ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.10.2023м. ДніпроСправа № 904/1476/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогаз ЛТД", м. Черкаси
до Дніпровського державного медичного університету, м. Дніпро
про стягнення заборгованості в сумі 32 412 грн 24 коп. за договором від 27.01.2022 № ЕС-81/2022
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврогаз ЛТД" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 16.03.2023 № 676-ЄГ, в якому просить стягнути з Дніпровського державного медичного університету заборгованість за електричну енергію, спожиту у грудні 2022, в сумі 32 412 грн 24 коп., відповідно до умов договору від 27.01.2022 № ЕС-81/2022 в редакції додаткових угод.
Витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 2 684 грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку складає 4000 грн 00 коп., просить покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду від 28.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
Господарський суд наголошує на тому, що через відсутність належного фінансування, відправлення поштової кореспонденції Господарським судом Дніпропетровської області станом на 28.03.2023 не здійснювалося. За вказаних обставин, ухвала суду від 28.03.2023 направлялася відповідачу на його офіційну електронну адресу dsma@dsma.dp.ua, а також на електронну адресу dmu@dmu.edu.ua, зазначену у позовній заяві, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 29.03.2023 (а.с. 60, 61).
Проте, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов та не подав витребувані судом документи.
Отже, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
З огляду на викладене, та приймаючи до уваги військовий стан в Україні, перебування головуючого судді на лікарняному, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
27.01.2022 між Дніпровським державним медичним університетом (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єврогаз ЛТД" (постачальник) укладено договір № ЕС-81/2022 (надалі - договір), за умовами якого постачальник постачає споживачу код згідно з ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія) для забезпечення потреб об'єктів споживача (далі - електрична енергія), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1. договору).
Відповідно до п. 2.3. договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 07.10.2022, річний плановий обсяг постачання електричної енергії на 2022: 1 574 990 квт /год. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.
Згідно з п. 2.4. договору місце постачання: 49044, Україна, Дніпропетровська область, м. Дніпро, об'єкти замовника (корпуси), відповідно до додатку № 2 до договору «Дислокація об'єктів споживача».
Категорія замовника: відповідно до статті 2, частини 4, пункту 3 - підприємства, установи, організації, зазначені у пункті 3 частини першої статті 2 (юридична особа, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади)
Джерело фінансування закупівлі: Державний бюджет України.
Строк (термін) поставки товару: з дати підписання договору (але не раніше січня 2022 року) до 31 грудня 2022 року (п. 3.1. договору).
У п. 5.1. договору сторони погодили, що ціна електроенергії становить 4,10833 грн. за 1 кВт*год, з урахуванням вартості передачі такої електроенергії до точки розподілу, крім того ПДВ 0,82167 грн., всього з ПДВ - 4,93 грн.
Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії та актах приймання-передачі електроенергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
Розрахунки за поставлену споживачеві електроенергію здійснюються за цінами, що встановлюються за підсумками проведеної процедури закупівлі, передбаченої Законом.
Згідно з 5.2. договору загальна сума цього договору складає: 8 120 656 грн. 56 коп. (вісім мільйонів сто двадцять тисяч шістсот п'ятдесят шість грн 56 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 1 353 442 грн. 76 коп. (один мільйон триста п'ятдесят три тисячі чотириста сорок дві грн 76 коп.), згідно із специфікацією (додаток № 1).
Відповідно до п. 5.4. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Розрахунки споживача за цим договором здійснюються шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, вказаний в розділі 14 цього договору. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за електричну енергію відповідно до умов цього договору. Рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п. 5.5. договору).
За умовами п. 5.6. договору оплата електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем за фактично спожиту електричну енергію до 20 числа місяця наступного за місяцем постачання електричної енергії на підставі акту приймання-передачі, підписаного сторонами, та рахунку-фактури постачальника.
Всі платіжні документи, що виставляються постачальникам споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
30.12.2022 сторони уклали додаткову угоду № 3, в якій дійшли згоди зменшити обсяг закупівлі відповідно до пп. 1 п. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» та викласти пункти 2.3. та 5.2. договору в наступній редакції: « 2.3. Обсяг постачання електричної енергії на 2022р. становить - 950 724 кВт/год.»
« 4.3. Зменшити суму договору на 3 311 978,52 грн. в т.ч ПДВ 551 996,42 грн.
