Справа № 738/1453/23
№ провадження 1-в/738/108/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року м. Мена
Менський районний суд Чернiгiвської областi в складi:
суддi - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Державною установою «Менська виправна колонія (№91)» клопотання засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_3
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4
представника установи
виконання покарань - ОСОБА_5
засудженого - ОСОБА_2
В С Т А H О В И В:
Суть питання, що вирішується ухвалою.
До Менського районного суду Чернігівської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, яке мотивоване тим, що він засуджений вироком Вищого антикорупційного суду від 09 лютого 2022 року за ч.2 ст.369-2 КК України до 2 років позбавлення волі. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10 серпня 2022 року строк відбування покарання рахується з 17 лютого 2022 року, у строк відбування покарання зараховано один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. З липня 2022 року по теперішній час відбуває покарання в ДУ «Менська виправна колонія (№91)», з січня 2023 року працевлаштований прибиральником, систематично залучається до робіт з благоустрою установи та робіт з поліпшення житлово-побутових умов засуджених, до роботи ставиться добросовісно, має заохочення. Брав участь у змаганнях засуджених з шахів, зайняв друге місце, пройшов курс занять з підготовки засуджених до звільнення, є інвалідом 3 групи по зору, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав, має родину, неповнолітню дитину та батька похилого віку, який є інвалідом та потребує стороннього догляду.
Враховуючи викладене, засуджений просить застосувати до нього пільгу, передбачену ст.81 КК України.
Виклад позиції учасників судового розгляду.
Засуджений ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні висловила думку про передчасність застосування до засудженого ОСОБА_2 пільги у вигляді умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, посилаючись на те, що поведінка засудженого за весь час відбування покарання не була сумлінною та не свідчить про те, що він довів своє виправлення.
Представник установи виконання покарань в судовому засіданні просив в задоволенні клопотання засудженого відмовити.
Представник Спостережної комісії в судове засідання не з'явився, його неприбуття в судове засідання відповідно до ч.5 ст. 539 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Встановлені судом обставини.
Вироком Вищого антикорупційного суду від 10 червня 2021 року ОСОБА_2 засуджений за ч.2 ст.369-2 КК України (у редакції від 26 листопада 2015 року) до штрафу у розмірі однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн з позбавленням права обіймати посаду судді строком на 3 роки.
Вироком Вищого антикорупційного суду від 09 лютого 2022 року вирок Вищого антикорупційного суду від 10 червня 2021 року в частині призначеного ОСОБА_2 покарання скасовано, останнього засуджено за ч.2 ст.369-2 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду судді строком на 3 роки. В іншій частині вирок залишено без змін.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10 серпня 2022 року строк відбування покарання ОСОБА_2 рахується з моменту його затримання для виконання вироку, з 17 лютого 2022 року. ОСОБА_2 у строк відбування покарання зараховано один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Отже, на час розгляду клопотання засуджений ОСОБА_2 відбув 2/3 частини призначеного судом покарання.
З характеристики засудженого та матеріалів особової справи, вбачається, що засуджений ОСОБА_2 перебуває в місцях позбавлення волі з 17 лютого 2022 року.
За час перебування в ДУ «Луцький слідчий ізолятор» режим тримання не порушував, розпорядок дня виконував, стягнень та заохочень не мав, до суспільно корисної праці не залучався.
З 20 липня 2022 року відбував покарання в ДУ «Менська ВК (№91)», де не завжди дотримувався норм, що визначають порядок та умови відбування покарання, допустив порушення у вигляді зберігання грошових коштів у розмірі 600 грн, за що 02 серпня 2022 року отримав стягнення у вигляді попередження, яке на даний час погашене у встановленому законом порядку.
З 06 жовтня по 14 листопада 2022 року перебував у Стрижавській УВП №81 у зв'язку з проходженням лікування, де порушень не допускав, заохочень та стягнень не мав.
З 14 листопада 2022 року продовжує відбувати покарання у ДУ «Менська ВК (№91)», де порушень не допускає, на профілактичних обліках не перебуває, після розподілу з дільниці КДІР бажання працювати не виявляв, відповідно до поданої засудженим письмової заяви з 04 січня 2023 року виконує обов'язки прибиральника сектору мінімального рівня безпеки. 12 липня 2023 року за дотримання встановлених правил поведінки та сумлінне ставлення до праці отримав одне заохочення у вигляді подяки. Залучається до робіт з благоустрою установи та робіт з поліпшення житлово-побутових умов у гуртожитку відділення, відвідує заходи виховного та культурно-масового характеру, які проводяться у відділенні, реагує на них посередньо. Залучений до програми диференційованого впливу на засуджених «Духовне відродження», заходи вказаної програми намагається виконувати.
Згідно з довідкою №179/ЗС-23 від 13 вересня 2023 року, наданою в.о. директора ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№91)» ОСОБА_6 , засуджений ОСОБА_2 за час відбування покарання в ДУ «Менська ВК (№91)» до суспільно корисної праці на підприємстві не залучався.
Рішенням комісії Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» (протокол №14 від 30 червня 2023 року) засудженому ОСОБА_2 відмовлено в застосуванні до нього ст.81 КК України, оскільки останній не довів своє виправлення, рішення прийнято одноголосно. Засуджений був ознайомлений з вищевказаним рішенням комісії та порядком його оскарження, рішення не оскаржував.
