Справа №591/4036/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільов О.В.
Номер провадження 33/816/96/23 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 вересня 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Демченко А. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 591/4036/22 за апеляційною скаргою захисника ЛОПАТКІНА О. В. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 27.10.2022, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
захисника - адвоката Лопаткіна О. В.,
установив:
В поданій апеляційній скарзі захисник ЛОПАТКІН О. В. просить скасувати постанову судді, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу правопорушення, оскільки достатніх доказів керування ОСОБА_2 т/з матеріали справи не містять, підзахисний не відмовлявся від проходження огляду в закладі охорони здоров'я, поведінка ОСОБА_2 була безпідставно оцінена працівниками поліції як відмова від проходження огляду в закладі охорони здоров'я, в протоколі неправильно сформульована суть звинувачення.
Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 27.10.2022 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн, з позбавленням права керування т/з на строк 1 рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 496,20 грн.
Згідно постанови, 31.08.2022 о 23:40 ОСОБА_2 керував т/з Dacia Sandero, н. з. НОМЕР_1 в м. Суми по вул. Прокоф'єва, 31 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на відповідно до встановленого порядку на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest, а також в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Вислухавши доводи захисника Лопаткіна О. В., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 074694 від 01.09.2022, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшов висновку, що ОСОБА_2 керував т/з із ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на відповідний стан у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об'єктивно підтверджується доказами у справі, зокрема:
? письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 01.09.2022, згідно яких ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер (а. с. 4, 5);
? відеозаписом з технічних засобів працівників поліції, на яких зафіксовані обставини відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного пристрою та в закладі охорони здоров'я в присутності двох свідків (а. с. 9).
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. При цьому, досліджуючи під час розгляду письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на предмет їх достовірності та допустимості, апеляційний суд вважає за можливе використати їх як доказ вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, оскільки ці письмові пояснення містять фактичні дані, на основі яких встановлюється певний юридичний факт і їх зміст об'єктивно узгоджується та співпадає з іншими безпосередньо дослідженими доказами в справі. Письмові пояснення вказаних свідків не є єдиними або ж вирішальними доказами для притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ці пояснення не є більш значущими, ніж інші безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, які є достатньо вагомими для визнання особи винуватою, і лише об'єктивно та органічно доповнюють останні у їх сукупності. Крім того, сторона захисту не ставила питання про виклик та допит цих свідків ні в суді першої, ні апеляційної інстанції.
Необхідно зауважити, що положення ст. 266 КУпАП не регламентують дії поліцейського та не визначають порядок і форму фіксації ним відмови водія (особи, яка керує т/з) від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, а тому у разі вчинення вказаними особами таких дій поліцейському слід керуватись п. 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (в ред. Постанови КМУ № 888 від 28.10.2015), згідно якого у разі відмови водія т/з від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Про наявність у працівника поліції обґрунтованих та об'єктивних підстав вважати, що ОСОБА_2 підлягав огляду на стан сп'яніння, свідчили ознаки, що відповідають приписам п. 2-4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп'яніння, які є підставами для проведення огляду водія т/з, відноситься виключно до компетенції поліцейського.
Таким чином, ОСОБА_2 , як особа, яка в цей день керувала т/з і щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною і обґрунтованою, оскільки незалежно від причин зупинки т/з, водій в усякому випадку не мав права ігнорувати вимоги п. 2.5 ПДР, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), у зв'язку з чим апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні у відношенні ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього. При цьому вказаний вище протокол про адміністративне правопорушення містить всі обов'язкові елементи, які закон встановлює до його змісту (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об'єктивна сторона) - відмова особи, яка керує т/з, від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, конкретний пункт ПДР - 2.5 і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, свідки відмови тощо.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про відсутність в матеріалах справи беззаперечних доказів керування т/з його підзахисним, то вони не заслуговують на увагу, так як не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються дослідженими в суді доказами у їх сукупності та взаємозв'язку, зокрема відеозаписами з технічних засобів працівників поліції, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, однак поведінка ОСОБА_2 , який не заперечував, що керував т/з, пояснював, що їхав до жінки, щоб забрати її до м. Суми, на пропозицію пройти огляд у встановленому законом порядку будь-яких застережень з приводу того, що не керував т/з не висловлював, іншої особи, яка б керувала т/з не було зафіксовано.
Не підлягають задоволенню доводи апеляційної скарги в тій частині, що ОСОБА_2 від проходження огляду в закладі охорони здоров'я не відмовлявся, оскільки ці обставини повністю спростовуються відеозаписом, згідно якого на неодноразові пропозиції працівників поліції пройти огляд для визначення стану сп'яніння як на місці зупинки т/з, так і в закладі охорони здоров'я ОСОБА_2 спочатку погодився пройти такий огляд в закладі охорони здоров'я, але в подальшому при залученні свідків всіляко ухилявся від надання відповіді на прямі питання працівників поліції, що цілком обґрунтовано було розцінене останніми як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Факт керування ОСОБА_2 т/з та його відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння зафіксована у встановленому законом порядку, тобто обставини, які підлягають доказуванню в цій справі, встановлені на підставі належних, допустимих і достовірних доказів, які об'єктивно узгоджуються між собою.
Інші доводи апеляційної скарги є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 27.10.2022 відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ЛОПАТКІНА О. В. на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов