ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про часткове задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду
10.10.2023м. ДніпроСправа № 904/2027/23
Суддя Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Брагінець В.П., розглянувши заяву: Фізичної особи-підприємця Анищенко Марини Петрівни про розстрочення виконання судового рішення у справі
За позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ
до: Фізичної особи-підприємця Анищенко Марини Петрівни, м. Нікополь, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 894 336,09 грн.
Представники:
Від позивача: не з'явились
Від відповідача: Меюс Я.С., ордер серія АЕ № 1203848 від 10.09.2023, адвокат, Анищенко М.П.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до Господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Анищенко Марини Петрівни про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2206408565-КД-2 від 20.06.2022 у розмірі 894 336,09 грн., з яких:
- 410 583, 32 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- 73 169, 45 грн. - заборгованість за процентами;
- 410 583, 32 грн. - заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією.
Рішенням від 29.08.2023 позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до Фізичної особи-підприємця Анищенко Марини Петрівни про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 894 336,09 грн. задоволено.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Анищенко Марини Петрівни на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за тілом кредиту в розмірі 410 583,32 грн., заборгованість за процентами в розмірі 73 169,45 грн., заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією в розмірі 410 583,32 грн., 6 707,52 грн. витрат по сплаті судового збору.
15.09.2023 від Фізичної особи-підприємця Анищенко Марини Петрівни надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду від 29.08.2023, в якому вона просить затвердити наступний графік виконання судового рішення:
- з 01.10.2023 по 31.10.2023 - 26 765,38 грн.,
- з 01.11.2023 по 31.11.2023 - 26 765,38 грн.,
- з 01.12.2023 по 31.12.2023 - 26 765,38 грн.,
- з 01.01.2024 по 31.01.2024 - 26 765,38 грн.,
- з 01.02.2024 по 27.02.2024 - 26 765,38 грн.,
- з 01.03.2024 по 31.03.2024 - 26 765,38 грн.,
- з 01.04.2024 по 31.04.2024 - 26 765,38 грн.,
- з 01.05.2024 по 31.05.2024 - 26 765,38 грн.,
- з 01.06.2024 по 30.06.2024 - 26 765,38 грн.,
- з 01.07.2024 по 31.07.2024 - 26 765,38 грн.,
- з 01.08.2024 по 31.08.2024 - 26 765,38 грн.,
- з 01.09.2024 по 31.09.2024 - 26 765,38 грн.,
- з 01.10.2024 по 31.10.2024 - 26 765,38 грн.,
- з 01.11.2024 по 31.11.2024 - 26 765,38 грн.,
- з 01.12.2024 по 31.12.2024 - 26 765,38 грн.,
- з 01.01.2025 по 31.01.2025 - 26 765,38 грн.,
- з 01.02.2025 по 27.02.2025 - 26 765,38 грн.,
- з 01.03.2025 по 31.03.2025 - 26 765,38 грн.
Також відповідачем надано докази часткової оплати заборгованості в розмірі 410 583,32 грн.
Ухвалою від 15.09.2023 прийнято до розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Анищенко Марини Петрівни про розстрочення виконання рішення суду від 29.08.2023. Призначено розгляд заяви в засіданні на 25.09.2023.
18.09.2023 від відповідача надійшло клопотання про долучення довідки про заборгованість.
22.09.2023 від позивача надійшли письмові заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення, в яких він просить відмовити в задоволенні заяви та розгляд заяви провести без його участі.
Заперечення обґрунтовані тим, що відповідач, на думку позивача, не надала доказів, які б підтверджували наявність виключних обставин, що унеможливлюють виконання судового рішення.
Крім того, позивач зазначив, що відповідач просить розстрочити виконання рішення на 18 місяців, що не відповідає вимогам закону, оскільки розстрочка не може бути більше одного року з дня ухвалення рішення.
