ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.2023м. ДніпроСправа № 904/4196/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Вертикаль-Плюс", м. Харків
до Приватного акціонерного товариства "Сентравіс Продакшин Юкрейн", м. Нікополь, Дніпропетровської обл.
про стягнення заборгованості у сумі 348 715,77 грн.
Без участі представників сторін.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Вертикаль-Плюс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 348 715,77 грн., що складають суму пені за порушення строків оплати виконаних підрядних робіт за договором підряду № 4600013565 від 18.05.2021 за період з 14.03.2023 по 20.07.2023.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № 4600013565 від 18.05.2021 в частині своєчасної оплати за виконані роботи.
23.08.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області від Приватного акціонерного товариства "Сентравіс продакшн юкрейн" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заявляє про зменшення пені, що підлягає відшкодуванню у порядку статті 233 Господарського кодексу України та зменшити розмір судових витрат, що підлягають стягненню з відповідача.
Так, відповідач зазначає, що причиною неможливості своєчасної сплати заборгованості стало вторгнення російської федерації на територію України, що вплинуло на господарську діяльність відповідача, яка поступово відновлюється.
Відповідач вказує, що знаходиться у місті Нікополі, яке регулярно потерпає від артилерійських обстрілів, зокрема, були пошкоджені будівлі відповідача.
Звертає увагу відповідач також на повне погашення заборгованості станом на 31.07.2023, а також розмір неустойки, яка складає 54% від суми основного боргу, що не відповідає критеріям розумності та справедливості та відповідно, підлягає зменшенню.
До того ж, ПрАТ "Сентравіс Продакшин Юкрейн" у відзиві на позовну заяву додатково вказує на те, що внаслідок знищенні греблі Каховської гідроелектростанції - воєнного злочину, здійсненого окупаційними силами російської федерації, та подальшого падіння рівня води в Каховському водосховищі, виникла критична ситуація з водопостачанням відповідача, у зв'язку з чим підприємство останнього було змушене обмежити використання обладнання, що спричинило додаткове зменшення обсягів виробництва.
Так, відповідач зазначає, що покладення на його підприємство додаткового фінансового тягаря у вигляді стягнення неустойки за договором, яка складає майже половину простроченої (і при цьому вже погашеної) заборгованості значно ускладнить діяльність товариства.
03.10.2023 позивачем подано відповідь на відзив, в якій останній зазначає про те, що прострочення виконання зобов'язання за спірним договором почалося до початку повномасштабного вторгнення окупаційних військ на територію України.
Більше того, позивач вказує на те, що його підприємство зареєстровано у м. Харків та також потерпало від обстрілів.
ТОВ "Будівельна Компанія "Вертикаль-Плюс" вважає, що викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву обставини (важкий фінансовий стан, введення воєнного стану тощо) не є винятковим випадком та підставою для зменшення пені.
Крім того, позивач зазначає, що з огляду на характер спірних правовідносин заявлені витрати на правничу допомогу адвоката є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), а відтак заявлена до стягнення сума є цілком обґрунтованою.
Ухвалою від 08.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
УСТАНОВИВ:
Предметом доказування у даній справі є наявність/відсутність правових підстав для стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати виконаних підрядних робіт за договором підряду № 4600013565 від 18.05.2021 за період з 14.03.2023 по 20.07.2023.
28.02.2023 Господарським судом Дніпропетровської області ухвалено рішення у справі № 904/4541/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Вертикаль-Плюс" до Приватного акціонерного товариства "Сентравіс Продакшн Юкрейн" про стягнення заборгованості в сумі 2 737 231,26 грн. за договором підряду від 18.05.2021 № 4600013565 в редакції додаткових угод, яким позов задоволено повністю та присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Сентравіс Продакшн Юкрейн" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Вертикаль-Плюс" 2 737 231,26 грн. основного боргу, 20 529,24 грн. витрат зі сплати судового збору.
Вказане рішення набрало законної сили 11.04.2023, у зв'язку з чим господарським судом видано відповідний наказ.
