Справа № 738/877/23 Головуючий у 1 інстанції Парфененко О. Я.
Провадження № 33/4823/708/23
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Оседача М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Мороза О.В. в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 01 вересня 2023 року,-
ВСТАНОВИВ:
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий в АДРЕСА_1 , військослужбовець,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Як встановив суд, 01 червня 2023 року, о 08 год. 50 хв. в м. Мена по вулиці Армійська, Чернігівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz 108 CDI реєстраційний номер НОМЕР_1 та на вимогу працівника поліції пройти, відповідно до встановленого порядку, огляд на стан алкогольного сп'яніння - відмовився, чим порушив пункт 2.5. Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник - адвокат Мороз О.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Вказує, що процедура проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння була порушена, оскільки він не мав ознак сп'яніння, які б давали підстави для проходження такого огляду та, більш того, поліцейськими ознаки сп'яніння не були озвучені, а тому вважає, що його підзахисного було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності. Акцентує увагу на тому, що час керування ОСОБА_1 транспортним засобом, який зазначений у протоколі про адмінправопорушення, не відповідає часу, зафіксованого на відеозаписі із нагрудної камери поліцейського. Окрім цього, посилається на те, що ОСОБА_1 не було відсторонено належним чином від керування транспортним засобом.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
До початку розгляду справи, на адресу апеляційного суду, від захисника - адвоката Мороза О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява в якій він просив розглянути справу без його участі та задовольнити вимоги поданої апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний в тому числі з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції вимоги зазначених норм Кодексу України про адміністративні правопорушення не дотримані в повному обсязі.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №329150 від 01.06.2023 року, в вину ОСОБА_1 ставилося вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягало у тому, що він 01 червня 2023 року, о 08 год. 50 хв. в м. Мена по вулиці Армійська, Чернігівської області, керував транспортним засобом Mercedes-Benz 108 CDI реєстраційний номер НОМЕР_1 та на вимогу працівника поліції пройти, відповідно до встановленого порядку, огляд на стан алкогольного сп'яніння - відмовився, чим порушив пункт 2.5. Правил дорожнього руху.
Проте суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи та не узгоджується із наявними в матеріалах справи доказами, які були неповно досліджені судом з точки зору їх допустимості.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд першої інстанції як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП послався на протокол про адміністративне правопорушення відносно останнього та на відеозапис вказаної події, яка зафіксована на нагрудну камеру поліцейського.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкція), затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735.
Наявні в матеріалах справи відеозаписи працівників патрульної поліції відносно ОСОБА_1 в порушення Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року, складаються з окремих файлів, не є безперервними, в зв'язку з чим, з даних відеозаписів неможливо встановити усі обставини події, що є порушенням Інструкції.
До того ж, працівники поліції всупереч Інструкції, перед проведенням огляду на стан сп'яніння не поінформували особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та при процедурі проходження огляду на стан сп'яніння, не було належним чином роз'яснено його права, а також і безпосереднє право скористатись правовою допомогою, що є істотним процесуальним порушенням права ОСОБА_1 на правовий захист. Таке порушення за правовим принципом «плодів зіпсованого дерева» дає підставу вважати, що всі здобуті поліцейськими дані є недопустимими доказами. Вказане порушення не усувається посиланням в протоколі на ст. 268 КУпАП, оскільки відеозаписом це не підтверджено.
Також, із даного відеозапису вбачається, що поліцейським під час висунення ОСОБА_1 вимоги про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, не були зазначені підстави для такого огляду, а саме, які ознаки указують на можливе перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, а тільки обмежився лише загальним висновком, що також ставить під сумнів законність вимог поліцейського про проходження огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, чи то на місці зупинки транспортного засобу, чи огляд у закладі охорони здоров'я.
Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП і визнання його недопустимим автоматично означає неможливість притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Так, із матеріалів справи вбачається, що у протоколі про адміністративне правопорушення працівником поліції було зазначено час керування ОСОБА_1 транспортним засобом о 08 год. 56 хв., тоді як на відеозаписі із нагрудної камери поліцейського час керування ним автомобілем саме о 08 год. 50 хв. тобто, час вчинення адмінправопорушення вказаний у протоколі не відповідає реальному часу зафіксованому на відеозаписі, що є порушенням Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення працівниками поліції, на що захисником було безпосередньо звернуто увагу, під час розгляду даної справи, у судовому засіданні місцевого суду, а тому, на думку суду апеляційної інстанції, висновки суду, в цій частині, є хибними.
З наведених вище підстав, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №329150 від 01.06.2023 року, складений стосовно ОСОБА_1 є недопустимим доказом. Даний протокол є головним доказом і визнання його недопустимим автоматично означає неможливість притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Окрім цього, відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом, надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Однак, працівником поліції, яким, на його думку, було виявлено стан алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , не було відсторонено належним чином останнього від керування транспортним засобом, і дана обставина не підтверджена також і відеозаписом із нагрудної камери поліцейського.
У свою чергу, згідно з вимогами ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 8 лютого 2001року,«Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не підтверджується наявними у справі і наданими суду доказами.
За таких обставин, апеляційний суд немає процесуально-правових підстав для відхилення доводів апелянта, відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню.
Тому, ураховуючи практику ЄСПЛ та загальні принципи судочинства, апеляційний суд констатує істотні порушення при оформленні працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи, на що місцевий суд не звернув уваги, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу даного адмінправопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Мороза О.В. в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Менського районного суду Чернігівської області від 01 вересня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач