Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року Справа№200/4421/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Адвокат Овчаренко Олег Олексійович (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) звернувся через підсистему “Електронний суд” Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Національної поліції в Донецькій області (ідентифікаційний код 40109058, 87517, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Нахімова, 86) про визнання протиправним та скасування рішення № 2819407800 від 29.05.2023, зобов'язання призначити пенсію за вислугу років з 25.05.2023, відповідно до статті 12 Закону N2262-XII, на підставі пільгової вислуги років для призначення пенсії 26 років 03 місяців 12 днів. В обґрунтування зазначив, що позивач проходила службу в ОВС та Національній поліції. Право на подання Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області документів для призначення пенсії визначено при розгляді справи №200/2680/22. Управлінням протиправно відмовлено у призначенні пенсії.
23 серпня 2023 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем надано відзив, у якому зазначено, що реалізація права на пенсію за вислугою років можлива за наявності відповідної календарної вислуги років визначеної в п. «а» ст. 12 Закону №2262 -ХІІ. На виконання вимог Закону № 2262 Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок № 393) зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», які набули чинності з 19 лютого 2022 року. На час звернення позивача із заявою про призначення пенсії редакція підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393 зазнала змін, відповідно до яких зарахування строку участі в АТО на пільгових умовах до вислуги років застосовується виключно для визначення розміру пенсії, а не для призначення пенсії, як передбачала попередня редакція підпункту «а» пункту Порядку № 393. Тобто, пільгова вислуга років має значення для визначення відсотку розміру пенсії Позивача від його грошового забезпечення, відповідно до статті 13 Закону № 2262, за умови наявності права на призначення пенсії за вислугу років, а не для призначення такої пенсії. Просив у задоволені позовних вимог відмовити.
Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області надані пояснення, в яких повідомлено, що 22.05.2023 на виконання рішення суду по справі №200/4860/21 направлено до органів ПФУ документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ. Вважає, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії, оскільки її календарна вислуга років є меншою ніж 25. Зазначає, що на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії редакція пункту 3 Постановою № 393 зазнала змін, відповідно до яких зарахування служби на пільгових умовах до вислуги років застосовується виключно для визначення розміру пенсії, а не для призначення пенсії. Вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. До аналогічної думки дійшов Перший апеляційний адміністративний суд у постанові від 03 квітня 2023 року при розгляді справи 200/4291/22 ( номер в ЄДРСР 109971388 ).
Адвокатом позивача надана відповідь на відзив, в якій зазначено, що право на призначення пенсії за вислугу років у ОСОБА_1 виникло ще на момент звільнення зі служби у 2021 році, коли в Порядку (редакція на момент звільнення) було визначено, що «До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах пільгова вислуга років». Право на призначення пенсії виникло у ОСОБА_1 саме на момент звільнення зі служби Нацполіції, а реалізувати його позивач змогла лише після того, як Верховний Суд сформував правову позицію в постанові від 03.03.2021 по справі №805/3923/18-а. Зазначає, що самостійно пенсіонер не має можливості звернутися до органів пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугу років, та ці дії повинна виконати установа з якої пенсіонера звільнено зі служби. ОСОБА_1 отримавши відмову від ГУНП в Донецькій області в підготуванні та наданні до органів ПФУ подання про призначення їй пенсії на пільгових умовах, вимушена була тривалий час відстоювати свої порушені права в суді та лише після набуття чинності рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.01.2022 у справі №200/2680/22 документи спрямовані до ГУ ПФУ в Донецькій області. Просив позовні вимоги задовольнити.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив таке.
Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Донецькі області від 19.02.2021 №125 о/с ОСОБА_1 звільнено за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України “Про Національну поліцію”.
З трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_1 вбачається, що з 10.03.2021 її прийнято на службу до Територіального управління Державного бюро розслідувань, що розташоване у місті Краматорського району.