Так, судом у справі № 904/4541/22 встановлені наступні обставини.
18.05.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" (далі - підрядник, позивач у даній справі) та Приватним акціонерним товариством "Сентравіс Продакшн Юкрейн" (далі - замовник, відповідач у даній справі) укладено договір підряду №4600013565 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи відповідно до умов цього договору, а замовник прийняти цю роботу та оплатити її. Підрядник виконує роботи: "Капітальний ремонт будівлі побутових приміщень інв. № 000092 (ремонт санвузла, гардеробних та душових)".
Згідно з пунктом 2.1. договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 20.12.2021, вартість робіт, вказаних у пункті 1.1. цього договору складає 7 623 421,53 грн., у тому числі ПДВ 1 270 570,26 грн. Вартість робіт визначається сторонами цього договору на підставі узгодженої сторонами договірної ціни (додаток № 1, 4, 6) та затвердженої кошторисної документації (додаток № 2, 5, 7), які є невід'ємною частиною цього договору. Кошторис є твердим. У разі перевищення кошторису, всі пов'язані з цим витрати несе підрядник.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що оплата виконаних робіт за договором здійснюється наступним чином:
- передоплата у розмірі 3 277 032,00 грн., в тому числі ПДВ - 537 838,72 грн. здійснюється замовником протягом 5 робочих днів від дати укладання договору і після надання відповідного рахунку. Підрядник зобов'язується надати податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань.
Оплата робіт за цим договором здійснюється замовником протягом 10 календарних днів після підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки КБ-3, в тому числі прийняття робіт частинами, та за умови належного виконання підрядником п. 12.14 договору і усунення виявлених недоліків (пункт 3.2.).
Пунктом 4.1. договору передбачено, що підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт, вказаних у пункті 1.1. цього договору, протягом 5-ти робочих днів від дати отримання авансового платежу.
Згідно з пунктом 4.2. договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 20.12.2021, підрядник зобов'язується виконати роботи, вказані в пункті 1.1. цього договору, протягом 255 календарних днів віддати початку робіт, з правом дострокового виконання робіт.
Підпунктом 5.2.3. пункту 5.2. договору визначено, що замовник зобов'язується оплатити підряднику виконані роботи, визначені в пункті 1.1. цього договору, у розмірах та у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до пункту 12.5. договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 20.12.2021, цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2022 року включно. Сторони не звільняються від виконання своїх зобов'язань після закінчення строку дії цього договору, в тому числі в частині гарантій, рекламації та врегулювання розрахунків між сторонами.
На виконання умов договору замовником перераховано підряднику передплату у розмірі 3 227 032,32 грн., а останнім виконані визначені договором підрядні роботи на загальну суму 6 938 431,06 грн. з ПДВ, які прийняті замовником без зауважень, про що сторонами складені й підписані наступні акти та довідки: - акт № 01 здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2в від 20.10.2021 та довідка від 20.10.2021 року про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2021 року за формою КБ-3 на суму 21 754,18 грн.; - акт № 02 здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2в від 16.11.2021 та довідка від 16.11.2021 про вартість виконаних будівельних робіт листопад 2021 року за формою КБ-3 на суму 1 766 026,25 грн.; - акт № 01 здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2в від 16.11.2021 та довідка від 16.11.2021 про вартість виконаних будівельних робіт листопад 2021 року за формою КБ-3 на суму 382 747,63 грн.; - акт № 02 здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2в від 10.01.2022 та довідка від 10.01.2022 про вартість виконаних будівельних робіт січень 2022 року за формою КБ-3 на суму 518 623,55 грн.; - акт № 03 здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2в від 16.01.2022 та довідка від 16.01.2022 про вартість виконаних будівельних робіт січень 2022 року за формою КБ-3 на суму 3 131 566,75 грн.; - акт № 04 здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2в від 17.01.2022 та довідка від 17.01.2022 про вартість виконаних будівельних робіт січень 2022 року за формою КБ-3 на суму 391 479,85 грн.; - акт № 03 здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2в від 01.02.2022 та довідка від 01.02.2022 року про вартість виконаних будівельних робіт лютий 2022 року за формою КБ-3 на суму 726 292,85 грн.
