Постанова від 03.10.2023 по справі 910/9803/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2023 р. Справа№ 910/9803/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Нечваль Я.В. (ордер серія АА №1294108 від 20.06.2023)

від відповідача: Стадник А.С. (ордер серія СВ №1051545 від 27.04.2023), Голодняк М.В. (ордер серія АА №1288276 від 20.06.2023)

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Борща Сергія Валентиновича

на рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2022 р. (повний текст складено 05.12.2022 р.)

у справі № 910/9803/22 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ТРЕЙД ОФІС"

до фізичної особи-підприємця Борща Сергія Валентиновича

про стягнення 515 880,70 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "СКАЙ ТРЕЙД ОФІС" звернулося до господарського суду міста Києва із позовними вимогами до фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Борща Сергія Валентиновича про стягнення 515 880,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що всупереч здійсненій ним оплаті за поставку та монтаж товару на загальну суму 515 880,70 грн., відповідач не виконав прийнятих на себе зобов'язань, а також не повернув на вимогу позивача безпідставно набуті грошові кошти, що є підставою для стягнення вищевказаної суми в судовому порядку відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.11.2022 р. позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ФОП Борща Сергія Валентиновича на користь ТОВ "СКАЙ ТРЕЙД ОФІС" 515 880,70 грн. та 7 738,22 грн. судового збору за подання позову.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 21.12.2022 р. частково задоволено заяву позивача та стягнуто з ФОП Борща Сергія Валентиновича на користь ТОВ "СКАЙ ТРЕЙД ОФІС" 30 000,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції встановив, що між сторонами справи був укладений договір поставки у спрощений спосіб, при цьому позивач звертався до відповідача з письмовими вимогами щодо повернення безпідставно отриманих коштів і таким чином реалізував своє право на їх повернення, у зв'язку з чим позовні вимоги були задоволені.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ФОП Борщ Сергій Валентинович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2022 р. та ухвалити нове, яким справу закрити в зв'язку з безпідставністю позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що про оскаржуване рішення дізнався після його прийняття судом першої інстанції, а отже не був належним чином повідомлений про розгляд справи. Стосовно порушення норм матеріального права, скаржник зазначав, що судом не надано належної оцінки правовідносинам, що виникли між сторонами, а також не було встановлено який саме договір укладено і які обов'язки виникли у сторін в процесі його виконання. На переконання апелянта позивачем подано завідомо безпідставний позов, який має штучний характер та не спрямований на реальний захист його прав, що не було встановлено та враховано господарським судом під час розгляду даного спору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 р. поновлено апелянту пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення; відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 14.03.2023 р. Також було зупинено дію оскаржуваного рішення до закінчення апеляційного перегляду справи.

17.02.2023 р. до суду надійшов відзив позивача із запереченнями на апеляційну скаргу.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023 р. змінено склад суддів, у зв'язку з перебуванням судді Барсук М.А. у відпустці.

13.03.2023 р. до суду надійшло клопотання відповідача про перенесення судового засідання.

14.03.2023 р. до суду надійшла заява від позивача про розгляд справи за відсутності його представника.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 р. задоволено клопотання відповідача про перенесення судового засідання та розгляд справи відкладено на 02.05.2023 р.

27.04.2023 р. до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, до яких ним додано додаткові докази, зокрема, листування, витяги та скріншоти знаходження об'єкту, докази перевезення товару, опитування свідків, акти наданих послуг.

01.05.2023 р. до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи та про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2023 р. змінено склад суддів, у зв'язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023 р. розгляд справи відкладено на 06.06.2023 р.

26.05.2023 р. до суду від позивача надійшли заперечення на приєднання відповідачем додаткових доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 р. розгляд справи відкладено на 20.06.2023 р. та визнано явку представника позивача обов'язковою.

16.06.2023 р. до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Штучко Альону Ігорівну, яка за твердженням відповідача представляла позивача в вирішенні питань стосовно супроводу договору поставки/монтажу.

