ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 рокуСправа № 912/700/23
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.
при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №912/700/23 від 07.07.2023
за позовом: гр. ОСОБА_1 (далі - гр. ОСОБА_1 ), ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, код ЄДР 42767945, вул. Центральна, 6, м. Дніпро, 49000
за участю третьої особи 1., яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України", код ЄДР 00729913, с. Чарівне, Кропивницький район Кіровоградська область, 27241
та за участю третьої особи 2., яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Фонду державного майна України, код ЄДР 00032945, вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133
про визнання незаконним та скасування наказу,
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача - адвокат Кушніров О.М., ордер серія ВА №1051949 від 21.04.2023;
від відповідача - Павловська С.С., виписка з ЄДР (в порядку самопредставництва);
від третьої особи 1., яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Вовк А.В. (в порядку самопредставництва), витяг з ЄДР, адвокат Ноженко І.О., ордер серія ВА №1062014 від 19.09.2023;
від третьої особи 2., яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - участі на брали.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області звернувся гр. ОСОБА_1 з позовною заявою №б/н від 21.03.2023 до Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях з вимогами:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду;
2. Визнати незаконним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях №12/01-40 від 07 березня 2023 року "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (код за ЄДРПОУ 00729913).
3. Судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено таке.
21.08.2018 гр. ОСОБА_1 придбав у власність квартиру в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Вказаний будинок знаходиться на балансі Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (далі - підприємство). Водозабезпечення вказаного будинку проводиться водопровідною системою, водонапірними вежами та колодязями, які також перебувають на балансі вказаного підприємства та складають єдину систему забезпечення водою споживачів сіл Чарівне та Вереміївка.
07.03.2023 Регіональним відділенням фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях винесено наказ №12/01-40 "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України", яким визначено наступне:
1) прийняти рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України", місцезнаходження: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Чарівне, орган управління - Апарат Фонду державного майна України;
2) приватизувати єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" шляхом продажу на аукціоні.
Відповідно до відомостей інвентаризації, проведеної в Державному підприємстві "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України", згідно з розпорядженням наказу №07/09-21, до складу єдиного майнового комплексу вказаного підприємства відносяться об'єкти житлового фонду, розташовані в селах Чарівне, Вереміївка, Мирне (22 одиниці та сараї - 14 одиниць), зокрема, житловий будинок, та квартира, яка належить позивачу, отже, при проведенні приватизації вказаного єдиного майнового комплексу, зокрема, житлового багатоквартирного будинку, в якому знаходиться власність позивача, суттєво будуть порушені його права.
Також, відповідно до відомостей інвентаризації, проведеної в Державному підприємстві "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України", згідно з розпорядженням наказу №07/09-21, до складу єдиного майнового комплексу вказаного підприємства відносяться об'єкти мережі водогону, що забезпечує водопостачання сіл Чарівне, Вереміївка, Мирне, а саме: вежа Рожевського (2 одиниці), вежа БР - 15, вежа БР - 25, вежа (5 одиниць), мережа водопроводу, колодязі (8 одиниць), плотини (6 одиниць), тощо.
Отже, на думку позивача, прийняття рішення про приватизацію вказаного єдиного майнового комплексу, в складі якого перебувають житловий фонд та мережа водопостачання, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Також, 25.04.2023 позивач подав до Господарського суду Кіровоградської області разом з позовною заявою заяву про забезпечення позову №б/н від 24.04.2023 з вимогами вжити передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів забезпечення позову шляхом: зупинення дії наказу прийнятого 07 березня 2023 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорозькій та Кіровоградській областях №12/01-40 "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України"; заборонити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорозькій та Кіровоградській областях вчиняти дії направлені на реалізацію наказу та заборонити іншим особам вчиняти дії направлені на реалізацію наказу.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2023 позовну заяву гр. ОСОБА_1 до Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, про визнання незаконним та скасування наказу, передано за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 24.04.2023.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.06.2023, встановлено учасникам справи строки для подачі заяв по суті справи. Крім того, вказаною ухвалою суду залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи 1., яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" та третю особу 2., яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Фонд держаного майна України.
