ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення
за нововиявленими обставинами
03.10.2023м. ДніпроСправа № 904/9686/21
Суддя Ніколенко М.О., розглянувши заяву Комунального підприємства "Тернопільводоканал" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
у справі
за позовом Комунального підприємства "Тернопільводоканал", м. Тернопіль
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецтех", м. Нікополь, Дніпропетровська область
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, м. Дніпро
про стягнення збитків у розмірі 9 758,32 грн.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Комунальне підприємство "Тернопільводоканал" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецтех" про стягнення заборгованості у розмірі 9 758,32 грн.
Рішенням суду від 28.03.2022 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.2022 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2022 у справі № 904/9686/21 залишено без змін.
На адресу суду, 11.08.2023 надійшла заява Комунального підприємства "Тернопільводоканал" про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2022 у справі № 904/9686/21 за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування поданої заяви позивач послався на такі обставини.
Позивач вказав, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі № 904/9686/21 суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 у справі № 160/900/21 визнано протиправними та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 10067 від 30.07.2020, № 11897 від 21.09.2020, № 12561 від 22.10.2020, у яких прийнято рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспецтех» критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язано Державну податкову службу України виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Промспецтех» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Суди зазначили, що відсутність у діях відповідача правопорушення та причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, виключає можливість покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Позивач вказав, що з метою належного захисту своїх прав він звернувся до звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровський області про стягнення збитків в розмірі 9 758,32 грн.
За твердженням позивача, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 у справі № 160/4686/23 в задоволені позову Комунального підприємства "Тернопільводоканал" було відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходив з тих підстав, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 1 березня 2023 року у справі № 925/556/21 зробила висновок, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг. Реалізація покупцем майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит із ПДВ за наслідками господарської операції, залежить саме від продавця, який має визначений законом обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (при необхідності, ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіядайсть контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок). Тому продавець залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій. Якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену шкоду, зокрема, у результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом.
За таких обставин, позивач вважає, що є достатні підстави для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2022 у справі № 904/9686/21 з тих підстав, що набрало законної сили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 у справі №160/4686/23, яким встановлено, якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену шкоду, зокрема, у результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом. А також у зв'язку з тим, що змінилась усталена судова практика щодо відповідальності контрагента за не реєстрацію податкових накладних.
Ухвалою суду від 16.08.2023 заяву Комунального підприємства "Тернопільводоканал" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без руху.
Ухвалою суду від 04.09.2023 прийнято заяву Комунального підприємства "Тернопільводоканал" про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2022 у справі № 904/9686/21 за нововиявленими обставинами та призначити її до розгляду у судовому засіданні 19.09.2023.
Судове засідання, призначене на 19.09.2023, не відбулось внаслідок оголошення повітряної тривоги у м. Дніпро.
Ухвалою суду від 19.09.2023 відкладено розгляд заяви на 03.10.2023.
Відповідачем надано до суду письмові заперечення проти задоволення заяви Комунального підприємства "Тернопільводоканал" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду.
Відповідач наполягає на тому, що обставини на які посилається позивач, не є нововиявленими у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України.
Дослідивши матеріали заяви Комунального підприємства "Тернопільводоканал" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 28.03.2022 у справі №904/9686/21, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ч. 1 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Як зазначено в п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Як зазначено вище, в обґрунтування поданої заяви позивач послався на зміну судової практики щодо відповідальності контрагента за не реєстрацію податкових накладних. А також на правову позицію, висловлену судом в адміністративній справі (яка не має приюдиційного значення для розгляду цієї справи).
Тобто фактично позивач просить суд переоцінити докази, подані сторонами у процесі розгляду справи № 904/9686/21.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
А отже, обставини на які посилається відповідач, не є нововиявленими у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
За таких обставин, в задоволенні заяви Комунального підприємства "Тернопільводоканал" про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2022 у справі № 904/9686/21 за нововиявленими обставинами - слід відмовити.
Відповідач у відзиві на заяву позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами просить суд покласти на позивача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 4 000 грн.
На підтвердження надання Адвокатським об'єднанням "Легал Партнерс Юкрейн" адвокатських послуг Товариству з обмеженою відповідальністю "Промспецтех" під час розгляду заяви Комунального підприємства "Тернопільводоканал" про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2022 у справі № 904/9686/21 за нововиявленими обставинами відповідачем було надано до суду: договір про надання правової допомоги № 3/2023 від 02.01.2023 з додатком, лист № б/н від б/д, акт про надання правової допомоги від 29.09.2023.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед” проти України” (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268) (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
У даному випадку, відповідно до акту про надання правової допомоги від 29.09.2023, адвокатом були надані юридичні послуги на загальну суму 4 000 грн., які складаються з підготовки відзиву на заяву Комунального підприємства "Тернопільводоканал" про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2022 у справі №904/9686/21 за нововиявленими обставинами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначене загальне правило розподілу судових витрат. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, суду надано право з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019.
У даному випадку, розмір витрат на правову допомогу адвоката 4 000 грн. явно непропорційний до складності зави, витрачено адвокатом часу та кількості поданих доказів.
За таких обставин, клопотання відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката слід задовольнити частково. А саме покласти на позивача витрати відповідача на правову допомогу у розмірі 1 000 грн.
У задоволенні клопотання відповідача у частині покладення на позивача витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн. слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 129, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Комунального підприємства "Тернопільводоканал" про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2022 у справі №904/9686/21 за нововиявленими обставинами.
Клопотання відповідача про покладення на Комунальне підприємство "Тернопільводоканал" витрат на правову допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Тернопільводоканал" (місце реєстрації: 46008, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 7; ідентифікаційний код: 03353845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецтех" (ідентифікаційний код: 40049277; місцезнаходження: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Дружби, буд. 24, кв. 56) витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 грн.
Видати наказ.
У задоволенні клопотання відповідача про покладення на Комунальне підприємство "Тернопільводоканал" витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її повного тексту та може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст ухвали складений та підписаний 09.10.2023.
Суддя М.О. Ніколенко