Колегія суддів заслухавши думку представників сторін з приводу зазначеного клопотання, дійшла до висновку про те, що вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки рішення у даній справі не впливає на права та обов'язки даної особи.

16.06.2023 р. до суду від відповідача надійшло клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 р. оголошено перерву до 04.07.2023 р.

30.06.2023 р. до суду від позивача надійшли письмові пояснення.

03.07.2023 р. до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.

03.07.2023 р. до суду від відповідача надійшла заява про залишення без розгляду клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

04.07.2023 р. до суду надійшло клопотання відповідача про перенесення судового засідання.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2023 р. у зв'язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю. у відпустці, змінено склад суддів, головуючий суддя Руденко М.А., судді Барсук М.А., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 р. задоволено клопотання відповідача про перенесення розгляду справи та відкладено її розгляд на 12.09.2023 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 р. було відкладено розгляд справи на 03.10.2023 р. та розглянуто клопотання відповідача про долучення нових доказів. Враховуючи, що апелянтом вказані докази надано на стадії апеляційного перегляду, на дату прийняття оскарженого рішення такого доказу суд першої інстанції в своєму розпорядження не мав.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Апелянтом не було наведено належних та допустимих доказів, неможливості подання додаткових доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції до винесення рішення, тому додані апелянтом документи до апеляційної скарги, як додаткові докази колегією суддів не приймається.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2023 р. у зв'язку з перебуванням судді Барсук М.А на лікарняному, змінено склад суддів, головуючий суддя Руденко М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.

У судовому засіданні 03.10.2023 р. представники відповідача вимоги апеляційної скарги підтримали та просили рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача вказав на те, що рішення суду першої інстанції є законним й обґрунтованим, а отже відсутні підстави для його скасування.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем виставлено до оплати рахунок-фактуру № РФ-21080 від 29.07.2021 р. (а.с. 8 т. 1) на суму 329 744,00 грн., із строком оплати до 02.08.2021 р. за товар, а саме: шпоновані панелі з розшивкою. Шпон - дуб натуральний тангентальний. Тонування. З урахуванням монтажу; панелі шпоновані з фрезеруванням у вигляді рейок. Шпон - дуб натуральний тангентальний. Тонування. З урахуванням монтажу; панелі з ДСП Saviola Artstone DA4.

Згідно платіжного доручення № 244 від 29.07.2021 р. вказаний рахунок оплачений позивачем на суму 329 744,00 грн. (а.с. 9 т. 1)

За твердженням позивача, оплачений товар не був поставлений відповідачем, проте на підставі того ж рахунку-фактури товариством додатково перераховано відповідачу ще 186 136,70 грн., відповідно до платіжного доручення № 482 від 20.05.2022 р.(а.с. 10 т. 1)

В подальшому позивач звернувся до відповідача з вимогою від 03.08.2022 р. (а.с. 11 т. 1) в якій посилався на відсутність договірних правовідносин та просив повернути 186 136,70 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України.

У відповідь на вимогу, відповідач повідомив позивача листом від 12.08.2022 р. (а.с. 15-17 т. 1) в якому, вказав, що він виконав господарські зобов'язання в повному обсязі.

29.08.2022 р. позивачем направлено на адресу відповідача уточнену вимогу, в якій він вказував, що після оплати/доплати товар не було поставлено, як і не здійснено його монтаж, у зв'язку з чим просив повернути безпідставно набуті кошти у сумі 515 880,70 грн. (а.с. 20 т. 1)

У відповідь листом від 12.09.2022 р. (а.с. 24-25 т. 1) відповідач повідомив позивача, що керівником товариства було прийнято рішення додати ще три позиції, а саме: основа під ДСП на 50,03 кв.м; монтаж ніш під карниз на 13,8 м.п.; фасади шпоновані. Доставка і встановлення цих матеріалів відбулись до 16.02.2022 р., а тому рахунок був перероблений на суму 515 858,70 грн. та став дійсним до 20.02.2022 р.

