номер провадження справи 18/75/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.10.2023 справа № 908/1364/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/1364/23
за позовом акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 30, м. Дніпро, 49094)
до відповідача фізичної особи-підприємця Ячменової Олени Олегівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 139500,00 грн.
Без повідомлення (участі) представників учасників справи
Заявлено позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця Ячменової Олени Олегівни 139500,00 грн., які складаються з: 14400,00 грн. основного боргу за договором оренди приміщення від 01.12.2021 та 125100,00 грн. штрафу, нарахованого за умовами п. 6.5 договору.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди приміщення від 01.12.2021 щодо сплати орендних платежів у визначений договором строк та повернення об'єкта оренди за актом приймання-передачі після закінчення терміну дії договору. За твердженням позивача, після спливу терміну дії договору оренди 30.11.2022 об'єкт нерухомості, всупереч вимогам п.п 4.2.15, 5.1, 5.2 Договору, Орендарем не повернутий та не переданий Орендодавцеві згідно з актом приймання-передачі, що є підставою для застосування до нього умов п. 6.5 договору. Крім того, Орендар не виконував належним чином свої зобов'язання щодо сплати орендної плати за умовами договору, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед Орендодавцем, розмір якої станом на 18.04.2023 становить 14400,00 грн. Позивачем у позовній заяві наведені питання до відповідача у відповідності до ст. 90 ГПК України. Посилаючись на приписи ст.ст. 16, 598, 651, 653, 759-786 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 283-286, 291 Господарського кодексу України, позивач просив позов задовольнити.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2023 справу № 908/1364/23 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1364/23, присвоєно справі номер провадження 18/75/23, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі №908/1364/23; відповідачу запропоновано надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 25.05.2023, відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України, а також заяву, відповідно до ст.ст. 250, 252 ГПК України, із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у разі наявності таких заперечень); зобов'язано відповідача: в порядку ст. 90 ГПК України у строк по 25.05.2023 надати відповіді на поставлені позивачем питання; запропоновано позивачу у строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.
Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу суду від 01.05.2023 вручено відповідачу 22.05.2023.
Відзив та відповіді на поставлені позивачем питання на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 01.05.2023 у справі № 908/1364/23 процесуальний строк не надійшли, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк та пізніше не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи № 908/1364/23 дозволяють здійснити її розгляд по суті.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя протягом січня-вересня 2023 року, що загрожувало життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, а також знаходження судді Левкут В.В. у відпустці з 28.08.2023 по 22.09.2023, рішення прийнято без його проголошення - 02.10.2023.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Акціонерним товариством комерційний банк “Приватбанк” (Орендодавцем, позивачем у справі) та фізичною особою-підприємцем Ячменовою Оленою Олегівною (Орендарем, відповідачем у справі) 01.12.2021 укладений договір оренди приміщення (надалі - Договір)
Відповідно до п. 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендарю, а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове користування (оренду) приміщення, визначене у договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності.
Згідно із п. 1.2 Договору приміщення, яке передається в оренду за договором (надалі іменується Приміщення), знаходиться за адресою: 69065, м. Запоріжжя, Інженерний майдан, буд.1, має загальну площу 13,92 квадратних метрів, складається з приміщення прим. 412/2 площею 11,6 кв. м., розташованому на четвертому поверсі, та площі загального користування 2,32 кв. м. будівлі А-10 інв. № 1351, що належить Орендодавцю на підставі договору купівлі-продажу будівлі від 07.11.2013, посвідченого Крючковою Т.В., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 10777.
Пунктом п. 2.1 Договору визначено, що приміщення передається Орендодавцем і приймається Орендарем в оренду на умовах сплати останнім плати за користування приміщенням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок, зазначений Орендодавцем.
Згідно із п. 2.2 Договору орендна плата підлягає сплаті до 20 числа поточного місяця за наступний місяць оренди (розрахунковий), без надання Орендодавцем рахунків, із розрахунку за 1 кв. м. 107,76 грн. без ПДВ, ПДВ 21,55 грн., разом за 1 кв. м. 129,31 грн. з ПДВ, а за всю орендовану площу 1500,00 грн. без ПДВ, ПДВ 300,00 грн., разом 1800,00 грн. з ПДВ, за місяць оренди та починає нараховуватись з моменту підписання акту здачі-приймання приміщення. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць підлягає індексації з коефіцієнтом рівним 1 (одиниці).
В пункті 2.4 Договору передбачено, що компенсація Орендарем Орендодавцю плати за спожиті комунальні послуги входить до орендної плати та складає 37,50 грн. за 1 кв. м., в т.ч. ПДВ 6,25 грн., а за всю орендовану площу 522,00 грн. з ПДВ.
За змістом п. 4.2 Договору Орендар зобов'язався, зокрема:
- своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі відповідно до умов цього Договору (п. 4.2.7);
- звільнити Приміщення та повернути його Орендодавцю у разі закінчення строку дії Договору або у разі його дострокового розірвання в останній день дії Договору у стані, в якому Приміщення було одержане, з урахуванням нормального зносу (п. 4.2.15).
Пунктом 5.1 Договору визначено, що передача Орендодавцем та прийняття Орендарем приміщення у оренду засвідчується актом здачі-приймання приміщення в оренду, за умови виконання Орендарем своїх зобов'язань по сплаті за перший місяць оренди та авансового платежу, визначеного п. 2.3 договору, у розмірі передбаченому п. 2.2 договору. Повернення приміщення Орендодавцю здійснюється за актом здачі-приймання. Обов'язок по складанню акта здачі-приймання покладається на сторону, яка передає приміщення іншій стороні договору. Орендодавець/Орендар зобов'язаний здійснити огляд приміщення під час підписання акту здачі-приймання.