Також позивач вказує, що відповідач до заяви про розстрочення виконання рішення не надав жодного доказу, яким чином боржник намагається виконати рішення суду, а також доказів на підтвердження реальної можливості проведення розрахунків із стягувачем в майбутньому по зазначеному графіку платежів.
25.09.2023, у зв'язку з перебуванням судді Назаренко Н.Г. з 18.09.2023 по 29.09.2023 у відпустці, судове засідання з розгляду заяви про розстрочення виконання рішення не відбулося.
Після виходу судді Назаренко Н.Г. з відпустки, ухвалою від 02.10.2023, призначено розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Анищенко Марини Петрівни про розстрочення виконання рішення суду від 29.08.2023 в межах розумного строку в засіданні на 10.10.2023.
09.10.2023 від позивача надійшла заява про розгляд заяви без його участі. В задоволенні заяви позивач просив відмовити.
10.10.2023 позивач в судове засідання не з'явився.
Відповідач в судовому засіданні підтримав заяву, просив долучити докази часткової оплати заборгованості в розмірі 26 765,38 грн.
Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.
Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об'єктивного та розумного обґрунтування.
Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв'язку з поведінкою заявників.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду, дослідивши наявні у справі матеріали, суд частково задовольняє дану заяву з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є у тому числі, з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, тому суд повинен дослідити та оцінити як доводи Позивача, так й заперечення Відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку розстрочки.
Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
За статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній із сторін.
Тому виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відповідно до частини першої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Отже, відстрочка виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
За змістом частини третьої статті 331 цього Кодексу підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
Оцінюючи надані заявником обґрунтування поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду разом із доказами, суд доходить висновку, що вони є достатніми для підтвердження наявності існування обставин, які ускладнюють виконання на цей час виконання рішення суду від 29.08.2023, зважаючи на введення воєнного стану на території України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, який діє по теперішній час.
Заявник долучив довідку по кримінальному провадженню № 22022040000000168, довідку про обіги коштів за період з 01.01.2023 по 11.09.2023 за рахунками відповідача, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 01.11.2022 № 2609-7001603520, а також квитанції про часткову оплату заборгованості за спірним договором від 01.09.2023 на суму 300 000,00 грн., від 04.09.2023 на суму 110 583,32 грн.
Крім того, відповідач надав 10.10.2023 в судовому засіданні копію квитанції від 03.10.2023 про часткову сплату заборгованості в розмірі 26 765,38 грн.
Для належного вирішення питання щодо надання розстрочки виконання судового рішення, господарським судам необхідно з'ясувати чи наявні у справі докази, які б підтверджували добросовісну поведінку Боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення.
Зважаючи на часткову сплату відповідачем суми заборгованості в розмірі 437 348,70 грн., суд вважає, що в справі наявні докази, які б підтверджували добросовісну поведінку Боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення та, зважаючи на викладене, вважає за можливе частково задовольнити заяву про розстрочення виконання рішення від 29.08.2023.
Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України господарський суд
УХВАЛИВ:
Заяву Фізичної особи-підприємця Анищенко Марини Петрівни про розстрочення виконання судового рішення - задовольнити частково.
Розстрочити виконання судового рішення від 29.08.2023 щодо сплати Фізичної особи-підприємця Анищенко Марини Петрівни на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" залишок боргу в розмірі 463 694,91 грн. частками відповідно до наступного графіку:
42 154,08 грн. до 29.10.2023;
42 154,08 грн. до 29.11.2023;
42 154,08грн. до 29.12.2023;
42 154,08 грн. до 29.01.2024;
42 154,08 грн. до 29.02.2024;
42 154,08 грн. до 29.03.2024;
42 154,08 грн. до 29.04.2024;
42 154,08 грн. до 29.05.2024;
42 154,08 грн. до 29.06.2024;
42 154,08 грн. до 29.07.2024;
42 154,11 грн. до 29.08.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 10.10.2023 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 11.10.2023.
Суддя Н.Г. Назаренко