26 січня 2023 року Донецьким окружним адміністративним судом ухвалено рішення по справі №200/2680/22, яким визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, зобов'язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області оформити та направити необхідні документи ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби з 01.02.2015 по 06.11.2015 та з 07.11.2015 по 30.04.2018, протягом якого вона брала участь у антитерористичній операції, на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці служби.
18 травня 2023 року ОСОБА_1 подала до Головного управління Національної поліції в Донецькій області заяву про призначення пенсії за вислугу років.
22 травня 2023 року Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області сформовано подання № 79/34/01-2023 про призначення пенсії ОСОБА_1 , в якому зазначено: дата звільнення - «22.02.2021», підстава звільнення - «за власним бажанням», календарна вислуга років - «18 років 09 місяці 03 дні», пільгова для визначення розміру пенсії - «07 років 09 місяці 03 дні».
Вищезазначене подання, до якого додана, зокрема, заява про призначення пенсії надіслано та отримано 24.05.2023 (вх.№1400/5) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
В листі від 23.05.2023 №6аз/34/01-2023 Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області проінформовано адвоката позивача про те, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.01.2023 по справі №200/2680/22 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2022 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області направлені матеріали для призначення пенсії за п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб» на ОСОБА_1 (вих.№79/34/01-2023 від 22.05.2023).
29 травня 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №2819407800 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , що прийнято за результатом розгляду заяви від 24.05.2023 вх.№1400/5. Встановлено, що у подані про призначення пенсії від 22.05.2023 №79/34/01-2023 загальна вислуга років станом на 22.02.2021 складає 26 років 03 місяці 12 днів, у календарному обчисленні - 18 років 09 місяців 03 дні. На день звільнення (22.02.2021) з військової служби ОСОБА_1 досягла 44-річного віку. Відмовлено у призначення пенсії у зв'язку з відсутністю необхідної календарної вислуги років, передбаченої пунктом «а» ст.12 Закону №2262, недосягненням на день звільнення заявником 45 річного віку, передбаченого пунктом «б» відповідно до ст.66 Закону №2262.
Не погоджуючись із рішенням, яким відмовлено у призначенні пенсії, позивач звернулася до суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Згідно пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б-д», «ж» статті 1-2 цього Закону(крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Отже, за приписами пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія відповідним особам призначається за умови звільнення зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Відповідно статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок № 393).
Згідно підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393 (в редакції чинній станом на час звільнення) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:
один місяць служби за три місяці, зокрема,
участь у бойових діях у воєнний час;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
Таким чином, на час звільнення позивача з органів Національної поліції України 22.02.2021 в редакції пп. «а» п. 3 Порядку № 393 передбачено зарахування строку участі в антитерористичній операції на пільгових умовах до вислуги років для визначення права на призначення пенсії.
Разом з цим, з 19.02.2022 редакція пп. «а» п. 3 Порядку № 393 зазнала змін, відповідно до яких зарахування строку участі у антитерористичній операції на пільгових умовах до вислуги років застосовується виключно для визначення розміру пенсії, а не для призначення пенсії, як передбачала попередня редакція пп. «а» п. 3 Порядку № 393.
Суд звертає увагу, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
У рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).
Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018).
Конституційний Суд України звертав увагу на те, що законодавець, змінюючи відносини у сфері пенсійного забезпечення з метою удосконалення соціальної політики держави шляхом перерозподілу суспільного доходу, не може убезпечити людину від зміни умов її соціального забезпечення. Зміни у цій сфері мають бути достатньо обґрунтованими, здійснюватися поступово, обачно й у заздалегідь обміркований спосіб, базуватися на об'єктивних критеріях, бути пропорційними меті зміни юридичного регулювання, забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства й обов'язком захищати права людини, не порушуючи при цьому сутності права на соціальний захист (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019).
Верховний Суд у постанові від 14.09.2022 по справі №640/14718/20 зазначив, що застосовуючи ці загальні підходи до правовідносин підлягає застосуванню норма, яка діє на момент реалізації позивачем права на пенсію (номер в ЄДРСР 106264052).
