Справа № 752/12065/22
Провадження № 1-кс/752/8302/23
УХВАЛА
09.10.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва ОСОБА_4 від розгляду клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022100000000655 від 31.08.2022 р.,
ВСТАНОВИВ:
в провадженні слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва ОСОБА_4 перебувають матеріали клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022100000000655 від 31.08.2022 р..
Адвокатом ОСОБА_3 заявлено про відвід слідчого судді від розгляду зазначеного клопотання, посилаючись на те, що суддею допущені порушення вимог кримінального процесуального законодавства в частині дотримання правил визначення підсудності клопотання слідчих органів, оскільки воно не підсудне Голосіївському районному суду м.Києва, а ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку за місцезнаходженням ТОВ «Костанза» не відповідає вимогам ст.ст.235, 372 КК України.
В ході розгляду заяви про відвід слідчого судді адвокат ОСОБА_3 підтримав доводи та підстави для її відводу, вважаючи, що слідчим суддею порушені правила підсудності при прийнятті в провадження клопотань у даному кримінальному провадженні.
Прокурор заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на наказ в.о. начальника ГУ НП у м.Києві, яким визначено місцезнаходження органів досудового розслідування.
Вислухавши адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_6 , дослідивши матеріали заяви, слідчий суддя вважає, що заява про відвід слідчого судді не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Статтею. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду для визначення суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії"(Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Будь-яких обставин, що є підставами, визначеними ст.ст.75, 76 КПК України, для відводу слідчого судді ОСОБА_4 , в ході розгляду заяви не встановлено та заявник не зазначає у своїй заяві на дії судді, які можуть свідчити про її упередженість саме при розгляді клопотання прокурора про арешт майна, яке на момент розгляду заяви про відвід не розглянуто.
Процесуальні дії та рішення судді при розгляді справи, з якими не погоджується сторона захисту, не можуть свідчити про упередженість судді, оскільки порядок оскарження таких дій і рішень передбачений у інший спосіб.
З огляду на викладене, заява про відвід слідчого судді ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 77, 80, 81 КПК України,
УХВАЛИВ:
заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва ОСОБА_4 від розгляду клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022100000000655 від 31.08.2022 р. залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1