Приміщення та інше майно вважаються фактично переданими Орендодавцю/Орендареві з моменту підписання акта здачі-приймання. У момент підписання цього акта Орендодавець/Орендар передає Орендодавцю/Орендареві ключі від приміщення (п. 5.2 Договору).
Оплата оренди Орендарем здійснюється по день фактичного звільнення приміщення (п.5.3 Договору).
Відповідно до п. 7.1 Договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами і діє з 01 грудня 2021 року по 30 листопада 2022 року.
Обумовлене Договором приміщення 01.12.2021 передане Орендареві, що підтверджується Актом приймання-передачі приміщення до договору оренди від 01 грудня 2021 року (Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису).
За доводам позивача, об'єкт нерухомості всупереч вимогам п.п. 4.2.15, 5.1, 5.2 Договору не повернутий Орендарем та не переданий Орендодавцеві згідно з Актом приймання-передачі. Крім того, Орендар не виконував належним чином свої зобов'язання щодо сплати орендної плати, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед Орендодавцем, розмір якої станом на 18.04.2023 складає 14400,00 грн. Фактично Орендарем сплачено 7200,00 грн. за чотири місяці оренди.
Позивачем на адресу відповідача направлялись претензії щодо невиконання ним умов Договору оренди:
- від 17.01.2023 №Е.18.0.0.0/4-230117/19963, в якій Орендарю повідомлялось про порушення ним зобов'язань за Договором оренди та виникнення станом на 30.11.2022 заборгованості за орендною платою у розмірі 14 400,00 грн., а також про сплив терміну дії Договору оренди; заявлено вимогу про погашення заборгованості та звільнення об'єкту оренди;
- від 13.03.2023 №Е. 18.0.0.0/4-230313/44117, в якій Орендарю повідомлялося про сплив терміну дії Договору оренди, а також про порушення ним зобов'язань за Договором оренди та наявність станом на 08.03.2023 заборгованості за орендною платою у розмірі 14400,00 грн., штрафу у розмірі 88200,00 грн.; заявлено вимогу про погашення вказаної заборгованості та звільнення об'єкту оренди.
Відповідач претензію від 17.01.2023 №Е.18.0.0.0/4-230117/19963 не отримав, поштове відправлення повернуте відправнику за закінченням терміну зберігання.
Претензія від 13.03.2023 №Е. 18.0.0.0/4-230313/44117 вручена одержувачу (відповідачу), що підтверджується скріншотом з веб-сайту Укрпошти щодо відстеження поштових пересилань.
Доказів надання відповідачем відповіді на претензію суду не надано.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати орендних платежів та неповернення орендованого приміщення після спливу терміну дії договору стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За своєю правовою природою Договір, за яким між позивачем і відповідачем склалися господарські правовідносини, є договором найму.
Договір підписаний в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.
Згідно з ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За умовами п. 2.2 Договору, строк оплати орендної плати - до 20 числа поточного місяця за наступний місяць оренди.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.
Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак орендна плата відповідачем в обумовлені укладеним ним з позивачем Договором розмірі та строки не внесена, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за Договором.
В порушення умов договору, відповідач сплату орендних платежів за період з грудня 2021 по листопад 2022 року в повному обсязі у встановлений строк не здійснив, що призвело до утворення у останнього заборгованості в розмірі 14400,00 грн. Доказів наявності підстав для звільнення від оплати орендних платежів у спірний період відповідачем не надано.
Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем заборгованості по орендним платежам є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене, суд визнав, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 14400,00 грн. заборгованості з орендної плати заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Позивач, посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди у встановленому законом порядку, нарахував та заявив до стягнення з відповідача 125000,00 грн. штрафу, нарахованого за умовами п. 6.5 Договору.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 6.5 Договору сторони узгодили, що у випадку неповернення приміщення Орендодавцю у строк, передбачений п. 7.1, а у випадку дострокового розірвання по ініціативі Орендодавця - в дату, вказану у повідомленні Орендодавця, Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 50% від розміру місячної орендної плати за кожен день прострочення.
Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Таким чином, визначальним для покладення на орендаря відповідальності у вигляді неустойки за неправомірне користування об'єктом оренди є встановлення факту та дати припинення дії договору оренди, а також самого неправомірного користування.
Зважаючи на умови п. 7.1 Договору, термін дії договору сплинув 30.11.2022.
Згідно з ч. і ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Оскільки після закінчення терміну дії Договору Орендар не повернув Орендодавцю об'єкт оренди за відповідним актом здачі-приймання, нарахування йому штрафу у відповідності до п. 6.5 суд визнав правомірним.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок штрафу за визначений позивачем період з 01.12.2022 по 18.04.2023 та визнано його правильним. Виходячи із розміру штрафу за день прострочення (900,00 грн.) та дати закінчення терміну дії Договору (30.11.2022), до стягнення підлягають 125100,00 грн., як і визначено позивачем.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про своєчасне виконання ним зобов'язання по оплаті орендних платежів та повернення об'єкта оренди після закінчення терміну дії Договору, не надав.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-250 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Ячменової Олени Олегівни ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 30, м. Дніпро, 490942; ідентифікаційний код 14360570) 14400,00 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста грн. 00 коп.) основного боргу, 125100,00 грн. (сто двадцять п'ять тисяч сто грн. 00 коп.) штрафу та 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 09.10.2023.
Суддя В.В. Левкут