З позовної заяви вбачається, що позивач просить зобов'язати управління призначити пенсію за вислугу років з 25.05.2023. Під час розгляду справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення пенсії 18.05.2023, яка разом із поданням надіслана до органу ПФУ та отримана відповідачем 24.05.2023 (вх.№1400/5).
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13404, (далі Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 3-1 заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.
Згідно пункту 11 розділу І Порядку № 3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до органу, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення уповноваженим органом (структурним підрозділом).
Відповідно п.2 розділу ІІ Порядку №3-1 до заяви про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності додаються такі документи:
1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (додаток 7 до цього Порядку);
2) витяги з наказів про звільнення та (або) виключення зі списків особового складу (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню) або їх копії;
3) розрахунок вислуги років для призначення пенсії / виписка з розрахунку вислуги років для призначення пенсії або їх копії (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню);
4) грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (додаток 8 до цього Порядку);
5) військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію);
6) документи про страховий стаж особи, які передбачені підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року № 13-1) (далі - Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») (для призначення пенсії згідно з пунктом «б» статті 12 Закону);
7) документи, що підтверджують право на встановлення особі надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу;
8) заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації). Орган, що призначає пенсію, додає одержаний на запит документ про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення Російської Федерації як одержувач пенсії.
Згідно пункту 6 розділу IV Порядку № 3- 1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви.
Рішення за результатами розгляду заяви засвідчується підписом керівника органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в пенсійній справі.
Оскільки призначення пенсії за Законом №2262 відбувається органами Пенсійного фонду України на підставі заяви про призначення пенсії , тому саме пенсійний орган перевіряє підстави призначення пенсії за вислугу років відповідно до нормативно-правових актів, які є чинними на час призначення такої пенсії.
Під час розгляду справи встановлено, що позивача звільнено зі служби за п.7 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію”(за власним бажанням) згідно наказу Головного управління Національної поліції в Донецькі області від 19.02.2021 №125 о/с ОСОБА_1 звільнено. Із заявою про призначення пенсії позивач звернулася 18.05.2023, яка разом із поданням надіслана до органу ПФУ та отримана відповідачем 24.05.2023 (вх.№1400/5). Оформлене Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області подання про призначення пенсії містить відомості про календарну вислугу років ОСОБА_1 - «18 років 09 місяців 03 дні», та вислугу у пільговому обчисленні - «07 років 06 місяців 09 днів».
За приписами пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ право на пенсію, незалежно від віку мають відповідні особи, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Враховуючи те, що на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пункт 3 Порядку № 393 зазнав змін, відповідно до яких зарахування строку участі у антитерористичній операції на пільгових умовах до вислуги років застосовується виключно для визначення розміру пенсії, а не для призначення пенсії, як передбачала попередня редакція пп. «а» п. 3 Порядку № 393, тому відповідач, під час розгляду заяви про призначення пенсії від 18.05.2023, правомірно здійснив обчислення календарної вислуги років позивача відповідно до приписів пунктів 1, 2, 2-1 Порядку № 393 та прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю у позивача необхідної календарної вислуги років, що передбачена п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ.
Зазначене обумовлює відсутність підстав для задоволення позову.
Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, ґрунтуються на іншому правовому регулюванні (до внесення змін в п. Порядку №393), а тому не можуть бути враховані при розгляді цієї справи, оскільки втратили свою актуальність для цього спору.
Щодо доводів позивача на тривале відстоювання прав на призначення пенсії, яке не може перешкоджати реалізації права на отримання пенсії за вислугу років, право на яке виникло ще у 2021 році, суд зауважує, що рішення про відмову в призначенні пенсії прийнято за результатом розгляду подання та заяви про призначення пенсії, яка подана лише 18.05.2023. Докази подання заяви про призначення пенсії більш ранньою датою в матеріалах справи не містяться.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року у справі №200/4291/22.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 4, 7-14, 19, 143, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош