім'ї (вона, ОСОБА_1 , донька ОСОБА_2 , 2000 р.н., син - ОСОБА_3 , 2008 р.н. з 28 квітня 2023 року (а.с.19).
Вищезазначений протокол №5 від 28 квітня 2023 року, затверджено Наказом командира військової частини НОМЕР_2 за № 270 від 28.04.2023 р. (а.с.18)
Позивач вважає, що зняття її та членів її сім'ї з квартирного обліку є незаконним, оскільки її вислуга на військовій службі складає більш як 20 років, вона та члени її сім'ї не мають іншого житла, компенсації за належне їй для отримання житлове приміщення, як військовослужбовця запасу та членів її родини вона не отримував, нею не було використано право на безоплатну приватизацію житла, а тому таке рішення суперечить Конституції України, Житловому кодексу України, Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» та міжнародно-правовим актам, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом за захистом своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. При цьому, згідно з частиною третьою цієї статті, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату, відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно зі статтею 34 Житлового кодексу України потребуючими поліпшення умов визнаються громадяни:
1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному цим Кодексом та іншими актами законодавства України;
2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;
3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених захворювань затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;
5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;
6) які проживають у гуртожитках.
Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок ведення якого визначає Кабінет Міністрів України.
Статтею 37 Житлового кодексу України визначено порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем роботи.
Облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію.
У випадках, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України, працівники медичних, культурно-освітніх, торговельних та інших установ і організацій, які безпосередньо обслуговують трудовий колектив підприємства, установи, організації, та інші особи за їх бажанням беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов нарівні з робітниками і службовцями цього підприємства, установи, організації.
Статтею 40 Житлового кодексу України визначено порядок перебування громадян на обліку потребуючих поліпшення житлових умов. Зняття з обліку.
Громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті.
Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках:
1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;
11) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку;
2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;
3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України;
4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців;
5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
У разі смерті громадянина, який перебував на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, за членами його сім'ї зберігається право подальшого перебування на обліку. Таке ж право зберігається за членами сім'ї громадянина, який перебував на обліку у виконавчому комітеті місцевої ради і був знятий з обліку з підстав, зазначених у пунктах 2 і 4 цієї статті.
Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік.
Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.
Не знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов народні депутати України, які перейшли на постійну роботу у Верховну Раду України, і члени їх сімей за місцем попередньої роботи чи постійного проживання.
Статтею 43 Житлового кодексу України визначено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.
Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Законодавством України окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм дня отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла (п. 9 ст. 12 Закону).
Таким чином, згідно наведеного, держава взяла на себе обов'язок забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями, і зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях після звільнення та членів їх сімей визначає Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року №1081 (надалі Порядок № 1081).
Відповідно до п.3 даного Порядку, військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та визнані в установленому законодавством порядку особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), пов'язаних з безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, та члени сімей військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання, що збудовані (придбані) за рахунок коштів державного бюджету та інших передбачених законодавством джерел, чи грошовою компенсацією за належне їм для отримання житлове приміщення з урахуванням пільг, установлених законами.
Житлові приміщення надаються військовослужбовцям у межах норм, встановлених законодавством.
Військовослужбовці зараховуються на облік, згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини. У рішенні зазначаються, зокрема підстави для зарахування на облік, вид черговості, а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства, (п. 24 Порядку).
Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Згідно п. 29 Порядку, військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового Фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.
Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже і на залишення на обліку до отримання ними житла, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених п. 30 Порядку.
Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 року у справі №487/5835/17 від 01.04.2020 року у справі № 638/5769/18 від 08.04.2020 року у справі №683/2197/18 від 19.05.2020 року у справі №683/2198/18.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем запасу із вислугою понад 25 років, є ветераном війни - учасником бойових дій, є особою з інвалідністю, що пов'язана із захистом Батьківщини, що підтверджується Довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ від 07.04.2023 р. (а.с.14, 15, 17), будь-якого майна за нею не зареєстровано, приватизація, згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» нею не здійснювалось, (докази додаються), грошовою компенсацією за належне їй для отримання житлове приміщення не отримувала.
Матеріалами даної справи підтверджено, що позивач, з 18 лютого 2002 року перебувала на квартирному обліку військовослужбовців, проте не реалізувала своє житлове право, передбачене частиною першою статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з правовою позицією Європейського Суду з прав людини (рішення у справі «Мак Кенн проти Сполученого Королівства» від 13 травня 2008 року, рішення у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» від 02 грудня 2010 року), втрата житла чи права на житло є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла.
Відповідно до п.22 Порядку № 1081 облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно- експлуатаційних органах.
Так, позивач з 18 лютого 2002 року до 28 квітня 2023 року (дата зняття з обліку) перебувала на обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов у військової частини НОМЕР_2 .
Спірними рішеннями відповідачів позивача знято з квартирного обліку з 28 квітня 2023 року з підстав переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до нового місця служби у м. Мукачево, що мало місце 07 квітня 2020 року (дата виключення зі списків особового складу частини НОМЕР_2 ), тобто через три роки, після такого переміщення.