25.05.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява №б/н від 24.05.2023 гр. ОСОБА_1 про забезпечення позову з вимогами:
1. Прийняти дану заяву до розгляду;
2. Вжити передбачених Господарський процесуальним кодексом України, заходи забезпечення позову шляхом:
- зупинити дію Наказу прийнятого 07 березня 2023 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях №12/01-40 "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ 00729913);
- заборонити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях вчиняти дії направленні на реалізацію наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях №12/01-40 від 07 березня 2023 року "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ 00729913);
- заборонити іншим особам вчиняти дії направлені на реалізацію Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях №12/01-40 від 07.03.2023 "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ 00729913).
Ухвалою від 26.05.2023 Господарського суду Дніпропетровської області призначено розгляд заяви про забезпечення позову у судове засідання в межах розумного строку на 14.06.2023 о 12:30 год.
06.06.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача в межах строку, встановленого судом, надійшов відзив на позовну заяву №б/н від 06.06.2023, з відповідним правовим обґрунтуванням.
07.06.2023 від третьої особи 1. надійшли пояснення №111 від 06.06.2023 на позовну заяву ОСОБА_1 від 21.03.2023 та пояснення №112 від 06.06.2023 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2023 року у справі №912/700/23 про призначення до розгляду заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 від 21.03.2023 року.
12.06.2023 через систему "Електронний суд" від позивача в межах строку, встановленого судом, надійшла відповідь на відзив №б/н від 12.06.2023.
13.06.2023 від третьої особи 2. надійшли пояснення №10-25-13774 від 02.06.2023 третьої особи щодо позову.
15.06.2023 до господарського суду від відповідача надійшли заперечення №б/н від б/д щодо заяви про забезпечення позову, з відповідним правовим обґрунтуванням.
Ухвалою від 14.06.2023 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив передати справу №912/700/23 за позовом гр. ОСОБА_1 до Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях; за участю третьої особи 1., яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" та за участю третьої особи 2., яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Фонду держаного майна України про визнання незаконним та скасування наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях №12/01-40 від 07.03.2023 "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України", а також заяву про забезпечення позову (вх. суду №25445/23 від 25.05.2023) за підсудністю до Господарського суду Кіровоградської області (25022, м. Кропивницький, вулиця В'ячеслава Чорновола, 29/32) після закінчення строку на її оскарження.
19.06.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли пояснення №б/н від б/д третьої особи щодо заяви про забезпечення позову.
05.07.2023 матеріали справи надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №912/700/23 призначено судді Коваленко Н.М.
Ухвалою від 07.07.2023 господарський суд прийняв до свого провадження справу №912/700/23, підготовче засідання призначив на 12:30 - 03.08.2023.
Крім того, ухвалою від 07.07.2023 господарський суд відмовив у задоволенні заяви №б/н від 24.05.2023 позивача про забезпечення позову.
02.08.2023 до господарського суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання №б/н від 02.08.2023 визнати причини неявки представника Регіонального відділення у судове засідання поважними та відкласти розгляд справи на іншу дату.
У підготовчому засіданні 03.08.2023 позивачем подано клопотання №б/н від 03.08.2023 про витребування доказів (в порядку ст. 81 ГПК України) з вимогою витребувати у третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (код ЄДР 00729913, с. Чарівне, Кропивницький район Кіровоградська область, 27241) перелік об'єктів соціальної інфраструктури та житлового фонду, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" КДСГДС НААН (ЄДРПОУ 00729913, село Чарівне, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27241) із зазначенням розміру та кадастрового номеру земельної ділянки на якій розташовані зазначені об'єкти.
Ухвалою від 03.08.2023 господарський суд клопотання №б/н від 03.08.2023 позивача про витребування доказів (в порядку ст. 81 ГПК України) залишив без задоволення.
Протокольною ухвалою від 03.08.2023, на підставі ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 17.08.2023 о 14:30 год. Явку повноважного представника відповідача в засідання суду визнав обов'язковою.
