ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
03.10.2023Справа № 910/5706/22
За скаргою Антимонопольного комітету України;
на дії державного виконавця.
За позовом Антимонопольного комітету України;
до ОСОБА_1 ;
про стягнення 340 000,00 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Рябий І. П.
Представники:
Від скаржника: ОСОБА_2 , уповноважена особа;
Від боржника: не з'явилися;
Від ВДВС: не з'явилися.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Антимонопольного комітету України до ОСОБА_1 , в якому позивач просить стягнути з відповідача 170 000,00 грн штрафу та 170 000,00 грн пені.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 позов Антимонопольного комітету України задоволено повністю.
На виконання зазначеного рішення Господарським судом міста Києва 27.07.2023 було видано накази на примусове виконання рішення.
18.09.2023 до суду від Антимонопольного комітету України надійшла скарга на дії державного виконавця, у якій останній просить суд:
- визнати протиправними дії головного державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевченка Максима Романовича із винесення повідомлень від 29.08.2023 № б/н про повернення наказів Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 № 910/5706/22 Антимонопольному комітету України без прийняття до виконання;
- скасувати повідомлення головного державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевченка Максима Романовича, зокрема: повідомлення від 29.08.2023 № б/н про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 № 910/5706/22, про стягнення з компанії Uttema Kereskedelmi Korlatolt Felelossegu Tarsasag штрафу у розмірі 170 000 гривень та пені у розмірі 170 000 гривень у дохід загального фонду Державного бюджету України, Антимонопольному комітету України без прийняття до виконання; повідомлення від 29.08.2023 № б/н про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 № 910/5706/22, про стягнення з компанії Uttema Kereskedelmi Korlatolt Felelossegu Tarsasag на користь Антимонопольного комітету України 5 100 гривень судового збору, Антимонопольному комітету України без прийняття до виконання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 скаргу Антимонопольного комітету України на дії головного державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевченко Максима Романовича призначено до розгляду на 03.10.2023.
У судове засідання 03.10.2023 з'явився представник скаржника, представник Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з'явився, вимоги ухвали суду від 21.09.2023 не виконав, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення, яке наявне в матеріалах справи.
Відповідно до частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Розглянувши скаргу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Законом України "Про виконавче провадження" регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За умовами частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Верховний Суд у постанові від 15.01.2020 у справі № 910/7221/17 зазначив, що в силу приписів вищевказаної статті Закону виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження", а також відповідно до інших законів, які є обов'язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження. Отже, виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується "правомірна поведінка" виконавця.
Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у пункті 4.1 рішення № 19-рп/2011 від 14.12.2011 (справа за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, частини третьої статті 110, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України та конституційним поданням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України в аспекті статті 55 Конституції України (справа про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) зазначив, що утвердження правової держави, відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України, полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді (пункт 1 резолютивної частини Рішення від 25 листопада 1997 року № 6-зп , пункт 1 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп).
Пунктом 9 частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що однією із засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно зі статтею 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
За змістом частини 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Як вбачається з матеріалів справи, Антимонопольний комітет України звернувся до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявами № 300-29.1/01-4910 та № 300-29.1/01-4927 від 21.08.2023 про відкриття виконавчого провадження, в яких просив відкрити виконавче провадження по наказах Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі № 910/5706/22.
29.08.2023 головним державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевченком Максимом Романовичем були винесені повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, в яких зазначено, як підставу для повернення вказаних виконавчих документів, що у пакеті документів відсутній код ЄДРПОУ, у зв'язку з чим державний виконавець, керуючись пунктом 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" повертає виконавчі документи без прийняття до виконання.
За змістом пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Суд вказує, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі зазначається ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності).
Тобто, у виконавчому документі зазначається ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань лише за наявності такого коду у боржника.
Як вбачається з пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про міжнародне приватне право", особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави. За відсутності таких умов або якщо їх неможливо встановити, застосовується право держави, у якій знаходиться виконавчий орган управління юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів та встановлено судом, Uttema Kereskedelmi Korlatolt Felelossegu Tarsasag, є юридичною особою, яка створена та діє за законодавством Угорщини, є нерезидентом та не має свого представництва на території України, а місцем знаходженням цієї юридичної особи є Угорщина, 2220, м. Вечеш, вул. Дьордя Дожа, 1.
Оскільки Uttema Kereskedelmi Korlatolt Felelossegu Tarsasag, є юридичною особою, яка створена та діє за законодавством Угорщини, то, відповідно, вказана юридична особа не має ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у зв'язку з чим господарським судом у наказах від 27.07.2023 у справі № 910/5706/22 не зазначено ідентифікаційного коду боржника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Таким чином, накази від 27.07.2023 у справі № 910/5706/22 відповідають вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" та є обов'язковими до виконання.
А відтак, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у головного державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевченка Максима Романовича були відсутні підстави для винесення повідомлень від 29.08.2023 про повернення виконавчих документів, а саме наказів суду від 27.07.2023 у справі № 910/5706/22, стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим судом вказані дії державного виконавця визнаються протиправними, а повідомлення від 29.08.2023 про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання підлягають скасуванню.
Відповідно до частин 1, 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відтак, зважаючи на встановлені обставини та наведені норми, суд дійшов висновку про те, що скарга Антимонопольного комітету України підлягає задоволенню у повному обсязі.
Суд звертає увагу на положення статті 345 Господарського процесуального кодексу України, за якими про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Враховуючи пояснення представника скаржника та керуючись ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
УХВАЛИВ:
1. Скаргу Антимонопольного комітету України на дії головного державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевченка Максима Романовича із винесення повідомлень від 29.08.2023 № б/н про повернення наказів Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі № 910/5706/22 Антимонопольному комітету України без прийняття до виконання - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії головного державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевченка Максима Романовича із винесення повідомлень від 29.08.2023 № б/н про повернення наказів Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі № 910/5706/22 Антимонопольному комітету України без прийняття до виконання.
3. Скасувати повідомлення головного державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевченка Максима Романовича від 29.08.2023 № б/н про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі № 910/5706/22 про стягнення з компанії Uttema Kereskedelmi Korlatolt Felelossegu Tarsasag штрафу у розмірі 170 000 гривень та пені у розмірі 170 000 гривень у дохід загального фонду Державного бюджету України без прийняття до виконання.
4. Скасувати повідомлення головного державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевченка Максима Романовича від 29.08.2023 № б/н про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі № 910/5706/22 про стягнення з компанії Uttema Kereskedelmi Korlatolt Felelossegu Tarsasag на користь Антимонопольного комітету України 5 100 гривень судового збору без прийняття до виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 05.10.2023.
Суддя О.В. Мандриченко