Слід зазначити, що станом на момент прийняття рішення про зняття з квартирного обліку позивачка перебувала на обліку військовослужбовця запасу в Ужгородському РТЦК та СП (а.с.27).
Відповідно до вимог пункту 26 Порядку № 1081 військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку.
Згідно п. 29 Порядку № 1081 військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі звільнення з військової служби в запас за станом здоров'я або у разі, коли вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку із скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості їх використання на військовій службі залишаються на цьому обліку v військовій частині до одержання житла з державного житлового Фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі розформування військової частини - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла.
Пунктом 30 Порядку № 1081 встановлено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
З огляду на зміст вищезазначених норм, переміщення до військовій службі, пов'язаного з переїздом до нового місця служби не є підставою для зняття військовослужбовця з квартирного обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов.
Відповідно до Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450, та Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 728, з метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями наказом Міністерства Оборони України від 31.07.2018 року № 380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція № 380)
Згідно до абз.4 п.2 Інструкції № 380 під час переміщення військовослужбовців по службі (звільнення з військової служби в запас або відставку) зазначати в наказах по стройовій частині інформацію про забезпечення (незабезпечення) жилими приміщеннями під час проходження військової служби в ній військовій частині, дату зарахування на облік військовослужбовців та членів їх сімей, що потребують поліпшення житлових умов (у разі перебування).
У відповідності до п.17 Інструкції № 380 у разі переміщення військовослужбовця, який перебуває на обліку, по військовій службі до іншої військової частини житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) на підставі наказу про переміщення до нового місця служби на найближчому засіданні, але не пізніше місяця з дати виключення зі списків особового складу військової частини приймає рішення щодо виключення з обліку у військовій частині та направляє за встановленим порядком відповідну особову справу військовослужбовця до нового місця його служби.
Таким чином, саме на житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) покладено обов'язок забезпечення належного оформлення подальшого квартирного обліку військовослужбовця, який перемішується до нового місця служби з метою унеможливлення порушення житлових прав військовослужбовця.
Також, згідно п. 18 розділу VI Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями зареєстровану у Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 року за № 1020/32472, у разі направлення осіб, звільнених з військової служби, що перебувають на обліку у військовій частині, на військовий облік у військовий комісаріат до іншого населеного пункту іншого гарнізону вони виключаються з обліку у військовій частині та зараховуються на облік у військовому комісаріаті та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району іншого гарнізону на умовах, визначених цією Інструкцією.
З врахуванням зазначеного не було законних підстав для прийняття протокольного рішення Житловою об'єднаною комісією військової частини НОМЕР_2 і військових частин (підрозділів) військової частини НОМЕР_5 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 № 5 від 28.04.2023 року, його п. 9 та ухвалення наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 28.04.2023 року № 270 про зняття старшого солдата запасу військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_1 , з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення (постійним жилим приміщенням, постійною жилою площею, та виключення зі списку осіб, які користуються правом загального, першочергового та позачергового права одержання постійних жилих приміщень зі складом сім'ї (вона, ОСОБА_1 , донька ОСОБА_2 , 2000 р.н., син - ОСОБА_3 , 2008 р.н з 28 квітня 2023 року, а тому такі є незаконним та підлягають скасуванню.
Суд зазначає, що для відновленням житлових прав позивача, гарантованих державою, які були порушені відповідачами необхідно зобов'язати Житлову об'єднану комісію військової частини НОМЕР_2 і військових частин (підрозділів) військової частини НОМЕР_5 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 поновити її із складом сім'ї на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Виходячи з приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повній мірі.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 205, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 , Об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_2 і військових НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , які дислокуються в межах Ужгородського гарнізону та військової комендатури військових сполучень залізної дільниці та станції Ужгород про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати п. 9 протокольного рішення № 5 від 28 квітня 2023 року Об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_2 і військових частин НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , які дислокуються в межах Ужгородського гарнізону та військової комендатури військових сполучень залізничної дільниці та станції Ужгород.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Командира військової частини НОМЕР_2 від 28 квітня 2023 року № 270 «Про затвердження протоколу житлової комісії від 28 квітня 2023 року №5» в частині щодо зняття старшого солдата запасу військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_1 , з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення (постійним жилим приміщенням, постійною жилою площею, та виключення зі списку осіб, які користуються правом загального, першочергового та позачергового права одержання постійних жилих приміщень, з 28 квітня 2023 року.
3. Зобов'язати Об'єднану житлову комісію військової частини НОМЕР_2 і військових частин НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , які дислокуються в межах Ужгородського гарнізону та військової комендатури військових сполучень залізничної дільниці та станції Ужгород поновити ОСОБА_1 , старшого солдата запасу військової частини НОМЕР_5 на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов в загальній черзі з 18.02.2002 року, в першочерговій черзі з 09.02.2017 року, та позачерговій черзі з 07.05.2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяД.В. Іванчулинець