17.08.2023 до господарського суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання №б/н від 17.08.2023, за змістом якого останній, враховуючи відмову у розгляді заяви про призначення судового засіданні у режимі відеоконференції, просить визнати причини неявки представника Регіонального відділення у судове засідання, призначене на 17.08.2023 на 14:30 год, поважними та відкласти розгляд справи на іншу дату.
Ухвалою від 17.08.2023 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання №б/н від 17.08.2023 відповідача, закрив підготовче провадження та призначив справу №912/700/23 до судового розгляду по суті на 05.09.2023 - 11:00 год.
04.09.2023 на електронну адресу суду (з КЕП) від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання з проханням визнати поважною причину відсутності його представника в судовому засіданні, призначеному на 05.09.2023.
05.09.2023 від третьої особи 1. надійшла заява №279 від 04.09.2023 про необхідність долучення доказів, до якої додано клопотання №280 від 04.09.2023 з проханням долучити до матеріалів справи копії доданих до цього клопотання документів, які не подані у встановлений процесуальний строк разом із поясненнями №111 від 06.06.2023, з огляду на те, що їх не існувало на момент надання таких пояснень.
В судових засіданнях 05.09.2023 та 19.09.2023 оголошено перерву до 19.09.2023 о 12:00 год та 21.09.2023 о 15:00 год, відповідно.
20.09.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання, за змістом якого останній повідомив суд про отримання заяви №279 від 04.09.2023 третьої особи 1. разом з клопотанням та доданими до нього документами та просить суд прийняти таку заяву до розгляду та врахувати надані докази при розгляді справи.
До господарського суду 21.09.2023 надійшла заява №321 від 21.09.2023 третьої особи 1. про необхідність долучення доказів направлення учасникам справи клопотання про долучення доказів.
Ухвалою від 21.09.2023 господарський суд заяву №279 від 04.09.2023 третьої особи 1. про необхідність долучення доказів задовольнив частково. Долучив до матеріалів справи: завірені копії актів про списання будинків з балансу від 20.06.2023 на 38 арк; завірену копію листа №192 від 09.08.2023; завірену копію акту інвентаризації об'єктів державної власності, затвердженого 08.08.2023; копію відомості про об'єкти державної власності, що пропонуються до списання станом на 01.07.2023 рік, затвердженої 08.08.2023; довідку №277 від 04.09.2023; довідку №278 від 04.09.2023. У продовженні строку на подачу решти доказів відмовив.
Протокольною ухвалою від 21.09.2023 господарський суд оголосив перерву в судовому засіданні до 28.09.2023 - 16:30 год.
У засіданні суду 28.09.2023 представник позивача надав заперечення №б/н від 28.09.2023 з приводу залучених судом доказів (в порядку п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України) з вимогою письмові докази залучені судом на підставі ухвали від 21.09.2023 - визнати неналежними та недопустимими за вищезазначених ним підстав та як наслідок не брати їх до уваги під час прийняття рішення у даній справі.
Крім того, представник відповідача у судовому засіданні 28.09.2023 надав клопотання №б/н від 28.09.2023 про долучення доказів з вимогою поновити та продовжити процесуальний строк для надання доказів у даній справі з обґрунтуванням підстав звернення з таким клопотанням.
Протокольною ухвалою від 28.09.2023 господарський суд оголосив перерву в судовому засіданні до 29.09.2023 - 11:00.
29.09.2023 на електронну пошту суду (з КЕП) від позивача надійшло клопотання №б/н від 28.09.2023 про відкладення судового засідання з вимогою визнати поважною причину відсутності представника позивача в судовому засіданні призначеному на 29.09.2023 та судове засідання відкласти на іншу дату.
Ухвалою від 29.09.2023 господарський суд залишив без задоволення клопотання відповідача №б/н від 28.09.2023 про долучення доказів з вимогою поновити та продовжити процесуальний строк для надання доказів у даній справі. За клопотанням позивача №б/н від 28.09.2023 відклав розгляд справи в судовому засіданні до 05.10.2023 - 15:30 год.