До листа відповідачем також додано новий рахунок-фактуру за тим же номером та датою - № РФ-21080 від 29.07.2021 р. на суму 515 858,70 грн., який долучений позивачем до додатків позовної заяви.(а.с. 26 т. 1)

Позивач, посилаючись на статтю 1212 ЦК України, просив стягнути з відповідача кошти в розмірі 515 880,70 грн., за не поставку та не здійснення монтажу товару, а саме: шпонованих панелей з розшивкою. Шпон - дуб натуральний тангентальний. Тонування. З урахуванням монтажу; панелей шпонованих з фрезеруванням у вигляді рейок. Шпон - дуб натуральний тангентальний. Тонування. З урахуванням монтажу; панелей з ДСП Saviola Artstone DA4, а також основи під ДСП на 50,03 кв.м; монтаж ніш під карниз на 13,8 м.п.; фасади шпоновані.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що між сторонами спору був укладений договір у спрощений спосіб, водночас направленими на адресу відповідача вимогами позивач реалізував своє право на повернення грошових коштів, які відповідно до норм статті 1212 ЦК України, були безпідставно набуті відповідачем.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України)).

Статтею 638 ЦК України та ч. 2 ст. 180 ГК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 3 статті 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Факт виставлення відповідачем рахунків та їх зміст, а також оплата позивачем зазначених рахунків, свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин та вказує на те, що сторонами погоджено предмет поставки/монтажу та ціну товару.

Аналізуючи вищевказане, колегія суддів зазначає на те, що між сторонами відбулось укладення договору у спрощений спосіб відповідно до ст. ст. 202, 205 ЦК України, який відповідає вимогам ст. ст. 180, 181 ГК України та за своєю правовою природною є змішаним договором, а саме: договором поставки і підряду.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина 2 статті 628 ЦК України).

Так, згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно із частинами 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Статтею 849 ЦК України встановлено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено вище, між сторонами відсутній письмовий договір, яким були б визначені умови поставки та монтажу товару (строки поставки, адреса поставки та монтажу). За таких обставин умови поставки та монтажу товару мають бути досліджені судом, зокрема, в контексті настання строку виконання кожного зобов'язання.

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, з урахуванням відсутності погодження між сторонами строків виконання договірних зобов'язань та місця виконання робіт, а також положень ЦК України право позивача на передання відповідачем товару та здійснення його монтажу має бути реалізоване шляхом направлення останньому вимоги про вчинення таких дій.

При цьому, строк виконання відповідачем обов'язку з поставки/монтажу товару починає спливати з моменту отримання такої вимоги і триває протягом семи наступних днів, а отже порушення права позивача на поставку та монтаж товару відбувається тільки після спливу семи днів з дня отримання відповідачем відповідної вимоги. До пред'явлення позивачем вимоги про поставку/монтаж товару строк виконання відповідного обов'язку відповідача є таким, що не настав.

В матеріалах справи відсутнє підтвердження направлення позивачем вимоги відповідачу в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України про поставку/монтаж товару. Водночас, в судовому засіданні представники сторін підтвердили, що така вимога зазначеного змісту відповідачу не була направлена і не була ним отримана.

З листів-вимог наданих разом до позовної заяви вбачається, що позивач помилково вважає, що між сторонами спору відсутні договірні правовідносини та просить повернути перераховані кошти, як безпідставно отримані відповідачем на підставі ст. 1212 ЦК України, однак наявність договірних правовідносин виключає застосування положень цієї статті.

Водночас, з аналізу частини 2 статті 693 ЦК України можна дійти висновку, що не передання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, узгодженого сторонами товару саме у встановлений договором чи Законом строк, надає покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Визначене право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове, - грошове зобов'язання.

