Номер провадження: 33/813/1361/23
Номер справи місцевого суду: 522/9913/23
Головуючий у першій інстанції Єршова Л. С.
Доповідач Кравець Ю. І.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.09.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі: судді Кравця Ю.І, за участю секретарки судового засідання Гасанової Л.Я. кизи, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Ковальової Т.П., в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 19.06.2023 року
установив
Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 19.06.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 01.05.2023 року о 08.55 год., керував транспортним засобом Toyota Camry, державний номер НОМЕР_2 , по а/д М14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: почервоніння шкіряного покрову обличчя; виражене тремтіння пальців рук; зіниці очей не реагують на світло. ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законодавством порядку - відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, адвокат Ковальова Т.П. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що не погоджується із оскарженою постановою суду та вважає її винесеною із порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги наголошує, що ОСОБА_1 на час розгляду судом протоколу про адміністративне правопорушення вже був знятий з військового обліку, а у день складання протоколу про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 прямував на проходження ВЛК. Як на підтвердження цього, мав при собі відповідні документи, з яких вбачається, що у нього слабкість, тремор рук, зниження зору, однак саме ці симптоми працівники поліції сприйняли як за ознаки наркотичного сп'яніння.
Крім того зазначає, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду у відповідному закладі, однак зауважив, що автотранспортний засіб можливо не доїде до медичного закладу, однак працівники поліції не пропонували пройти огляд на місці зупинки автотранспортного засобу та не погодились відвозити його у медичний заклад, а у разі такої відмови, зазначили, що необхідно це зафіксувати на камеру. При цьому, відеозйомка боді-камерою не була безперервною, що також є порушенням п.5 2 розділу Інструкції; в оскаржуваній ухвалі спотворені пояснення ОСОБА_1 , оскільки в судовому засіданні він категорично заперечував свою винуватість.
Посилаючись на вищенаведені обставини, адвокатпросить постанову відносно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, та просив її задовольнити.
Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд критично відноситься до тверджень ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП оскільки такі твердження є голослівними та, навпаки, спростовуються доказами по справі.
Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що провина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення, за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння повністю доведена та підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 044447 від 01.05.2023 (а.с. 1), відповідно до якого ОСОБА_1 01.05.2023 року о 08.55 год., керував транспортним засобом Toyota Camry, державний номер НОМЕР_2 , по а/д М14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: почервоніння шкіряного покрову обличчя; виражене тремтіння пальців рук; зірниці очей не реагують на світло. ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законодавством порядку - відмовився, чим порушив п.п. 2.5 ПДР України;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.05.2023 (а.с. 2);
- рапортом співробітника поліції, капрала поліції Цехмейструк С.С., згідно якого ОСОБА_1 01.05.2023 року о 08.55 год., керував транспортним засобом Toyota Camry, державний номер НОМЕР_2 , по а/д М14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: почервоніння шкіряного покрову обличчя; виражене тремтіння пальців рук; зірниці очей не реагують на світло. ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законодавством порядку - відмовився (а.с. 3);
-диском відеозапису, звідки вбачаються обставини, зазначені в протоколі про адміністративне порушення (а.с. 5).
Посилаючись на наведені докази, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, зі змісту протоколу серії ААД № 044447 від 01.05.2023 року вбачається, що якого ОСОБА_1 01.05.2023 року о 08.55 год., керував транспортним засобом Toyota Camry, державний номер НОМЕР_2 , по а/д М14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: почервоніння шкіряного покрову обличчя; виражене тремтіння пальців рук; зірниці очей не реагують на світло. ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законодавством порядку - відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Під час складання протоколу проводилася відео зйомка на поліцейську бодікамеру на підставі Закону України №1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху».
ОСОБА_1 при складанні працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП був присутній, йому роз'яснено права, передбачені ст.63 Конституції України, а також ст.268 КУпАП, повідомлено, що справа про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені ст.277 КУпАП, про що зроблено відмітка.
ОСОБА_1 проставлений підпис в адміністративному протоколі, та зазначено що пояснення він буде надавати в суді.
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, повторно дослідженими під час апеляційного розгляду, які дають підстави визнати докази належними та допустимими та такими, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
Об'єктивно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначені вище докази повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисника Ковальової Т.П. про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис із фіксацією подій є не повним та не інформативним, не відповідають дійсності.
Окрім того, апеляційний суд зауважує на тому, що Законом України «Про окремі внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» №1291-ІХ від 16.02.2021, внесенні зміни до ч. 2 ст. 266 КУпАП та викладено у такі редакції: «Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення».
Так, вищезазначене свідчить про те, що положення ч. 2 ст. 266 КУпАП (в ред. від 16.02.2021) є самостійними, повноцінними та не містять бланкетних норм, а тому, як норми кодифікованого акту, мають вищу юридичну силу ніж положення Інструкції №1452, яка є підзаконним нормативно-правовим актом, і як наслідок, встановлюють імперативний обов'язок застосування поліцейськими під час проведення огляду водія на стан сп'яніння технічних засобів відеозапису, і лише у випадку неможливості застосування технічних засобів відеозапису припис даної статті дозволяє залучити до огляду двох свідків.
Отже, у разі відмови особи від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чинним КУпАП не передбачено залучення двох свідків у разі застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису, а тому апеляційний суд вважає необґрунтованими посилання захисника з цього приводу.
Не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи посилання адвоката Ковальової Т.П. що відеозапис не є безперервним.
Так відповідно до відеозапису долученого до матеріалів провадження вбачається, що причиною зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 стала відсутність номерного знаку, після зупинки, в ході спілкування з водієм, працівники поліції запропонували пройти тест на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, проте, ОСОБА_1 відмовився, після цього, співробітниками поліції було роз'яснено, що буде складено адміністративний протокол за відмову від проходження медичного обстеження за ч.1 ст. 130 КУпАП, однак ОСОБА_1 повторно відмовився від проходження огляду, та не заперечував проти складання протоколу, який в подальшому підписав без зауважень.
Крім того, на місці зупинки ОСОБА_1 скарг на стан здоров'я та погане самопочуття не висловлював.
Будь-яких фактичних даних, які б спростували чи ставили під сумнів достовірність відеозаписів апелянтом не надано. Не встановлено таких і під час апеляційного розгляду справи.
Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 в суді першої інстанції вину не категорично не визнавав, проте суд зазначив що визнав, апеляційний суд не приймає, оскільки вказані обставини не підтвердженні доказами, а також з огляду на наявність клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виплати штрафу, яке було задоволене судом у судовому засіданні.
Посилання апеляційної скарги, стосовно того, що ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, оскільки в цей день проходив військово-лікарську комісію, апеляційний суд не приймає, через те, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності не за перебування чи не перебування в стані наркотичного сп'яніння, а через відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння особою, яка керує транспортним засобом.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння....; 2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Отже, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції обґрунтовано застосував стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами, адже воно, відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.
У відповідності до припису п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника Ковальової Т.П. залишити без задоволення, а постанову суду 1-ої інстанції як законну та обґрунтовану - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив
Апеляційну скаргу адвоката Ковальової Т.П., в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 19.06.2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець