Справа № 756/9782/23
Провадження № 2/756/4333/23
УКРАЇНА
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року місто Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участі секретаря судових засідань - Тагієва Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
УСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано. Від шлюбу у сторін є спільні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання яких були стягнуті аліменти до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Син ОСОБА_3 досяг повноліття, відповідно припинились зобов'язання відповідача зі сплати аліментів на його утримання. З 12.03.2021 старший син ОСОБА_3 повністю перебуває на утриманні позивачки і у зв'язку з тим, що він продовжує навчання на денній формі навчання, потребує матеріальної допомоги. А тому, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання повнолітнього сина у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позову до припинення навчання, але не більше ніж до досягнення сином двадцяти трьох років.
Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва суддею від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату та час розгляду справи повідомлялася. При цьому, 03.10.2023 подала до суду заяву у якій заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, розгляд справи здійснити за її відсутності. Заперечень щодо заочного розгляду справи не висловила.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся. Клопотання про відкладення розгляду справи, до суду відповідач не надіслав, про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.
Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся. При цьому, 03.10.2023 на адресу суду надійшло клопотання, у якому просить суду розглянути справу за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2002 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був зареєстрований шлюб Відділом реєстрації актів громадянського стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, який було розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28.02.2020.
У зареєстрованому шлюбі у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився, зокрема, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 20.02.2003.
З матеріалів вбачається, що до досягнення повноліття сином ОСОБА_3 на користь позивача з відповідача ОСОБА_2 стягувались аліменти на утримання дитини.
З огляду на дату народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній досягнув повноліття, отже стягнення аліментів на його утримання припинилось.
Відповідно до довідки, виданої Навчально-науковим інститутом менеджменту та психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти» № 20.1-13/1034 від 26.07.2023, ОСОБА_3 , дійсно є здобувачем вищої освіти ІV курсу (групи ПБ-20-Д1), галузь знань 05 «Соціальні та поведінкові науки», спеціальність 053 «Психологія», освітньо-професійна програма «Психологія», першого (бакалаврського) освітнього рівня, строк надання освітніх послуг з 15.09.2020 по 30.06.2024, форма навчання - денна, навчається за кошти фізичних та юридичних осіб.
Згідно із договору про надання освітніх послуг між закладом вищої освіти та фізичною особою укладеного між ДЗВО «Університет менеджменту освіти» та ОСОБА_1 від 10.09.2020, загальна вартість освітньої послуги становить 51200 грн, замовник вносить плату періодичними рівними частинами: щосеместрово 6400 грн, за рік 12800 грн.
У зв'язку з навчанням третя особа - ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги.
Судом встановлено, що син проживає з матір'ю - позивачем у справі.
Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимальною можливістю урахування інтересів дитини.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №78-ХІІ, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У силу ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Частиною 3 ст. 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з вимогами ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України, якщо: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
У п. 20 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Саме такий правий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року справа №346/103/17-ц.
Відповідно до наведених норм сімейного законодавства України, суд аналізує обставини виникнення спору з урахуванням необхідності встановлення справедливого та розумного розміру аліментів на утримання повнолітніх дітей на період їх навчання.
Статтею 81 ч.1 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, не надає.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
При визначенні розміру аліментів, суд виходить з наступного.
ОСОБА_3 досягнув віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років та навчається, при цьому навчається на денній формі навчання. Така форма навчання призводить до неможливості студента офіційно працювати та отримувати доходи, а отже дитина об'єктивно потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, адже сама по собі денна форма навчання позбавляє повнолітню дитину сторін можливості працювати та утримувати себе самостійно і за таких умов дитина потребує матеріальної допомоги від своїх батьків.
Відповідач є особою працездатного віку, обмежень щодо його працевлаштування судом не встановлено.
У спростування зазначеного будь-яких доказів відповідачем суду не надано.
Відтак, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд вважає, що аліменти слід встановити у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 - двадцяти трьох років.
Такий розмір аліментів, на думку суду, є достатнім та таким, що відповідає потребам дитини.
Приймаючи саме таке рішення суд виходить також з того, що визначений судом розмір аліментів надасть можливість забезпечити інтереси дитини, не ставитиме відповідача у скрутне матеріальне становище, відповідатиме критерію щодо рівності батьків у понесенні витрат на утримання дітей, а також загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності та моральності.
Ураховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про присудження аліментів з відповідача, починаючи з 31.07.2023.
Пунктом 1 частини першої ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача судовий збір у сумі 1073,60 грн в дохід держави.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), який продовжує навчання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 31.07.2023 і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 - двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
1. Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 );
2. Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
3. Третя особа: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Суддя М.М. Ткач