Справа № 740/4427/23
Провадження № 3/740/2029/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2023 року м. Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Шевченко І. М., за участю секретаря судового засідання Гусєвої Я. А., розглянувши матеріали, які надійшли з Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, священнослужителя (ієрей) Покровської церкви у м. Ніжині, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
установив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 245308 від 03.07.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, 03.07.2023 близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 за місцем проживання своєї дружини ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, учинив відносно своєї дружини домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої. До протоколу додано заяву та пояснення ОСОБА_2 , пояснення ОСОБА_3 , рапорт, копію постанови суду від 14.02.2023.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, не погодився з обставинами, вказаними в протоколі, пояснивши, що насправді в нього того дня сталася сварка не з дружиною, а з її батьками, які створюють перешкоди у спілкуванні його з дітьми. Домашнього насильства щодо своєї дружини ОСОБА_2 він не вчиняв, не погрожував їй, не ображав її нецензурною лайкою та не завдавав шкоди її психічному здоров'ю. Вважає, що на його дружину впливають її батьки, в яких зовсім інше розуміння виховання дітей, з приводу чого у них виникли непорозуміння.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Литовченко Д. М. у судовому засіданні просив закрити провадження в справі зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, посилаючись на те, що вина його підзахисного не підтверджена належними доказами. Так, матеріали справи не містять інформації та необхідних доказів, які б свідчили, зокрема, про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та завдання шкоди ОСОБА_2 .
Потерпіла у судове засідання неодноразово викликалася, але не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, при ухваленні судового рішення поклалася на розсуд суду.
Крім цього, суд викликав у судове засідання понятих, зазначених у протоколі, та поліцейського, однак вони не з'явилися.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши матеріали справи, слід зазначити таке.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно з положеннями Закону України «Про запобігання та протидію домашньому, насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Дослідивши докази в сукупності, суддя вважає відсутніми підстави для висновків про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Так, пояснення ОСОБА_3 - матері потерпілої не є належними доказами в справі, адже вона не вказана як свідок у протоколі про адміністративне правопорушення. Рапорт поліцейського теж є неналежним доказом на підтвердження обставин, указаних у протоколі. Щодо заяви і пояснень потерпілої, то вона жодного разу не з'явилася до суду на виклики для надання пояснень у суді, зважаючи на позицію ОСОБА_1 , який категорично заперечив свою вину у вчиненні вказаного правопорушення, разом з цим у поданій до суду заяві висловила свою позицію - на розсуд суду. Інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 - не надано.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції, оскільки усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Ураховуючи те, що на час розгляду справи доказів наявності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 не надано, то провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно нього підлягає закриттю.
Керуючись ст. 1, 7, 9, ч. 2 ст. 173-2, ст. 245, 247, 251, 252, 254, 280, 283-285 КУпАП, -
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. М. Шевченко