Загальна сума цього Договору складає 4 808 678, 04 грн. (чотири мільйони вісімсот вісім тисяч шістсот сімдесят вісім грн. 04 коп.), втому числі ПДВ 801 446,34 грн».
Відповідно до п. 13.1. договору цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє в частині постачанні електричної енергії з моменту укладення договору до 31 грудня 2022 року, а в частині грошових зобов'язань при наявності фінансування - до повного розрахунку.
На виконання умов договору у грудні 2022 позивач поставив відповідачу електроенергію у загальній кількості 126 104 кВт/год на загальну суму 669 612 грн 24 коп., що підтверджується довідкою оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» від 14.03.2023 № 12459/1001 (а.с. 37-39) та листом виробничого підрозділу «Дніпровське регіональне відділення «Енергозбут» філії «Енергозбут» АТ «Укрзалізниця» (а.с. 40).
Відповідно до умов п. п. 5.6. , 5.8. договору позивачем складені акти приймання-передачі електричної енергії № 3569 від 20.12.2022 та № 3864 від 09.01.2023, а також відповідний рахунок на оплату № 53 від 09.01.2023, який направлений на електронну адресу відповідача, зазначену у договорі (а.с. 26-30).
Як зазначає позивач, відповідачем підписаний акт приймання-передачі електричної енергії № 3569 від 20.12.2022 на суму 637 200 грн 00 коп., вартість спожитої електроенергії за яким повністю оплачена відповідачем (а.с. 31-32, 35).
Вартість електроенергії, спожитої відповідачем у грудні 2022 у кількості 6 104 кВт/год на суму 32 412 грн 24 коп. за актом приймання-передачі електричної енергії № 3864 від 09.01.2023, останнім не сплачена, у зв'язку із чим позивач звертався до відповідача із претензією № 657-ЄГ від 06.02.2023 та повторно направляв для підпису споживачем акт приймання-передачі електричної енергії № 3864 від 09.01.2023 (а.с. 42-45).
Відповіді Дніпровського державного медичного університету на яку матеріали справи не містять.
Позивач стверджує, що відповідач вартість спожитої у грудні 2022 електроенергії на суму 32 412 грн 24 коп. не сплатив, не повернув на адресу позивача підписаний акт приймання-передачі електричної енергії № 3864 від 09.01.2023 або мотивовану відмову від підписання акту, що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до господарського суду.
Станом на час прийняття рішення у даній справі докази оплати відповідачем заборгованості в сумі 32 412 грн 24 коп. сторонами до матеріалів справи не надано.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору, строк дії договору, строк та порядок розрахунків, наявність часткових оплат, прострочення оплати вартості спожитої електроенергії тощо.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з цим докази, які подаються до господарського суду, підлягають оцінці відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, за якою суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Суд звертається до правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі 915/641/18, від 13.01.2020 у справі № 908/510/19, від 04.02.2020 у справі № 918/104/18.
Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд зауважує, що матеріали справи не містять письмової мотивованої відмови відповідача від підписання акту приймання-передачі електричної енергії № 3864 від 09.01.2023. У зв'язку із чим, суд приходить до висновку, що вказаний акт, з огляду на його отримання відповідачем та наявність у справі належних доказів на підтвердження обсягів електроенергії, спожитої Дніпровським державним медичним університетом у грудні 2022, вважається затвердженим споживачем.
Отже, за умовами п. 5.6. договору строк оплати вартості електроенергії, спожитої відповідачем у грудні 2022 на суму 32 412 грн 24 коп., є таким, що настав 20.01.2023.
З урахуванням вказаного, господарський суд вважає, що докази, надані позивачем, є більш вірогідними стосовно факту споживання відповідачем електричної енергії у спірний період та відсутності оплати за спожиту електричну енергію.
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Господарський суд зазначає, що відповідач не скористався правом на надання заперечень, доводи позивача належними та допустимими доказами не спростував.
За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 32 412 грн 24 коп. основного боргу - обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
У зв'язку із заявою позивача про подання доказів на підтвердження судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогаз ЛТД" на професійну правничу допомогу в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, на час прийняття рішення, витрати позивача на професійну правничу допомогу між сторонами не розподіляються.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дніпровського державного медичного університету (49044, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 9, код ЄДРПОУ 02010681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогаз ЛТД" (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 137, код ЄДРПОУ 41665589) 32 412 грн 24 коп. (тридцять дві тисячі чотириста дванадцять грн 24 коп.) основного боргу, 2 684 грн 00 коп. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 11.10.2023
Суддя І.А. Рудь