Справа № 752/8091/22
Провадження № 2/752/2340/23
РІШЕННЯ
Іменем України
11 жовтня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Машкевич К.В.
при секретарі Гненик К.П.
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив стягнути з приватного нотаріуса КМНО Хара Н.С. на свою користь моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 28.08.2020 року приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. вчинений виконавчий напис №29176 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Українські фінансові операції» 26062,50 грн. за кредитним договором №3-20141 від 12.07.2019 року.
Згодом, 09.09.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києві Табінським О.В. відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_1 про примусове виконання виконавчого напису №29176 від 28.08.2020 року.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26.06.2021 року виконавчий напис №29176 від 28.08.2020 року виданий приватним нотаріусом КМНО Харою Н.С. визнано таким, що не підлягає виконанню.
27.01.2021 року рішення суду набрало законної сили.
Крім іншого, у рішенні встановлено, що приватний нотаріус КМНО Хара Н.С. порушила законність нарахування відсотків за кредитним договором, не вчинивши усі передбачені законодавством України обов'язкові дії, внаслідок чого, вказана у виконавчому написі сума є не безспірною.
Вказаними діями приватного нотаріуса КМНО Хара Н.М. позивачу було завдано моральної шкоди, яка полягала в тому, що його родина втратила значну грошову суму. Ці обставини погіршили відносини у родині, викликали відчуття недовіри сім'ї, внаслідок чого у позивача дуже погіршився станом здоров'я, позивач неодноразово звертався до лікаря кардіолога та невропатолога, що спричинило рецидив і так слабкого здоров'я.
Моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 10000,00 грн.
На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22.11.2022 року позовну заяву залишено без руху.
14.12.2022 року від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21.12.2022 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21.12.2022 року витребувано від Міністерства юстиції України належним чином засвідчені копії документів щодо приватного нотаріуса КМНО Хара Н.М., а саме: місце проживання, дату народження, серію та номер паспорта, РНОКПП.
24.02.2023 року та 04.05.2023 року на виконання вимог ухвали суду від 21.12.2022 року від Міністерства юстиції України надійшли відомості стосовно приватного нотаріуса КМНО Хара Н.М.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідач позовну заяву з додатками отримав, відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що 28.08.2020 року приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. вчинений виконавчий напис №29176 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості в сумі 26062,50 грн. за кредитним договором №3-20141 від 12.07.2019 року.
09.09.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києві Табінським О.В. відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_1 про примусове виконання виконавчого напису №29176 від 28.08.2020 року.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26.06.2021 року виконавчий напис №29176 від 28.08.2020 року виданий приватним нотаріусом КМНО Харою Н.С. визнано таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вказаними діями приватного нотаріуса КМНО Хара Н.М. позивачу було завдано моральної шкоди, яка полягала в тому, що його родина втратила значну грошову суму. Ці обставини погіршили відносини у родині, викликали відчуття недовіри сім'ї, внаслідок чого у позивача дуже погіршився станом здоров'я, позивач неодноразово звертався до лікаря кардіолога та невропатолога, що спричинило рецидив і так слабкого здоров'я.
Моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 10000,00 грн., яку він просив стягнути з приватного нотаріуса КМНО Хара Н.М., на що слід зазначити наступне.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) захисту необхідно розуміти такий, що призводить до поновлення порушеного права, є адекватним наявним обставинам.
Згідно ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктом 5 вказаної Постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілої спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п.9 вказаної Постанови).
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Вказаний висновок викладений в Постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 у справі №638/8636/17-ц.
Таким чином, відповідальність за шкоду вимагає встановлення складу правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Факт наявності моральної шкоди потребує доведення у встановленому законом порядку, оскільки така шкода є самостійним видом шкоди, і умовою цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем не надано доказів на підтвердження наявності заподіяної йому моральної шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями відповідача, не доведено, що саме дії відповідача сприяли такі погіршенням, а також взагалі не надає жодних доказів завдання моральної шкоди, що на підставі ст.81 ЦПК України, є процесуальним обов'язком позивача.
З урахуванням викладеного, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя