ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
09.10.2023м. ДніпроСправа № 904/4197/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Вертикаль-Плюс", м. Харків
до Приватного акціонерного товариства "Сентравіс Продакшн Юкрейн", м. Нікополь, Дніпропетровської обл.
про стягнення грошових коштів у сумі 959 652,80 грн.
Без участі представників сторін.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Вертикаль-Плюс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 112 246,76 грн., що складають суму річних та 847 406,04 - інфляції грошових коштів.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою від 08.08.2023 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/4197/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
11.09.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі, в якій останній посилається на добровільне погашення 08.09.2023 ПрАТ "Сентравіс Продакшн Юкрейн" інфляції грошових коштів і річних в сумі 959 652,80 грн., на підтвердження чого надає копії платіжних доручень № 0000151000 на суму 847 406,04 грн. та № 0000150999 на суму 112 246,76 грн. З огляду на зазначені обставини, відповідач вказує на відсутність предмету спору, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України є підставою для закриття провадження у справі № 904/4197/23.
Щодо розподілу судових витрат відповідач зазначає, що розрахунок таких витрат є недостатньо обґрунтованим, а заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним. Так, оплачений позивачем рахунок № 11/2023 від 24.07.2023 на 10 000,00 грн. передбачав оплату за надання правової допомоги, яка включає в себе підготовку позовної заяви, підготовку до трьох необхідних процесуальних документів, участь в одному підготовчому засіданні, в одному засіданні по суті спору. Разом з тим, відповідач зазначає, що у випадку закриття провадження у справі вказаний обсяг правової допомоги представником позивача фактично наданий йому не буде.
Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що заявлений позивачем до відшкодування "Гонорар успіху" відповідно до пункту 6.10. договору між АО "Легал Партнерс Юкрейн" та ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс" у розмірі 47 982,64 грн. не підлягає розподілу у складі судових витрат у зв'язку з тим, що заборгованість сплачено відповідачем добровільно. До того ж, відповідач вважає, що вказаний "Гонорар успіху" у розмірі 5% від ціни позову є неспівмірно завищеним.
21.09.2023 від позивача електронною поштою надійшла заява, в якій останній підтвердив надходження від відповідача грошових коштів на загальну суму 959 652,80 грн. та просить суд закрити провадження у справі та стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір у відповідності до частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Крім того, позивач у поданій заяві вказує на співмірність заявлених витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 10 000,00 грн. та в сумі 47 982,64 грн. (гонорару) зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), а отже заявлена до стягнення з відповідача сума витрат є цілком обґрунтованою та доведеною, а отже, підлягає до задоволення.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення, у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд закриває провадження у справі, у зв'язку з відсутності предмету спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
При цьому предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача інфляції грошових коштів в сумі 847 406,04 грн. та річних в сумі 112 246,76 грн. за порушення строків оплати виконаних робіт за договором підряду № 4600013565 від 18.05.2021.
Так, позивачем долучено до матеріалів справи банківську виписку, із якої вбачається надходження 08.09.2023 від відповідача грошових коштів з призначеннями платежу "оплата за справою № 904/4197/23 суми 847 406,04 грн. інфляційних втрат від простроченої суми без ПДВ ((151000))" та "оплата за справою № 904/4197/23 суми 112 246,76 грн. 3% річних від простроченої суми без ПДВ ((150999))".
Крім того, як вже було зазначено вище, відповідачем долучено до матеріалів справи копії платіжних доручень від 08.09.2023 № 0000151000 на суму 847 406,04 грн. та № 0000150999 на суму 112 246,76 грн., що підтверджують сплату підприємством останнього заборгованості за спірним договором у повному обсязі.
Враховуючи, що предмет спору припинив існувати після прийняття позовної заяви до розгляду, провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю предмету спору.
Частиною 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України при закритті провадження у справі суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно з частиною 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
З огляду на викладене та беручи до уваги заяву позивача, в якій останній просить стягнути понесені ним витрати з відповідача, суд доходить висновку, що у даному випадку наявні підстави для застосування частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України та стягнення понесених позивачем у справі витрат з відповідача.
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачем заявлено витрати на професійну правничу допомогу відповідно до Договору № 13/2023 про надання правової допомоги від 02.01.2023 та додатку № 1 до нього (прайс-лист) в сумі 57 982,64 грн.