16.05.2022 сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 18.05.2021 по 16.05.2022. Відповідно до вищезазначеного акту станом на 16.05.2022 за відповідачем рахується кредиторська заборгованість у сумі 2 937 231,26 грн. з ПДВ.
У порушення умов договору, відповідачем вартість виконаних позивачем підрядних робіт оплачена частково на суму 4 201 259,80 грн, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 2 737 231,26 грн.
Таким чином, обставини, встановлені вищевказаним рішенням суду (рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2023 у справі № 904/4541/22), в силу приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційний характер під час розгляду даної справи.
Предметом спору у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Вертикаль-Плюс" до Приватного акціонерного товариства "Сентравіс Продакшин Юкрейн" про стягнення пені у сумі 348 715,77 грн. за порушення строків оплати за договором підряду від 18.05.2021 № 4600013565.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що останній день оплати за спірним договором відповідно до пункту 3.2. є 11.02.2022, проте, відповідачем здійснено розрахунки за виконані роботи з простроченням, а саме: відповідно до платіжних інструкцій № 0000145303 від 10.05.2023 на суму 919 253,50 грн., № 0000147055 від 15.06.2023 на суму 919 253,50 грн. та № 0000148684 від 21.07.2023 на суму 919 253,50 грн., у зв'язку з чим ТОВ "БК "Вертикаль-Плюс" нараховано ПрАТ "Сентравіс Продакшин Юкрейн" пеню у сумі 348 715,77 грн. за період з 14.03.2023 по 20.07.2023, що й стало причиною виникнення спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги заявлені позивачем підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України).
За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 Цивільного кодексу України).
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (частина 2 статті 875 Цивільного кодексу України).
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 5 статті 321 Господарського кодексу України, частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.
Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З урахуванням умов пункту 3.2. договору строк оплати виконаних позивачем підрядних робіт є таким, що настав.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За прострочення розрахунків за виконані роботи сторони у пункті 8.2. договору встановили відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,2% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за весь період прострочення.
Відповідно до розрахунку позивача пеня за загальний період прострочення з 14.03.2023 по 20.07.2023 складає 348 715,77 грн.
Розрахунок пені позивачем здійснено відповідно до умов договору та діючого законодавства, а отже вказана у розрахунку сума підлягає до примусового стягнення з відповідача.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені господарський суд зазначає таке.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Таким чином, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи тощо.
Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та засадах господарського судочинства, визначених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Згідно із частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Крім того, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов'язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об'єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.
Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов'язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов'язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб'єктів зобов'язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов'язання дії щодо належного виконання зобов'язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов'язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов'язків, яка б виключала необ'єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов'язання стосовно одна одної.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.
В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.
Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій обґрунтоване тим, що з моменту введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 через повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України відповідач майже повністю припинив свою господарську діяльність. Наразі вона поступово відновлюється, однак відповідач, його адміністративні та виробничі будівлі знаходяться у місті Нікополь, яке регулярно потерпає від артилерійських обстрілів з реактивних систем залпового вогню та важкої артилерії. Зокрема, були нанесенні пошкодження від артилерійських обстрілів безпосередньо будівлям відповідача, що підтверджується витягами з єдиного реєстру досудових розслідувань №12022041340000770 від 18.07.2022, № 12022041340000774 від 19.07.2022, № 22023040000000261 від 14.03.2022.
Відповідач зазначає, що Нікопольська міська територіальна громада знаходиться у переліку територій, на яких відбуваються активні бойові дії відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022.
Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" Нікопольська міська територіальна громада (код UA12080050000062712) визнана територією активних бойових дій з 21.07.2022.
