Україна
Донецький окружний адміністративний суд
УХВАЛА
11 жовтня 2023 року Справа №200/4809/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Крилова М.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про об'єднання до спільного розгляду адміністративних справ в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -
ВСТАНОВИВ:
01 вересня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду, через систему «Електронний суд», надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування Наказ №185-РС від 29.07.2023р. командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 в частині звільнення з займаної посади «Діловода продовольчої служби логістики військової частини НОМЕР_2 та призначення на рівнозначну посаду Діловодом Автомобільної служби логістики військової частини НОМЕР_3 ».
Ухвалою суду від 05 вересня 2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано копії та докази.
09 жовтня 2023 року від позивача надійшло клопотання про об'єднання адміністративних справ № 200/4809/23 та №200/4150/23 у нове провадження.
В обґрунтування клопотання вказала, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року у справі №200/4150/23 відкрито провадження за адміністративним позовом начальника пально-мастильних матеріалів логістики військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 , до третьої особи: командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про визнання протиправним наказу №271 командира військової частини НОМЕР_1 від 29 липня 2023 року та зобов'язання вчинити певні дії. Суддею Голошивцем І.О. вирішено провести справу одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Зазначила, що з 04.10.2023 року є офіційною дружиною ОСОБА_3 , проте через особистий конфлікт чоловіка із знов призначеним командиром батальйону ОСОБА_4 через регіональне управління виник незаконний наказ. Вважає, що вимоги за цих позовах у справах що розглядаються виникли із одних і тих же правовідносин, що дозволяє їхній спільний розгляд.
Відповідач із клопотання про об'єднання адміністративних справ не погодився та надав заперечення до клопотання зі змісту яких просив відмовити у задоволенні зазначеного клопотання.
В обгрунтування своєї позиції вказав, що під час видання наказу командира військової частини НОМЕР_1 №185-РС від 29.07.2023 року позивачка та ОСОБА_3 у шлюбі не перебували. Крім того, доводи позивачки про наявність конфлікту між ОСОБА_3 та командиром військової частини НОМЕР_2 жодним чином не підтверджено та не аргументовано. Вважає, що позивачка та її чоловік оскаржуються два різних накази командира військової частини НОМЕР_1 , які не є пов'язаними між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд виходить із наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Положеннями статті 172 КАС України регламентовані питання об'єднання і роз'єднання позовів.
Частиною 1 статті 172 КАС України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою, передбачено також частиною 1 статті 21 КАС України.
Зі змісту наведених процесуальних норм вбачається, що об'єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов'язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.
При цьому, під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.06.2021 у справі № 640/27758/20 та від 29.12.2021 у справі № 752/20709/21.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Водночас слід враховувати, що у випадку пред'явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
Наведеної правової позиції також дотримався Верховний Суд у постанові від 13.04.2022 у справі № 640/23353/21.
За приписами частини 2 статті 172 КАС України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ (ч.3 ст.172 КАС України).
У частині 2 статті 262 КАС України встановлено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
За змістом наведених норм права об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду. Суд вправі вирішити питання про об'єднання або роз'єднання позовів з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Суд також враховує, що аналізуючи наведені положення статті 172 КАС України, Верховний Суд у постанові від 18 квітня 2018 року (справа №815/3078/16) вказав, що підставою для об'єднання адміністративних справ може бути, зокрема, наявність однорідних позовних вимог у позовних заявах одного й того ж позивача до того ж відповідача чи до різних відповідачів, різних позивачів до одного й того самого відповідача. Однорідність позовних вимог може проявлятися у тому, що позовні вимоги, заявлені у цих заявах, випливають з одних і тих самих або подібних правовідносин.
Наведений висновок також застосований Верховним Судом у постанові від 18.03.2021 у справі № 420/603/20 (№ в ЄДРСР 95653634).
Суд зазначає, що предметом спору в цій справі є правомірність наказу командира в/ ч НОМЕР_1 №185-РС від 29.07.2023 року в частині звільнення з займаної посади «Діловода продовольчої служби логістики військової частини НОМЕР_2 та призначення на рівнозначну посаду Діловодом Автомобільної служби логістики військової частини НОМЕР_3 ».
Водночас, з КП «ДСС» судом з'ясовано, що в провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №200/4150/23 за позовом ОСОБА_3 до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 , до третьої особи: ОСОБА_5 командира військової частини НОМЕР_1 про:
- визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 271 від 29 липня 2023 року, щодо звільнення з займаної посади начальника служби пально - мастильних матеріалів логістики військової частини НОМЕР_2 та призначення на рівнозначну посаду начальником служби пально - мастильних матеріалів логістики військової частини НОМЕР_4 .
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.09.2023 року (головуючий суддя Голошивець І.О.) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито в адміністративній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано копії та докази.
Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Так, у пункті 19 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Тобто, індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією.
З огляду на вказане, акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; акт застосування норм права адресується конкретним суб'єктам і створює права та/чи обов'язки лише для цих суб'єктів; акт застосування норм права регулює конкретну життєву ситуацію; дія акта застосування норм права закінчується у зв'язку з припиненням існування конкретних правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висновувала, зокрема, у постановах від 16.10.2018 у справі №9901/415/18 та від 06.07.2023 у справі № 990/157/22, що право на оскарження індивідуального акта суб'єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.
Суд звертає увагу, що позивачка в обґрунтування клопотання про об'єднання справ в одне провадження посилається на те, що із квітня 2021 року перебуває у стосунках з ОСОБА_3 , а з 04.10.2023 року є його дружиною та вважає, що підставою виникнення спірних наказів став конфлікт між ОСОБА_3 та командиром військової частини НОМЕР_1 .
Як додаток до клопотання заявником було надано копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 04.10.2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Аргументи заявника, щодо наявного конфлікту між чоловіком позивачки та командиром військової частини НОМЕР_1 , суд відхиляє як безпідставні, оскільки такі обставини не є законодавчо визначеною підставою для реалізації декількома особами права на подання позовної заяви виключно в одному провадженні, а не окремо.
Суд також звертає увагу заявника, що інститут об'єднання/роз'єднання позовів, в першу чергу спрямований на пришвидшення розгляду справи. Водночас, об'єднання в одне позовне провадження вищезазначених справ може призвести до сповільнення їх розгляду, що не відповідає принципам адміністративного судочинства, зокрема щодо розумності строків розгляду справи судом.
З аналізу наведених норм та обставин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивачки про об'єднання до спільного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 7 статті 172 КАС України про об'єднання справ в одне провадження або роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 5. 21, 44, 172, 248, 256, 262 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про об'єднання до спільного розгляду адміністративних справ в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Копію ухвали направити на адреси учасників справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Крилова