УХВАЛА
про відкриття провадження у справі
"11" жовтня 2023 р.
м. Київ
справа № 755/15601/23
провадження № 2/755/6797/23
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про розірвання шлюбу, з підстав втрати між сторонами взаємодопомоги, почуття поваги, любові та взаєморозуміння.
За наслідками вивчення відповідних матеріалів суддя дійшов таких висновків.
Подана позовна заява та додані до неї документи відповідають загальним вимогам до форми, змісту позовної заяви та правил щодо подання копій документів, що містяться у положеннях статей 175-177 ЦПК України. Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження, що регламентовані статями 185, 186 ЦПК України, відсутні.
Цивільна справа підсудна цьому суду та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
При вирішенні питання про визначення порядку розгляду справи, суддею ураховано предмет її розгляду, який не належить до переліку справ, що підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження ( ч. 4 ст. 274 ЦПК України), відноситься до категорії справ незначної складності, яку за правилами статей 19, 274, 279 ЦПК України доцільно розглянути у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін, роз'яснивши учасникам судового розгляду їх процесуальні права, відповідно до статті 274 ЦПК України.
Разом з тим, у зв'язку із вищевизначеним порядком розгляду справи сторонам судового розгляду слід урахувати наступні положення процесуального законодавства України.
При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, якими є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частини перша, друга статті 174 ЦПК України).
Положеннями статей 178-181 ЦПК України врегульовано підстави, час, черговість та вимоги щодо подання заяв по суті, зокрема відзиву (стаття 178 ЦПК України), відповіді на відзив (стаття 179 ЦПК України), заперечення (стаття 180 ЦПК України) та пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (стаття 181 ЦПК України).
За правилами статті 178, частини першої статті 278 ЦПК України відповідач має право викласти та надати суду заперечення на позов у відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178 ЦПК України).
Відповідно до статті 179, частини другої статті 278 ЦПК України позивач має право подати до суду відповідь на відзив у дводенний строк з дня отримання копії відзиву.
За приписами статті 180 ЦПК, частини другої статті 278 ЦПК України, у разі наявності заперечень відповідач має право їх викласти у відповідній письмові заяві та подати суду у дводенний строк з дня отримання копії відповіді на відзив.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Сторони та інші учасники судового розгляду повинні подати докази у справі безпосередньо до суду разом із поданням відповідних заяв по суті. Порядок та строки подання доказів та копій доказів унормовано статтею 83 ЦПК України.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до вимог статті 95 ЦПК України та з урахуванням визначеного порядку розгляду справи, сторони повинні подати суду письмові докази, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, у копіях, засвідчених у порядку, встановленому діючим законодавством.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач може подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (частини сьома статті 279 ЦПК України).
Учасники судового процесу повинні добросовісно виконувати процесуальні обов'язки, що встановлені чинним ЦПК України та/абопокладені на них судом, не зловживати правами та запобігати створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства з метою недопущення застосування до них судом заходів процесуального примусу, що визначені в статтях 143-148 ЦПК України.
В частині вимоги позивача про визначення місця проживання дітей слід зазначити наступне.
Згідно статті 56 Цивільного кодексу України, Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов'язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.
Постановою Кабінету міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дітей (далі - Порядок), пунктом 3 якого встановлено, що Органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об'єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.
Цей Порядок визначає механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини.
Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних рад об'єднаних територіальних громад (далі - служби у справах дітей).
Відповідно до п. 72 Порядку, у разі виникнення спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт за формою згідно з Додатком 9.
У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання згідно з Додатком 9. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Під час вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини та інші обставини, що мають істотне значення.
Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров'ю та розвитку дитини.
Якщо встановлено, що жоден з батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, служба у справах дітей подає клопотання голові районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади про позбавлення таких батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
Відповідно до положення статті 16 Цивільного процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
Відповідно ч. 2 ст. 193 Цивільного процесуального кодексу України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Разом з тим, звертаючись до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, позивачем не здійснено заходів обов'язкового досудового урегулювання спору шляхом звернення до служби у справах дітей за місцем проживання дитини для розв'язання спору та можливості його урегулювання з урахуванням прав та законних інтересів дитини, відповідно до обов'язкової процедури урегулювання таких спірних правовідносин,встановленої Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дітей, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, - що є обов'язковою умовою також і відповідно до частини 3 ст. 19 Сімейного кодексу України, тобто урегулювання правовідносин щодо захисту прав органом опіки та піклування, в тому числі і прав дітей, має передувати урегулюванню спору щодо таких правовідносин у судовому порядку.
З огляду на вищевстановлені обставини щодо звернення позивача з позовом до суду про визначення місця проживання дитини без вжиття заходів досудового урегулювання спору, які є обов'язковими, суддя дійшов висновку про наявність обставин, процесуальним наслідком яких є повернення заяви позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 83, 95, 128, 178-181, 187, 212, 274, 278 ЦПК України, суддя -
УХВАЛИВ:
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін.
Встановити строк для подачі письмових заяв по суті позову до 07 листопада 2023 року.
Відповідач має право у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву у порядку та з дотриманням вимог ст. 278 ЦПК України. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. (ч. 8 ст. 178 ЦПК України)
Позивач має право у дводенний строк з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів подати відповідь на відзив у порядку та з дотриманням вимог ст. 179 ЦПК України. Одночасно з надісланням відповіді на відзив до суду, копію відзиву та доданих до неї документів позивач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
У разі надіслання (надання) відповіді на відзив відповідач має право у дводенний строк з дня отримання її копії подати заперечення, у яких викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотивів їх визнання або відхилення у порядку та з дотриманням вимог ст. 180 ЦПК України. Одночасно з надісланням заперечень до суду, копію заперечень та доданих до них документів позивач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
При поданні вказаних заяв по суті сторони та інші учасники повинні безумовно виконувати вимоги статті 83 ЦПК України, урахуванням вищезазначених вимог до порядку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Копії ухвали направити учасникам судового розгляду, відповідачу також - копію позовної заяви з доданими документами.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет: http://dn.ki.court.gov.ua
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини - повернути позивачеві.
Ухвала в частині відкриття провадження у справі оскарженню не підлягає, в частині повернення заяви щодо вимог апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: В.І. Галаган