У судовому засіданні 05.10.2023 представник позивача позов підтримав повністю, наполягав на його задоволенні. Представник відповідача позов заперечив, представники третьої особи 1., яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача підтримали позицію відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, господарський суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини сторін.
21.08.2018 між гр. ОСОБА_2 (далі - Продавець) та гр. ОСОБА_1 (далі - Покупець) укладено договір купівлі - продажу (квартира), відповідно до п. 1.1. цього договору Продавець передав належну йому на праві приватної власності квартиру у власність Покупця, а Покупець прийняв квартиру та сплатив за неї обговорену грошову суму (далі - Договір).
Згідно п. 1.2. Договору квартира АДРЕСА_3 .
У п. 1.3. Договору передбачено, що квартира належить Продавцю на праві приватної власності згідно Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіріченко Г.М. 08 травня 2013 року за реєстровим №284, реєстрація права власності проведена приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіріченко Г.М. 08 травня 2013 року (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 55962235208).
Квартира, що відчужується за цим Договором, має такі технічні характеристики: загальна площа - 42.5 кв.м, житлова площа - 28.8 кв.м; кількість кімнат - 3 (три). Інші характеристики наводяться у технічній документації (п. 1.4. Договору).
У п. 2.1. Договору сторонами погоджено, що продаж квартири вчиняється за 20 000,00 грн.
Пунктом 2.2. Договору передбачено, що гроші в сумі 20 000,00 грн отримані Продавцем від Покупця до підписання цього договору (попередня оплата товару).
Договір підписано сторонами, посвідчено приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кіріченко Г.М. та зареєстровано в реєстрі за №520.
Право власності гр. ОСОБА_1 на зазначену квартиру підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №135031025 від 21.08.2018.
Згідно з розпорядженням наказу №07/09-21 від 07.09.2021 проведено інвентаризацію в Державному підприємстві "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (далі - ДП ДГ "ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ") комісією в складі голові комісії ОСОБА_7. членів комісії: головного бухгалтера ОСОБА_3 , керуючим відділком №2 Касьянов С.В., інженера з виробництва ОСОБА_4 , бухгалтер ОСОБА_5 та бухгалтер ОСОБА_6 .
Відповідно до інвентаризаційного опису станом на 01.09.2021 до складу єдиного майнового комплексу вказаного підприємства відносяться об'єкти житлового фонду, розташовані в селах Чарівне, Вереміївка, Мирне (22 одиниці та сараї - 14 одиниць).
Отже, будинок №24, в якому розташована квартира позивача, знаходиться на балансі ДП ДГ "ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ" КДСГДС НААН.
Також, відповідно до відомостей інвентаризації, проведеної в ДП ДГ "ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ" КДСГДС НААН до складу єдиного майнового комплексу вказаного підприємства відносяться об'єкти мережі водогону, що забезпечує водопостачання сіл Чарівне, Вереміївка, Мирне, а саме: вежа Рожевського (2 одиниці), вежа БР - 15, вежа БР - 25, вежа (5 одиниць), мережа водопроводу, колодязі (8 одиниць), плотини (6 одиниць), тощо.
Наказом Фонду державного майна України (далі - Фонд) "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації (із змінами) №431 від 06.03.2023 єдиний майновий комплекс ДП ДГ "ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ" КДСГДС НААН включено до об'єктів малої приватизації у 2023 році та визначено органом приватизації - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях.
Зазначений наказ розміщений на офіційному вебсайті Фонду.
Відповідно до Законів України "Про Фонд державного майна України", "Про приватизацію державного і комунального майна", на виконання наказів Фонду державного майна України від 06.03.2023 №431 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації (із змінами)", від 17.06.2020 №1034 "Про деякі питання, пов'язані з прийняттям рішень про приватизацію об'єктів державної власності", 07.03.2023 Регіональним відділенням фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях видано наказ №12/01-40 "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України", яким визначено наступне:
1) прийняти рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України", місцезнаходження: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Чарівне, орган управління - Апарат Фонду державного майна України;
2) приватизувати єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" шляхом продажу на аукціоні.