З огляду на викладене та враховуючи повне погашення суми основного боргу відповідачем, перебування відповідача на території, яка віднесена до територій активних бойових дій, пошкодження будівель відповідача внаслідок артилерійських обстрілів, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов'язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, дійшов до висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, на 50 % у розмірі 174 357,89 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачем заявлено витрати на професійну правничу допомогу відповідно до Договору № 13/2023 про надання правової допомоги від 02.01.2023 та додатку № 1 до нього (прайс-лист) в сумі 27 435,79 грн.
Відповідно до пункту 1.1. договору Клієнт (Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Вертикаль-Плюс") доручає, а Адвокатське об'єднання (Адвокатське об'єднання "Легал Партнерс Юкрейн") приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а Клієнт - прийняти і оплатити таку правову допомогу та витрати, необхідні для виконання доручень, на умовах, у порядку та строки, передбачені цим Договором.
Згідно з пунктом 1.2. договору Адвокатське об'єднання, на підставі звернення Клієнта, приймає на себе зобов'язання з надання наступної правової допомоги:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності Клієнта;
- перевірки на відповідність вимогам українського законодавства внутрішніх документів Клієнта, візує їх, надає допомогу Клієнту при підготовці та правильному оформленні вказаних документів;
- прийняття участі в підготовці та юридичному оформленню різного роду договорів, що укладаються Клієнтом з юридичними особами, підприємцями та громадянами, надає допомогу в організації контролю за виконанням зазначених договорів, слідкує за застосуванням передбачених законом та договором санкцій по відношенню до контрагентів, які не виконують договірні зобов'язання;
- представляти у встановленому порядку інтереси Клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, в тому числі апеляційних судах, Верховному Суді, Конституційному Суді, а також в інших органах під час розгляду правових спорів;
- партнери Адвокатського об'єднання та/або адвокати, (виступаючи як Захисники), зобов'язуються здійснювати, у встановленому законом порядку, захист прав та законних інтересів Клієнта (його співробітників), у випадках, передбачених кримінально-процесуальним законодавством та законодавством про адміністративні правопорушення України;
- узагальнення та аналізування: - практику розгляду судових та інших справ; - спільно з іншими підрозділами Клієнта результати розгляду претензій; - практику укладення та виконання договорів; - надає Клієнту пропозиції щодо усунення виявлених недоліків;
- надання консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у Клієнта в процесі здійснення діяльності;
- надання усних та письмових консультацій щодо відповідей на запити про надання публічної інформації, на звернення громадян, юридичних осіб, правоохоронних органів, на адвокатські запити;
- надання письмових та усних юридичних консультацій, рекомендацій, правових висновків, в тому числі з питань роботи з контролюючими та правоохоронними органами, з питань поточної діяльності Клієнта;
- підготовки документів правового характеру: договорів, листів, претензій, заяв, скарг, актів, наказів та інших документів правового характеру в усіх галузях права;
- участь від імені Клієнта та спільно з представниками клієнта у переговорах, зустрічах, засіданнях, нарадах, зборах, предмет яких відноситься до правової допомоги;
- інформування Клієнта, на його запит, про зміни в законодавстві, організовує спільно з іншими підрозділами вивчення керівними працівниками та спеціалістами Клієнта нормативних актів, які стосуються їх діяльності;
- здійснює представництво Клієнта у виконавчому провадженні;
- вчинення інших дій, необхідних для надання правової допомоги Клієнту, передбачених цим Договором, та чинним законодавством України.
Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання Клієнтом рахунку (пункт 4.1.).
Відповідно до пункту 4.2. договору правову допомогу, що надається Адвокатським об'єднанням, Клієнт оплачує в гривнях, на підставі рахунку, за вартістю, вказаною в прайс-листі (Додаток № 1) Адвокатського об'єднання.
Згідно з пунктом 4.3. договору за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правової допомоги і її вартість. Акт надсилається Клієнту Адвокатським об'єднанням факсимільним зв'язком/електронною поштою або поштою чи вручається нарочно. На письмову вимогу Клієнта, Адвокатське об'єднання може надавати Акти про надання правової допомоги, в яких буде вказано перелік наданої правової допомоги із ідентифікацією.