Таким чином, попередня оплата підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання за яким передавався аванс, а саме не здійснення поставки/монтажу товару відповідачем у встановлений сторонами строк. Проте, як вбачається з усього вищенаведеного, позивач не пред'явив відповідачу вимогу про виконання обов'язку з поставки/монтажу товару, і як наслідок - строк виконання цього обов'язку не настав.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про передчасність позовних вимог і про відсутність порушеного права позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Таким чином, фактичною підставою для звернення до суду завжди є порушення суб'єктивного права. Однак право позивача не є порушеним, а є нереалізованим.

У постанові від 24.11.2020 р. у справі № 904/2471/19 Великою Палатою Верховного Суду констатовано, що вирішуючи спір, суд у кожній конкретній справі має надати оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент його звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб поновлення порушеного права (інтересу) позивача.

Зазначене вказує на відсутність правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог.

Твердження апелянта щодо його неналежного повідомлення судом першої інстанції про розгляд справи до уваги не приймаються, оскільки ним подавались клопотання про відкладення розгляду справи. Водночас наслідки нез'явлення у судове засідання покладаються саме на сторони спору, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права зі сторони суду.

Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стосовно клопотання відповідача про залучення третьої особи яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.(а.с. 200 т. 2)

Відповідно до ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Колегія суддів дійшла висновку, що зазначене клопотання про залучення третьої особи задоволенню не підлягає, оскільки заявником не наведено обставин того, що рішення по даній справі може вплинути на права і обов'язки ОСОБА_1

Стосовно клопотання відповідача про призначення у справі будівельно - технічної експертизи, що надійшло 16.06.2023 (а.с.204 т.2) колегія суддів залишає його без розгляду, оскільки 03.07.2023 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення без розгляду клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи від 16.06.2023.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Враховуючи встановлені обставини та те, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права і прийшов до хибних висновків щодо задоволення позову, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржене апелянтом рішення господарського суду у даній справі - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову, а не як помилково вказував апелянт - закриттю в зв'язку з безпідставністю позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, у зв'язку з відмовою у позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Борща Сергія Валентиновича на рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2022 р. у справі № 910/9803/22 частково задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2022 р. у справі № 910/9803/22 скасувати та прийняти нове рішення.

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ТРЕЙД ОФІС" у задоволенні позову.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ТРЕЙД ОФІС" (01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 3-В; ЄДРПОУ 43653051) на користь фізичної особи-підприємця Борща Сергія Валентиновича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 11 607 грн. 33 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи № 910/9803/22 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.10.2023 р.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Л.В. Кропивна

Є.Ю. Пономаренко

Попередній документ
114084729
Наступний документ
114084731
Інформація про рішення:
№ рішення: 114084730
№ справи: 910/9803/22
Дата рішення: 03.10.2023
Дата публікації: 16.10.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; повернення безпідставно набутого майна (коштів)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до суду касаційної інстанції (28.03.2024)
Дата надходження: 27.09.2022
Предмет позову: про стягнення 515 880,70 грн.
Розклад засідань:
02.11.2022 10:00 Господарський суд міста Києва
16.11.2022 11:15 Господарський суд міста Києва
30.11.2022 11:40 Господарський суд міста Києва
14.03.2023 11:00 Північний апеляційний господарський суд
02.05.2023 11:00 Північний апеляційний господарський суд
06.06.2023 11:45 Північний апеляційний господарський суд
20.06.2023 12:15 Північний апеляційний господарський суд
04.07.2023 12:45 Північний апеляційний господарський суд
12.09.2023 12:30 Північний апеляційний господарський суд
03.10.2023 11:15 Північний апеляційний господарський суд
28.11.2023 12:30 Північний апеляційний господарський суд
12.12.2023 12:50 Північний апеляційний господарський суд
16.01.2024 12:50 Північний апеляційний господарський суд
20.03.2024 14:20 Господарський суд міста Києва