Листом №01/2-01-420 від 07.03.2023 Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях направлено Фонду та Департаменту комунікацій та маркетингу для опублікування на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України інформацію про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП ДГ "ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ" КДСГДС НААН (код за ЄДРПОУ 00729913), місцезнаходження: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Чарівне, орган управління - Апарат Фонду державного майна України, шляхом продажу на аукціоні.
Листом №11/2-01-431 від 08.03.2023 Регіональним відділенням фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях повідомлено ДП ДГ "ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ" КДСГДС НААН про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу. Крім того, повідомлено, що з дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства і до переходу права Масності до покупця або припинення приватизації об'єкта приватизації відповідно до частини шостої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", діють обмеження, встановлені частиною четвертою статті 12 Закону України "Про приватизацію державного комунального майна".
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №910-р від 14.10.2022 "Деякі питання управління об'єктами державної власності" за актом приймання-передачі, затвердженим Фондом 27.01.2023 єдиний майновий комплекс ДП ДГ "ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ" КДСГДС НААН із сфери управління Національної академії аграрних наук України передано до сфери управління Фонду.
Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим регулюються Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 1, пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Фонд державного майна України у сфері приватизації державного майна, зокрема, здійснює повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління; приймає рішення про приватизацію.
За приписами частини 2 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження, серед іншого, затверджують переліки об'єктів, що підлягають приватизації; класифікують об'єкти приватизації відповідно до цього Закону; приймають рішення про приватизацію об'єктів державної власності у випадках, установлених законодавством; продають майно, що перебуває у державній власності, у процесі його приватизації, а також акції (частки), що належать державі у майні господарських товариств.
Згідно з частиною 1, 3 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" ініціювати приватизацію об'єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб'єкти управління об'єктами державної і комунальної власності або покупці. Переліки об'єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.
За приписами статті 4 Закону України "Про Фонд державного майна України" до основних завдань Фонду державного майна України належать: реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об'єктів приватизації ефективному приватному власнику.
У частині 1 статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що до об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
З метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об'єкти приватизації поділяються на об'єкти малої приватизації та об'єкти великої приватизації (частина 1 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до об'єктів малої приватизації належать єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об'єктів великої приватизації.
Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до складу єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу входять усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки.
Одночасно, частиною 2 статті 3 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" встановлено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків.
Також, частиною 2 статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що не підлягають приватизації казенні підприємства та об'єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема, об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, інших населених пунктів, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод.
Частина 2 статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" містить вичерпний перелік об'єктів, які не підлягають приватизації.
Таким чином, об'єкти, що не підлягають приватизації не входитимуть до складу об'єкта приватизації.
Крім того, частиною 9 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено підстави для відмови державними органами приватизації у включенні до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, у разі:
коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації;
коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об'єкта;
вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації;
невключення Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України до переліку об'єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" рішення про приватизацію об'єкта, який включено до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, приймається державними органами приватизації шляхом видання наказу, але не пізніше 30 днів з дня включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, за винятком випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Процедура подання уповноваженими органами управління державним майном або корпоративними правами, управління яких вони здійснюють (далі - уповноважені органи управління), державним органам приватизації пропозицій щодо включення об'єктів права державної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, встановлена Порядком подання уповноваженими органами управління державним органам приватизації пропозицій щодо включення об'єктів права державної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, що затверджений постановою №387 від 10.05.2018 Кабінету Міністрів України (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 2 Порядку пропозиції щодо включення об'єктів права державної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації (далі - об'єкти приватизації), уповноважені органи управління зобов'язані подавати щокварталу до першого числа місяця, з якого починається квартал, державним органам приватизації за формою згідно з додатком разом з висновками щодо прогнозованої суми надходження коштів від приватизації запропонованих до переліків об'єктів приватизації та прогнозом соціально-економічних наслідків приватизації.
Як вже зазначено, наказом Фонду №431 від 06.03.2023 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації (із змінами)" єдиний майновий комплекс ДП ДГ "ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ" КДСГДС НААН включено до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.
Повноваження щодо здійснення заходів з підготовки до продажу покладено на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях.