Відповідно до пункту 1.1. договору Клієнт (Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Вертикаль-Плюс") доручає, а Адвокатське об'єднання (Адвокатське об'єднання "Легал Партнерс Юкрейн") приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а Клієнт - прийняти і оплатити таку правову допомогу та витрати, необхідні для виконання доручень, на умовах, у порядку та строки, передбачені цим Договором.
Згідно з пунктом 1.2. договору Адвокатське об'єднання, на підставі звернення Клієнта, приймає на себе зобов'язання з надання наступної правової допомоги:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності Клієнта;
- перевірки на відповідність вимогам українського законодавства внутрішніх документів Клієнта, візує їх, надає допомогу Клієнту при підготовці та правильному оформленні вказаних документів;
- прийняття участі в підготовці та юридичному оформленню різного роду договорів, що укладаються Клієнтом з юридичними особами, підприємцями та громадянами, надає допомогу в організації контролю за виконанням зазначених договорів, слідкує за застосуванням передбачених законом та договором санкцій по відношенню до контрагентів, які не виконують договірні зобов'язання;
- представляти у встановленому порядку інтереси Клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, в тому числі апеляційних судах, Верховному Суді, Конституційному Суді, а також в інших органах під час розгляду правових спорів;
- партнери Адвокатського об'єднання та/або адвокати, (виступаючи як Захисники), зобов'язуються здійснювати, у встановленому законом порядку, захист прав та законних інтересів Клієнта (його співробітників), у випадках, передбачених кримінально-процесуальним законодавством та законодавством про адміністративні правопорушення України;
- узагальнення та аналізування: - практику розгляду судових та інших справ; - спільно з іншими підрозділами Клієнта результати розгляду претензій; - практику укладення та виконання договорів; - надає Клієнту пропозиції щодо усунення виявлених недоліків;
- надання консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у Клієнта в процесі здійснення діяльності;
- надання усних та письмових консультацій щодо відповідей на запити про надання публічної інформації, на звернення громадян, юридичних осіб, правоохоронних органів, на адвокатські запити;
- надання письмових та усних юридичних консультацій, рекомендацій, правових висновків, в тому числі з питань роботи з контролюючими та правоохоронними органами, з питань поточної діяльності Клієнта;
- підготовки документів правового характеру: договорів, листів, претензій, заяв, скарг, актів, наказів та інших документів правового характеру в усіх галузях права;
- участь від імені Клієнта та спільно з представниками клієнта у переговорах, зустрічах, засіданнях, нарадах, зборах, предмет яких відноситься до правової допомоги;
- інформування Клієнта, на його запит, про зміни в законодавстві, організовує спільно з іншими підрозділами вивчення керівними працівниками та спеціалістами Клієнта нормативних актів, які стосуються їх діяльності;
- здійснює представництво Клієнта у виконавчому провадженні;
- вчинення інших дій, необхідних для надання правової допомоги Клієнту, передбачених цим Договором, та чинним законодавством України.
Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання Клієнтом рахунку (пункт 4.1.).
Відповідно до пункту 4.2. договору правову допомогу, що надається Адвокатським об'єднанням, Клієнт оплачує в гривнях, на підставі рахунку, за вартістю, вказаною в прайс-листі (Додаток № 1) Адвокатського об'єднання.
Згідно з пунктом 4.3. договору за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правової допомоги і її вартість. Акт надсилається Клієнту Адвокатським об'єднанням факсимільним зв'язком/електронною поштою або поштою чи вручається нарочно. На письмову вимогу Клієнта, Адвокатське об'єднання може надавати Акти про надання правової допомоги, в яких буде вказано перелік наданої правової допомоги із ідентифікацією.
Сума, вказана в рахунках на оплату є гонораром Адвокатського об'єднання за надання правової допомоги та поверненню не підлягає (пункт 4.6. договору).
У пункті 4.7. договору сторони погодили, що у випадку позитивного результату справи у судах всіх інстанцій (винесення рішення на користь Клієнта), Клієнт та Адвокатське об'єднання укладають відповідний акт надання правової допомоги, на підставі якого Клієнт, протягом 10 днів, сплачує Адвокатському Об'єднанню гонорар (винагороду/гонорар успіху) у розмірах, обумовлених відповідними пунктами прайс-листа (Додаток № 1) до даного Договору.
