СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/11376/23
пр. № 3/759/5146/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2023 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Косик Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 130 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 , 05 червня 2023 року о 22 год. 40 хв., рухаючись по вул. Кільцева дорога в м. Києві, керував автомобілем "Шкода", д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки, чим порушив п. 2.5 ПДР.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень проти протоколу про адміністративне правопорушення суду не надав, про поважність причин неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.
Відповідно до статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 на підставі матеріалів, що є у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 278 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №076549 від 05.06.2023 р. відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки; даними відеозапису з нагрудної боді камери поліцейського, даними довідки з якої вбачається, що 01.01.2023 р. Печерським районним судом м. Києва ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки з штрафом 34 000 грн., крім того, 09.02.2023 року Дарницьким районним судом м. Києва ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки з штрафом 34 000 грн.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 12 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованого Міністерством юстиції України 11.11.2015 року № 1413/27858, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з ч. 4 ст. 266 КУпАП, п. 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2015 року № 1103 та п.9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Оскільки поліцейськими у ОСОБА_1 було виявлено передбачені п. 4 розділу І Інструкції ознаки алкогольного сп'яніння, водію було висунуто вимогу пройти огляд на стан сп'яніння, від якого він відмовився.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене та те, що з досліджених у судовому засіданні матеріалів справи чітко вбачається саме факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, тобто порушення п. 2.5 ПДР України, суд, вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку та двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керуванням транспортним засобом у стані сп'яніння, або за відмову від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, який вчинив дане правопорушення будучи позбавленим права керування транспортними засобами, належних висновків для себе не зробив, ступеню його вини, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без конфіскації транспортного засобу, оскільки автомобіль "Шкода", д.н.з. НОМЕР_1 не є у приватній власності ОСОБА_1 .
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 130, 251, 252, 266, 283-285 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення, у виді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 51000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 грн. 80 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Святошинський районний суд м. Києва.
Суддя: Л.Г. Косик