Враховуючи вимоги законодавства наказом Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях прийнято рішення №12/01-40 від 07.03.2023 про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП ДГ "ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ" КДСГДС НААН.
При цьому, як встановлено судом визначені частиною 9 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" підстави для відмови у включенні до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, відсутні.
Окрім цього, єдиний майновий комплекс ДП ДГ "ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ" КДСГДС НААН не віднесено до переліків об'єктів, що не підлягають приватизації, які передбачені частиною 2 статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Таким чином, відсутні заборони до приватизації, передбачені чинним законодавством, щодо єдиного майнового комплексу ДП ДГ "ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ" КДСГДС НААН.
З огляду на вищевказані положення чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що єдиний майновий комплекс ДП ДГ "ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ" КДСГДС НААН правомірно включено до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.
Слід відмітити, що прийняття рішення про приватизацію є обов'язковим етапом приватизаційного процесу. За наявності наказу Фонду про включення відповідного об'єкта до переліку тих, що підлягають приватизації, застосовується імперативна норма чинного законодавства щодо необхідності винесення протягом визначеного терміну відповідного наказу органу приватизації про прийняття рішення щодо приватизації об'єкта.
Суд також звертає увагу, що відповідно до положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", який є спеціальним нормативно-правовим актом у спірних правовідносинах, наявність на балансі державних підприємств майна, що відповідно до законодавства не підлягає приватизації, не є підставою для заборони прийняття органом приватизації рішення про приватизацію об'єкта державної власності.
Доводи позивача про те, що оскаржуваним наказом грубо порушуються норми Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", в силу наведених вище положень законодавства України, є безпідставними.
Відтак, позивачем не наведено у який спосіб відповідачем, при прийнятті оскаржуваного наказу, порушено вимоги вищевказаного закону.
Згідно з частиною 6 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" органи приватизації припиняють приватизацію об'єкта приватизації у таких випадках:
включення об'єкта приватизації до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;
виключення за рішенням Кабінету Міністрів України об'єкта великої приватизації з переліку об'єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації;
ухвалення представницьким органом місцевого самоврядування рішення про скасування попереднього рішення про приватизацію відповідного об'єкта комунальної власності;
прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про припинення приватизації об'єкта малої приватизації державної власності;
якщо об'єкт малої приватизації, крім єдиного майнового комплексу або пакета акцій (часток) господарського товариства, не продано в порядку, передбаченому частинами восьмою - одинадцятою статті 15 цього Закону;
прийняття державним органом приватизації рішення про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо відповідного об'єкта;
державний орган приватизації приймає рішення про припинення приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства або пакета акцій (часток) господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, передбачене абзацом п'ятим цієї частини, якщо відповідний об'єкт приватизації не продано в порядку, передбаченому частинами восьмою - одинадцятою статті 15 цього Закону.
Таким чином, визначені законом підстави для припинення приватизації єдиного майнового комплексу ДП ДГ "ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ" КДСГДС НААН відсутні.
Зважаючи на зазначене, рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП ДГ "ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ" КДСГДС НААН прийнято Регіональним відділенням фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях як органом приватизації в межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім того, відповідно до абзацу 3 пункту 7-4 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" встановлено, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану аукціонна комісія розробляє умови продажу об'єкта приватизації після отримання органом приватизації листа довільної форми про намір приватизації такого об'єкта від потенційного покупця, який, у тому числі, може потребувати переміщення виробничих потужностей з територій, на яких ведуться бойові дії та/або існує загроза бойових дій, на безпечну територію. Під час приватизації єдиного майнового комплексу підприємства складаються переліки об'єктів нерухомого майна та транспортних засобів, які перебувають на балансі такого підприємства (за наявності).
Відповідно до підпункту першого пункту 1 Доручення Фонду №К/48 від 28.08.2022 регіональним відділенням Фонду доручено під час підготовки до приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства забезпечити складання переліків нерухомого майна та транспортних засобів, які перебувають на балансі підприємства, а також активів, що обліковуються на балансі підприємства та не підлягають приватизації.
Таким чином, об'єкти державного житлового фонду виокремлюються зі складу єдиних майнових комплексів як такі, що не підлягають приватизації.