Сума, вказана в рахунках на оплату є гонораром Адвокатського об'єднання за надання правової допомоги та поверненню не підлягає (пункт 4.6. договору).
У пункті 4.7. договору сторони погодили, що у випадку позитивного результату справи у судах всіх інстанцій (винесення рішення на користь Клієнта), Клієнт та Адвокатське об'єднання укладають відповідний акт надання правової допомоги, на підставі якого Клієнт, протягом 10 днів, сплачує Адвокатському Об'єднанню гонорар (винагороду/гонорар успіху) у розмірах, обумовлених відповідними пунктами прайс-листа (Додаток № 1) до даного Договору.
Даний договір укладений строком до 31.12.2023 та набирає чинності з моменту його підписання (пункт 7.1.).
У додатку № 1 до Договору № 13/2023 від 02.01.2023 про надання правової допомоги (прайс-лист) сторони визначили види правової допомоги та її вартість.
24.07.2023 сторонами було складено, підписано та скріплено печатками їх підприємств акт № 10/2023 про надання правової допомоги, відповідно до якого Адвокатським об'єднанням було надано наступні послуги: участь у суді першої інстанції по майновому спору (підготовка позовної заяви, підготовка до 3-х необхідних процесуальних документів, участь у 1 підготовчому засіданні, 1 засіданні по суті) про стягнення з ПрАТ "Сентравіс Продакшн Юкрейн" пені у розмірі 348 715,77 грн. по Договору № 4600013565 від 18.05.2021 (у відповідності до п. 6.8. додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги № 13/2023 від 02.01.2023) на суму 10 000,00 грн.
Відповідно до платіжної інструкції № 30 від 24.07.2023 позивачем було сплачено вартість наданих Адвокатським об'єднанням послуг в сумі 10 000,00 грн.
Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Водночас, відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, недотримання на її думку, вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення заявлених витрат, у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим.
Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді.
Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем документи на підтвердження факту надання правничої допомоги, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, даний спір відноситься до категорії справ незначної складності, провадження у справі відкрито та її розгляд вирішено здіснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Отже, підготовка цієї справи до розгляду в суді, складання позовної заяви не потребували значних затрат часу, великого обсягу юридичної і технічної роботи, зважаючи на те, що нормативно-правове регулювання спірних правовідносин після відкриття провадження у справі не змінювалося.
Суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При викладених обставинах, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець (з урахуванням обставин, встановлених рішенням від 28.02.2023 у справі № 904/4541/22), господарський суд вважає, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою, та такою, що підлягає покладенню на відповідача складає 2 500,00 грн.
Щодо покладення на відповідача витрат на правову допомогу у відповідності до пункту 6.10. Додатку № 1 (прайс-листа) до Договору про надання правової допомоги (гонорар за прийняття рішення на користь клієнта-позивача у майновому спорі (незалежно від інстанції суду) у розмірі 5% від задоволених позовних вимог) господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань.
Отже, при встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Верховний Суд зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро, як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21.
Таким чином, з урахуванням критеріїв, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зазначає, що заявлені до стягнення позивачем з відповідача суми витрат на правничу допомогу не відповідають вказаним критеріям, оскільки не мають характеру необхідних, є неспівмірними з виконаною адвокатом роботою в суді першої інстанції, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату.
З огляду на викладене, у господарського суду відсутні підстави для покладення на відповідача гонорару успіху в розмірі 14 435,79 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Сентравіс Продакшин Юкрейн" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, буд. 56; ідентифікаційний код 30926946) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Вертикаль-Плюс" (61060, Харківська область, м. Харків, пр. Льва Ландау, буд. 155-Б; ідентифікаційний код 41718792) 174 357,89 грн. - пені; 2 500,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу; 5 230,74 грн. - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті заявлених позовних вимог - відмовити.
Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає 182 088,63 грн.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 09.10.2023.
Суддя І.Ф. Мельниченко