Справа №522/13233/23
Провадження №1-кп/522/2504/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
здійснивши судовий розгляд у кримінальному провадженні №12022163520000413, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2022 року, у кримінальному провадженні №12023162510000364, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.03.2023 року, у кримінальному провадженні №12023163520000281, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.05.2023 року, на підставі обвинувальних актів у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого:
- 28.06.1995 року Жовтневим районним судом м. Одеси за ч.3 ст.140, ч.1 ст.222 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого із виправної колонії 19.08.1997 року постановою Київського районного суду м. Одеси від 15.08.1997 року на підставі ст.7 Закону України «Про амністію» від 26.06.1997 року,
- 11.03.1998 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.1 ст.229-6 КК України до покарання у вигляді штрафу 3000 грн.,
- 20.04.1999 року Малиновським районним судом м. Одеси за ч.3 ст.140 КК України із приєднанням невідбутого покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 11.03.1998 року до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців із конфіскацією всього належного йому майна та штрафу у розмірі 3000 грн., звільненого 30.04.2001 року, у зв'язку із відбуванням строку покарання,
- 26.04.2002 року Центральним районним судом м. Одеси за ч.2 ст.309 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, звільненого 21.02.2004 року, у зв'язку із відбуванням строку покарання,
- 14.12.2004 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, звільненого 27.06.2007 року, у зв'язку із відбуванням строку покарання,
- 28.10.2008 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 29.04.2011 року, у зв'язку із відбуванням строку покарання,
- 24.07.2015 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.309 КК України за вчинення кримінального правопорушення у листопаді 2011 року до позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці 5 днів, звільненого у залі суду, у зв'язку із відбуванням строку покарання,
- 21.04.2016 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі,
- 21.12.2018 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно до цього вироку суду, призначене за цим вироком покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст.72 КК України вважати відбутим,
- 20.05.2022 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді арешту строком на 5 місяців,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
представника потерпілого
ФОП « ОСОБА_5 » - ОСОБА_6 ,
захисників обвинуваченого ОСОБА_3
адвокатів - ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 завідомо знаючи, що на території України введено воєнний стан, відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_9 від 06 лютого 2023 року №58/2023 Про затвердження Указу президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженого Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженого Законом України від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, та Указом «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженого Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ) та Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 16.11.2022 № 2738-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні, Указом Президента України №58/2023 від 06.02.2023 року, затвердженого Законом України від 07.02.2023 року №8419-ІX,та відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» №2117-ІХ від 03.03.2022 року, вчинив умисні корисливі злочини будучи раніше судимим, належних висновків для себе не зробив, та знову скоїв нові корисливі злочини, за наступних обставин:
09.09.2022 року ОСОБА_3 , перебуваючи в ранковий час, у приміщенні торгового залу магазину «Інструмент-Сварка», розташованого за адресою: місто Одеса, вулиця Розкидайлівська, будинок №28, побачив на стійці продажу товарів мобільний телефон.
В цей час, у ОСОБА_3 , із корисливих мотивів, виник намір, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону продавця указаного магазину.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, 09.09.2022 року приблизно в 11 годин 25 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні магазину «Інструмент-Сварка», розташованого за адресою: місто Одеса, вулиця Розкидайлівська, будинок №28, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, та його злочинні дії залишаться непомітними для потерпілого, умисно, повторно та із корисливих мотивів, таємно викрав, із стійки продажу товарів, належний ОСОБА_10 мобільний телефон торгової марки «Iphone 13 Pro Max», в корпусі сірого кольору вартістю 40 000 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Kyivstar» за абонентським номером: НОМЕР_1 , яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє.
Таємно викравши в умовах воєнного стану мобільний телефон ОСОБА_10 вартістю 40 000 гривень, ОСОБА_3 покинув місце скоєння кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілому матеріальний збиток у вказаному розмірі.
Так, діючи повторно 11.03.2023 року, приблизно о 17 годині, ОСОБА_3 , знаходився у салоні «Сучасного мистецтва» за адресою: м. Одеса, вулиця Преображенська, будинок №24 «Б», де побачив жіночу сумку в якій знаходилась сумочка (гаманець) чорного кольору із емблемою «Lacoste», яка належала ОСОБА_11 . У цей час у ОСОБА_3 раптово виник намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, із метою особистого незаконного збагачення, а предметом свого злочинного посягання він визначив вище зазначену сумочку (гаманець), та наявні в ній цінні речі.
Реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, із корисливих мотивів, ОСОБА_3 переконавшись, що його дії залишаються непомітними для потерпілої та інших осіб, таємно викрав сумочку (гаманець) чорного кольору, із емблемою «Lacoste» вартістю 500 грн., у середині якої знаходились банківська картка «ПриватБанку» № НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 600 грн., довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, паспорт громадянина України та пенсійне посвідчення видані на ім'я ОСОБА_11 .
Після чого, ОСОБА_3 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 1100 грн.
Окрім того, 11.03.2023 року приблизно о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: м. Одеса, вулиця Преображенська, перевіривши вміст викраденої у потерпілої сумочки (гаманця), та встановивши, що в ній знаходиться банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_2 емітентом якої є АТ КБ "ПриватБанк", яка в силу вимог ст.1 Закону України «Про інформацію», п.1.27, 1.31 ст.1, п.15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч.4 ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», та примітки до ст.358 КК України, є офіційним документом, в ході чого у нього виник намір на заволодіння зазначеною банківською картою, та корисливий мотив на таємне викрадення із банківських рахунків грошових коштів.
