ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року м. Ужгород№ 260/7137/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.
учасники судового процесу - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, а саме: визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 008310 від 27.07.2023 року; стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем в порушення норм Закону України "Про автомобільний транспорт" його притягнуто до відповідальності за порушення, яке він не вчиняв та відповідно застосовано санкцію за нормою, яка не підлягала до застосування. Вказує на те, що за порушення режимів праці та відпочинку водіям транспортних засобів передбачено відповідальність відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 60 Закону України та передбачений штраф у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду.
Відповідачем подано відзив на позов, з якого вбачається, що такий проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних. Зокрема вказує на те, що позивач невірно трактує застосування норм законів, адже правопорушення, яке зафіксоване в акті стосується не відсутності щоденних реєстраційн6их листків праці та відпочинку, а інформації щодо режиму праці водія ОСОБА_2 на роздрукованому папері, який використовується для цифорового тахографу.
Будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду даної справи, учасники справи у судове засідання не з'явилися та подали клопотання про розгляд справи без їх участі.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
15.06.2023 року, на підставі направлення на рейдову перевірку від 09.06.2023 № 015732, інспекторами Укртрансбезпеки був перевірений транспортний засіб марки VOLVO AO6187 BO, який належить ОСОБА_1 , за кермом якого перебував водій ОСОБА_2 , на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
За наслідками вказаної перевірки виявлено порушення ст. 53 Закону України "Про автотранспорт", а саме міжнародні автомобільні перевезення вантажу виконувалися з порушенням, а саме: водій використовує особисту картку іншого водія в період з 11.06.2023 року по 15.06.2023 року, відсутня роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія ОСОБА_2 11.06.2023, 15.06.2023 року, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" ч. 1 абз 6., про що складено акт перевірки від 15.06.2023 року № 020865.
Водій транспортного засобу з актом ознайомився, однак відмовився від письмових пояснень та підпису.
Повідомлення про розгляд справи по суті Відділом Державного нагляду (контролю) у Закарпатській області надіслано позивачу засобами поштового зв'язку.
У зв'язку з виявленими порушеннями начальником Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області винесено постанови від 27 липня 2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 008310 у розмірі по 34000,00 гривень.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою позивач через представника звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи правомірність оскаржуваної постанови, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Постанова №103).
Згідно з п.4 Постанови №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є: 1) реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; 2) внесення на розгляд Міністра інфраструктури пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; 3) здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; 4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг у сфері автомобільного, міського електричного, залізничного транспорту.
Предметом оскарження у цій справі є постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 27.07.2023 р. № ПЩ008310 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет законності оскаржуваної постанови, оцінивши її на предмет відповідності верховенству права та критеріїв законності рішення суб'єкта владних повноважень, які наведені в ч. 2 ст. 2 КАС України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III).
Згідно статті 3 Закону №2344-III цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Згідно приписів ст. 6 Закону №2344-III загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.
На виконання зазначеної вище статті Кабінетом Міністрів України 08.11.2006 прийнято постанову №1567 "Про затвердження порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)", якою затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок №1567).
Пунктом 1 Порядку №1567 визначено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимогЄвропейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Згідно пункту 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Відповідно до пунктів 12,13 і 14 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Пунктом 20 Порядку №1567 встановлено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Згідно пункту 21 Порядку №1567 уразі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно здодатком 3.
Пунктом 25 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Відповідно до пунктів 26 та 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Отже, аналіз неведеного дає підстави для висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів виноситься керівником органу державного контролю або його заступником за наявності достатніх підстав, встановлених під час адміністративного розгляду справи про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Згідно абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слід зазначити, що статтею 53 Закону №2344-III визначено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Поряд з цим, відповідно до абзацу 11 частини 1 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз неведеного свідчить про те, що управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водіїв карається штрафом у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян згідно абзацу 11 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.
Тобто, абзац 11 частини 1 статті 60 Закону №2344-III прямо передбачає відповідальність за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водіїв.
Як встановлено судом вище, 15.06.2023 р. посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) здійснено рейдову перевірку транспортного засобу марки VOLVO номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу, за результатами якої встановлено порушення абзацу 6 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме у водія транспортного засобу була відсутня роздруківка з цифрового тахографа за 11.06.2023 та 15.06.2023 року, що, в свою чергу, стало підставою для винесення відносно позивача постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 34000,00 грн.
Тобто, постановою органу державного нагляду (контролю) притягнено позивача до відповідальності згідно абзацу 6 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (штраф у розмірі 34000,00 грн) у зв'язку з відсутністю у водія роздруківки з цифрового тахографа за 11.06.2023 року та 15.06.2023 року.
Однак, з такими висновками відповідача суд не погоджується та зазначає, що згідно приписів ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" непред'явлення документів під час проведення перевірки, в тому числі роздруківки даних роботи тахографа на підставі якого виконуються перевезення, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт та є наслідком для застосування санкцій, визначених абзацом 11 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 11.02.2020 по справі №820/4624/17 та від 18.03.2020 по справі №826/2239/16, яку суд враховує в силу ч. 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно притягнув позивача до відповідальності згідно оскаржуваної постанови на підставі абзацу 6 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки відповідальність за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водіїв (відсутність роздруківки з цифрового тахографа) прямо передбачена абзацом 11 частини 1 статті 60 Закону "Про автомобільний транспорт".
За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №008310 від 27 липня 2023 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Решта доводів учасників справи, в тому числі викладених відповідачем у відзиві, не спростовує висновків суду щодо протиправності оскаржуваної постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, за звернення до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 1073,60 гривень.
Оскільки позов задоволено повністю, то суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі наведеного та керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу Державного нагляду (контролю) в Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 008310 від 27.07.2023 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073, 60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.10.2023 року.
СуддяС.А. Гебеш