Згідно з висновком щодо ступеня виправлення засудженого, складеного щодо ОСОБА_2 , з використанням матеріалів особової справи та підсистеми «КАСАНДРА», отриманим внаслідок аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи, засуджений отримав 78,7 бали, що вказує на те, що він став на шлях виправлення (довів свого виправлення) та може бути представлений до умовно-дострокового звільнення.
Згідно з постановою спостережної комісії Менської міської ради №64 (протокол №24 від 03 жовтня 2023 року), остання, виходячи з характеристики засудженого, наданої Менською ВК (№91), погодила застосування до засудженого ОСОБА_2 пільги у вигляді умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.
Відповідно до ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, при цьому фактично відбув необхідну частину призначеного судом покарання.
З вищенаведених положень закону про кримінальну відповідальність вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.
Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 26 квітня 2002 року „Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким” орієнтує суди нижчих ланок на те, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності.
Сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Сумлінне ставлення до праці насамперед передбачає, що особа бере участь у суспільно-корисній праці та добросовісно виконує трудові обов'язки, покращує кількісні та якісні показники виконуваної роботи, підвищує виробничу кваліфікацію, бережно ставиться до обладнання та інструментів, дотримується правил охорони праці та техніки безпеки.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Застосування до засудженого умовно - дострокового звільнення передбачено дискреційною нормою Кримінального Кодексу України, тобто, не є обов'язком суду, а є правом, яке полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу для прийняття правильного, законного рішення, з урахуванням власного внутрішнього переконання.
Отже, з положень статті 81 КК України вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.
Висновок суду про те, що засуджений довів своє виправлення повинен ґрунтуватися не на характеристиці особи, за період, що безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе застосування умовно-дострокового звільнення, або розгляду клопотання, а на даних за увесь час відбування покарання або принаймі протягом значної частини цього строку.
З наявної в матеріалах справи характеристики та матеріалів особової справи засудженого вбачається, що поведінка засудженого за весь час відбування покарання в ДУ «Менська виправна колонія (№91)» не завжди була сумлінною, останній за зберігання грошових коштів у розмірі 600 грн 02 серпня 2022 року отримав стягнення у вигляді попередження, яке на даний час погашене у встановленому законом порядку, після розподілу з дільниці КДІР бажання працювати не виявляв, виконує обов'язки прибиральника з 04 січня 2023 року, отримав одне заохочення 12 липня 2023 року за дотримання встановлених правил поведінки та сумлінне ставлення до праці.
Також в матеріалах особової справи містяться відомості про те, що на попередніх комісіях установи протоколом №22 від 30 листопада 2022 року та протоколом №4 від 17 лютого 2023 року ОСОБА_2 було відмовлено в застосуванні пільг, передбачених статтями 100 та 101 КВК України та статтею 82 КК України оскільки засуджений відповідно не стає та не став на шлях виправлення.
Згідно з витягом з рішення комісії установи з питань застосування пільг до засуджених комісією одноголосно було відмовлено ОСОБА_2 в застосуванні пільги, передбаченої ст. 81 КК України, (протокол №14 від 06 червня 2023 року).
На думку суду, отримання після рішення комісії одного заохочення у липні 2023 року, не може свідчити, що засуджений протягом такого короткого проміжку часу довів своє виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
Суд звертає увагу, що передумовою дострокового звільнення є саме «бездоганна» поведінка засудженого протягом всього строку відбування покарання, проте такої «бездоганної» поведінки засудженого протягом строку відбування покарання, судом не встановлено.
Відсутність на даний час діючих стягнень у засудженого, дотримання ним режиму утримання та відбуття визначеної законом частини покарання, не є визначальними під час вирішення питання про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання, оскільки погашення та зняття стягнень має важливе значення, проте ці обставини не мають виключного значення при прийнятті рішення про застосування до засудженого пільги, передбаченої ст. 81 КК України, таке рішення ухвалюється судом з врахуванням поведінки засудженого за весь час відбування покарання і якщо останній сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Дотримання засудженим норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, є обов'язком засуджених, який передбачений положеннями ст. 107 КВК України.
Щодо рішення спостережної комісії, яка погодила застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення, то суд вважає необхідним зазначити про те, що рішення спостережної комісії має рекомендаційний характер і також не є визначальним під час вирішення питання про умовно-дострокове звільнення.
З приводу висновку щодо ступеня виправлення засудженого, відповідно до якого засуджений ОСОБА_2 отримав 78,7 бали, то, на думку суду, такий висновок є лише підставою для представлення його до умовно-дострокового звільнення або заміни йому невідбутої частини покарання більш м'яким, а не безумовною підставою для задоволення такого клопотання.
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що позитивні зміни в поведінці засудженого, дотримання ним розпорядку дня, відсутність діючих стягнень свідчать про те, що останній став на шлях виправлення, але не доводять його виправлення та готовність до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві за межами установи.
Враховуючи зазначені вище обставини в сукупності, а також враховуючи те, що процес виправлення та перевиховання засудженого має бути стабільним та послідовним, суд приходить до висновку про передчасність заявленого клопотання, оскільки відсутні підстави однозначно стверджувати про виправлення засудженого ОСОБА_2 , а також переконливі дані про те, що процес його виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі, а відбутий ним строк покарання хоч формально і узгоджується з вимогами ст. 81 КК України, проте в даному випадку є недостатнім для об'єктивного висновку щодо виправлення останнього.
Керуючись ст. 81 КК України, статтями 537, 539 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений 10 жовтня 2023 року.
Суддя ОСОБА_1