В подальшому, 11.03.2023 року приблизно о 17 годині 34 хвилині ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні магазину «Таврія В» за адресою: м. Одеса, вулиця Преображенська, будинок №25, не володіючи інформацією про персональні ідентифікаційні номери платіжної картки (пін-код), встановлені на платіжну картку для ідентифікації держателя спеціального платіжного засобу під час здійснення операцій з їх використанням, діючи умисно, протиправно, із корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, у якого була у користуванні раніше викрадена банківська картка, намагався викрасти грошові кошти із банківського рахунку ОСОБА_11 шляхом зняття готівки у банкоматі «ПриватБанк», але операцію було відхилено через введення невірного пін-коду.
14.05.2023 року у ОСОБА_3 , який в ранковий час перебував у приміщенні торгового залу магазину «Економ», розташованого за адресою: місто Одеса, вулиця Пішонівська, будинок №37, із корисливих мотивів, виник намір, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій намір, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, 14.05.2023 року в 10 годин 34 хвилини ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні торгового залу магазину «Економ», розташованого за адресою: м. Одеса, вулиця Пішонівська, будинок №37, який належить ФОП « ОСОБА_5 », впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, та його дії залишаться непомітними для відвідувачів, та працівників указаного магазину, умисно, повторно та із корисливих мотивів, таємно викрав із вітрини ліхтар, торгової марки «For life FC 3130» вартістю 800 грн., який належав ФОП « ОСОБА_5 ».
Таємно викравши в умовах воєнного стану, майно ФОП « ОСОБА_5 » вартістю 800 гривень, ОСОБА_3 покинув місце скоєння ним кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілій стороні матеріальний збиток в указаному розмірі.
У судовому провадженні обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненні указаних кримінальних правопорушень, та підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, що описані в обвинувальних актах.
До судового засідання потерпілий ОСОБА_10 , та потерпіла ОСОБА_11 не з'явились, кожний окремо, письмово просили проводити судовий розгляд без їх присутності.
Представник потерпілого ФОП « ОСОБА_5 » - ОСОБА_6 спочатку з'явилась до судового засідання, потім у судове засіданя не з'явились, письмово просила проводити судовий розгляд без її присутності.
Суд з'ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз'яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
У зв'язку із зазначеними обставинами, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому провадженні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні указаних кримінальних правопорушень повністю доведена.
Враховуючи вимоги ст.337 КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, яктаємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, та в умовах воєнного стану, та за ч.1 ст.357 КК України, як викрадення офіційних документів, вчинене із корисливих мотивів.
У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, та тяжких кримінальних правопорушень.
Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінальних правопорушень, що матеріальна шкода потерпілим частково відшкодована, та задовільний стан його здоров'я, згідно до медичної довідки за №403/ОММЧ-21-23-вн від 07.09.2023 року.
Суд вважає, що проходження амбулаторного лікування дружиною обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно до медичної довідки від 03.10.2023 року за №4768, не свідчить про наявність у зазначеного обвинуваченого пом'якшуючої покарання обставини, тому суд не враховує цю довідку, як обставину, що пом'якшує покарання указаного обвинуваченого.
Як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує рецидив злочинів.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , ступеня тяжкості кримінальних правопорушень, наявності вище зазначених трьох пом'якшуючих покарання обставин, однієї обставини, що обтяжує покарання, суд приходить до висновку про те, що йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, так як його виправлення, та перевиховання неможливо без ізоляції від суспільства, та менш суворий вид покарання буде недостатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
На підставі вище указаного, суд вважає, що такий вид покарання буде достатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Згідно до ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Як вбачається із ч.1 ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: 1) одному дню позбавлення волі відповідають а) один день арешту.
На підставі ст.71, ст.72 КК України, за сукупністю вироків, із урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , трьох пом'якшуючих покарання обставин, однієї обставини, що обтяжує покарання, суд вважає можливим не повністю, а частково приєднати до знову призначеного покарання, покарання не відбуте цим обвинуваченим за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 20.05.2022 року у вигляді позбавлення волі, із урахуванням того, що одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.
На підставі вимог ч.5 ст.72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами ч.1 цієї статті. На підставі зазначеного, суд вважає необхідним зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк відбування покарання, по зазначеному вироку суду, строк його перебування під вартою з 29.05.2023 року до 11.10.2023 року із розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за указаними частинами указаних статей:
- за ч.1 ст.357 КК України - обмеження волі строком на 1 /один/ рік 6 /шість/ місяців,
- за ч.4 ст.185 КК України - позбавлення волі строком на 5 /п'ять/ років.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання позбавлення волі строком на 5 /п'ять/ років.
На підставі ст.71, ст.72 КК України за сукупністю вироків до знову призначеного ОСОБА_3 за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси від 11.10.2023 року покарання позбавлення волі строком на 5 /п'ять/ років частково приєднати невідбуте ним покарання за попереднім вироком Приморського районного суду м. Одеси від 20.05.2022 року у вигляді арешту строком на 1 /один/ місяць, яке згідно до ст.72 КК України відповідає 1 /одному/ місяцю позбавлення волі, та остаточно призначити йому покарання - позбавлення волі строком на 5 /п'ять/ років 1 /один/ місяць.
Строк відбування покарання за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з 29.05.2023 року.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 29.05.2023 року до 11.10.2023 року із розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Залишити міру запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили.
Речові докази: диски із відеозаписами зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Речові докази: мобільний телефон марки «Iphone 13» моделі «Pro Max», у корпусі сірого кольору IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , із сім-картою оператора мобільного зв'язку «Kyivstar» за абонентським номером: НОМЕР_1 вважати повернутими потерпілому ОСОБА_10 за належністю.
Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси у Одеський апеляційний суд. Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1
11.10.2023