При цьому, механізм списання багатоквартирних будинків, у яких розташовані квартири та нежитлові приміщення приватної та інших форм власності, з балансу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (зокрема із спеціальним статусом), органів місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, установ, організацій, а також господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, створених внаслідок приватизації або корпоратизації державних або комунальних підприємств, зокрема щодо багатоквартирних будинків, які не увійшли до статутного капіталу таких господарських товариств та перебувають у них на балансі (обліку) як об'єкти державної або комунальної власності визначає Порядок списання з балансу багатоквартирних будинків, затверджений постановою №301 від 20.04.2016 Кабінету Міністрів України.
Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку списання багатоквартирних будинків, у яких розташовані квартири та нежитлові приміщення приватної та інших форм власності, з балансу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (зокрема із спеціальним статусом), органів місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, установ, організацій, а також господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, створених внаслідок приватизації або корпоратизації державних або комунальних підприємств щодо багатоквартирних будинків, які не увійшли до статутного капіталу таких господарських товариств та перебувають у них на балансі (обліку) як об'єкти державної або комунальної власності (далі - балансоутримувач), здійснюється на підставі прийнятого ними рішення про списання багатоквартирного будинку.
Так, відповідно до акта №б/н від 20.06.2023 про списання багатоквартирного будинку з балансу, складеного комісією, що утворена згідно з наказом №15/05-23 від 15.05.2023, здійснено списання багатоквартирного будинку, що розміщений за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Чарівне, вул. Шкільна, 24 з балансу ДП ДГ "ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ" КДСГДС НААН.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право кожної особи на звернення до суду за захистом особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України.
Наведеними положеннями законодавства визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Тобто, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак, суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Як неодноразово звертав увагу Верховний Суд, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/1972/17, від 23.05.2019 у справі №920/301/18, від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19, від 02.04.2020 у справі №910/7160/19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 №925/642/19 зроблені такі висновки: порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16(пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Згідно зі статтею 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У той же час, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, статтею 6 Конвенції визначено право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції передбачено, що кожен чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Така ж правова позиція дотримана у поставові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №916/964/19.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.02.2009 у справі "Олюджіч проти Хорватії" навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення. Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України", від 07.10.2010 у справі "Богатова проти України"). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України"). Водночас вимога пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами.
Виходячи з аналізу вищевикладеного та правових норм, визначених Господарським процесуальним кодексом України, Конституцією України, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального, процесуального права та фактичними обставинами справи, достовірно встановленими судом, і не може ґрунтуватись на припущеннях.
Слід сказати, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду. Така ж правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18.
З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов'язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 ГПК України).
Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (частина 1 статті 79 ГПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 ГПК України).
Як вбачається з позовної заяви гр. ОСОБА_1 , що при проведені приватизації єдиного майнового комплексу ДП ДГ "ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ" КДСГДС НААН, зокрема, житлового багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира останнього, суттєво порушені його права на квартиру.
Разом з тим, як вже зазначено, об'єкт державного житлового фонду виокремлюються зі складу єдиних майнових комплексів як такі, що не підлягають приватизації.
Як вбачається з матеріалів справи, багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_4 , в якому розташована квартира позивача, списано з балансу ДП ДГ "ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ" КДСГДС НААН, що підтверджується актом №б/н від 20.06.2023.
З огляду на предмет даного позову та встановлені обставини, суд дійшов до висновку про відсутність порушеного права чи інтересу гр. ОСОБА_1 за вказаними вимогами до відповідача, оскільки об'єкт житлового фонду, в якому знаходиться квартира позивача, не ввійшов до складу об'єктів приватизації.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є безпідставними, а права позивача - гр. ОСОБА_1 не порушені.
За таких обставин, правові підстави для задоволення позовних вимог позивача, на переконання суду, відсутні, тому господарський суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.
У відповідності до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити учасникам справи засобами поштового зв'язку, а також позивачу на e-mail: 3007907638@mail.gov.ua, відповідачу та третім особам через систему "Електронний суд".
Повне рішення складено 11.10.2023.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.