Даний договір укладений строком до 31.12.2023 та набирає чинності з моменту його підписання (пункт 7.1.).
У додатку № 1 до Договору № 13/2023 від 02.01.2023 про надання правової допомоги (прайс-лист) сторони визначили види правової допомоги та її вартість.
24.07.2023 сторонами було складено, підписано та скріплено печатками їх підприємств акт № 11/2023 про надання правової допомоги, відповідно до якого Адвокатським об'єднанням було надано наступні послуги: участь у суді першої інстанції по майновому спору (підготовка позовної заяви, підготовка до 3-х необхідних процесуальних документів, участь у 1 підготовчому засіданні, 1 засіданні по суті) про стягнення з ПрАТ "Сентравіс Продакшн Юкрейн" 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 959 652,80 грн. по Договору № 4600013565 від 18.05.2021 (у відповідності до п. 6.8. додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги № 13/2023 від 02.01.2023) на суму 10 000,00 грн.
Відповідно до платіжної інструкції № 31 від 24.07.2023 позивачем було сплачено вартість наданих Адвокатським об'єднанням послуг в сумі 10 000,00 грн.
Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Водночас, відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, недотримання на її думку, вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення заявлених витрат, у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим.
Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді.
Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем документи на підтвердження факту надання правничої допомоги, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, даний спір відноситься до категорії справ незначної складності, провадження у справі відкрито та її розгляд вирішено здіснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Отже, підготовка цієї справи до розгляду в суді, складання позовної заяви не потребували значних затрат часу, великого обсягу юридичної і технічної роботи, зважаючи на те, що нормативно-правове регулювання спірних правовідносин після відкриття провадження у справі не змінювалося.
Суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При викладених обставинах, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець (з урахуванням встановлених рішенням від 28.02.2023 у справі № 904/4541/22 обставин справи), а також враховуючи те, що відповідачем після звернення з позовом до суду сплачено суму заборгованості (річні та інфляцію грошових коштів) в повному обсязі, господарський суд вважає, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою, та такою, що підлягає покладенню на відповідача складає 2 500,00 грн.
Щодо покладення на відповідача витрат на правову допомогу у відповідності до пункту 6.10. Додатку № 1 (прайс-листа) до Договору про надання правової допомоги (гонорар за прийняття рішення на користь клієнта-позивача у майновому спорі (незалежно від інстанції суду) у розмірі 5% від задоволених позовних вимог) господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань.
Отже, при встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Верховний Суд зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро, як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21.
Таким чином, з урахуванням критеріїв, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зазначає, що заявлені до стягнення позивачем з відповідача суми витрат на правничу допомогу не відповідають вказаним критеріям, оскільки не мають характеру необхідних, є неспівмірними з виконаною адвокатом роботою в суді першої інстанції, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, а їх відшкодування матиме надмірний характер. З урахуванням зазначеного заявлені відповідачем до стягнення витрати є необґрунтовано завищеними та нерозумними.
Крім того, суд погоджується з доводами відповідача та зазначає про те, що заявлений позивачем до відшкодування "Гонорар успіху" відповідно до вказаного пункту 6.10. Додатку № 1 у розмірі 47 982,64 грн. не підлягає розподілу у складі судових витрат у зв'язку із добровільним погашенням відповідачем пред'явленої до стягнення суми заборгованості та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Керуючись частиною 3 статті 130, частинами 1, 3, 4 статті 231, статей 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Закрити провадження у справі № 904/4197/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Вертикаль-Плюс" до Приватного акціонерного товариства "Сентравіс Продакшн Юкрейн" про стягнення грошових коштів у сумі 959 652,80 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Сентравіс Продакшн Юкрейн" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, проспект Трубників, 56, код ЄДРПОУ 30926946) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Вертикаль-Плюс" (61060, м. Харків, проспект Льва Ландау, буд. 155-Б, код ЄДРПОУ 41718792) 2 500,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу, 14 394,79 грн. - судового збору, про що видати наказ.
Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає 16 894,79 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення - 09.10.2023 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення цього Кодексу.
Суддя І.Ф. Мельниченко