ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 677/1015/23
Провадження № 33/4820/550/23
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Селезньової М.Д., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 05 вересня 2023 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні одна дитина, особи з інвалідністю ІІІ групи, працюючого водієм в ТОВ «Агропартнер 1», РНОКПП: НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 536 гривень 80 копійок.
За постановою суду, 14.06.2023 о 22 год. 49 хв., в с. Заслучне, по вул. Заставня Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, провадження закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вважає постанову суду незаконною, оскільки суд не дослідив всіх доказів та не дав їм належну оцінку.
Крім того, у справі докази є сумнівними, а тому тлумачаться на його користь, відповідно до приписів ч.3 ст.62 Конституції України.
Апелянт звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що у поліцейських були підстави для проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також, що Красилівська багатопрофільна лікарня після 22 години не проводить оглядів на стан алкогольного сп'яніння, та відсутнє у лікарів, які проводять огляд на стан сп'яніння, тематичне удосконалення, тому останні не мають права проводити такі огляди.
На думку апелянта не відсторонення його від керування авто є підставою для сумніву, чи був він у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, вважає, що суд безпідставно критично оцінив покази свідка ОСОБА_2 , яка є його дружиною, так як вони підтверджують його страх, який виник унаслідок неправомірних дій працівниками поліції, а саме одягнення на нього кайданок.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти, в установленому порядку, медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає, у тому числі, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд першої інстанції, при встановленні обставин правопорушення, вирішенні питання про наявність події і складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , доведеності його вини, зазначених вимог закону дотримався.
Суддя місцевого суду прийшов до обґрунтованого висновку про повне доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння, при викладених у постанові обставинах.
Вина ОСОБА_1 у вчинені цього адміністративного правопорушення підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 306613 від 14.06.2023, відеозаписами вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
У судових засіданнях першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 вини не визнав та повідомив, що 14.06.2023 дійсно керував вказаним автомобілем, в с. Заслучному, де його зупинили працівники поліції. Поліцейські повідомили, що причиною зупинки є несправність лівого заднього габариту. Пропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що він відмовився, після чого запропонували проїхати у медичний заклад, на що він також відмовився. Наголосив, що поліція неправомірно застосувала до нього силу, хотіли одягти кайданки, щоб завезти в лікарню. Ствердив, що відмовився проїхати в лікарню з працівниками поліції, оскільки був наляканий, боявся, що поліцейські вивезуть за село.
З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського, який містить 3 файли, убачається, що ОСОБА_1 14.06.2023 року керував автомобілем ВАЗ 21099 та був зупинений працівниками поліції. В ході розмови працівниками поліції було виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», на що ОСОБА_1 відповів відмовою, після чого йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, від проходження якого ОСОБА_1 також відмовився. Поліцейським ОСОБА_1 було повідомлено, що відносно нього буде складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП та роз'яснено його права, на що ОСОБА_1 відповів, що не буде отримувати протокол.
Відеозаписи під назвою: «0000000_00000020230614230405_0022» та «0000000_00000020230614231905_0023» зображують процедуру складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи апелянта про те, що у справі докази є сумнівними, а тому тлумачаться на його користь, відповідно до приписів ч.3 ст.62 Конституції України, є безпідставними, так як матеріали даної адміністративної справи містять докази, які між собою узгоджуються, та в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Твердження апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що у поліцейських були підстави для проведення огляду на стан його алкогольного сп'яніння, є непереконливими, оскільки з відеозапису вбачається, що в ході спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 було встановлено, що у останнього є ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах з порожнини рота, почервоніння обличчя, що стало підставою для пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Щодо посилань апелянта на те, що Красилівська багатопрофільна лікарня після 22 години не проводить оглядів на стан алкогольного сп'яніння, та відсутнє у лікарів, які проводять огляд на стан сп'яніння тематичне удосконалення, тому останні не мають права проводити такі огляди, то вони не підтверджуються належними доказами.
Доводи апеляційної скарги про те, що не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, є підставою для сумніву, чи був він у стані алкогольного сп'яніння, позбавлені підстав, так як вони не узгоджується з іншими доказами у справі, які, у сукупності, підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Посилання апелянта на те, що суд безпідставно критично оцінив покази свідка ОСОБА_2 , яка є його дружиною, оскільки вони підтверджують його страх, який виник внаслідок неправомірних дій працівників поліції, а саме одягнення на нього кайданок, відхиляються, так як не спростовують відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Місцевим судом були встановлені дійсні обставини справи, дана належна оцінка особі ОСОБА_1 , правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, ОСОБА_1 не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.
Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення, не встановлено.
Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя-
ПОСТАНОВИЛА:
Постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 05 вересня 2023 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Кулеша Л.М.