Справа № 522/18800/23
Провадження № 3/522/11661/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Ковтун Ю.І., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції № 1 Одеського районного управління № 1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
До Приморського районного суду м.Одеси з Відділення поліції № 1 Одеського районного управління № 1 ГУНП в Одеській області надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 15.09.2023 Серія ВАВ № 567261, 14.09.2023 біля 18 годині 40 хвилин ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України по відношенню до свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній за адресою: АДРЕСА_2 зловживаючи солодощами отримав отруєння шлунку, чим скоїла правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 184 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про розгляд справи судом повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила. В матеріалах справи міститься заява, в якій просить справу розглянути за її відсутністю.
Крім того, відповідно до ст.268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 184 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного.
За змістом вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Положеннями ст.ст.251 та 252 КУпАП регламентовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною першою статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Згідно із ч.2 ст. 184 КУпАП, дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Диспозиція сформульована в ч.1 ст.184 КУпАП норми є бланкетною, тобто такою, що не називає конкретних ознак правопорушення, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність. Таким чином, у протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути посилання на конкретну дію, яку вчинено особою, яка притягається до адміністративної відповідальності і від виконання якого саме обов'язку щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей ухилилась зазначена особа, їх зміст і в чому конкретно полягає таке порушення. При прийнятті рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, необхідно з'ясовувати, серед іншого, чи порушила норму спеціального закону особа, якщо так, то яку саме і в чому полягає суть цих порушень, із відповідним закріпленням вказаних норм, як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду.
Стаття 150 Сімейного кодексу України встановлює такі обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: 1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов'язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Як зазначено, у протоколі про адміністративне правопорушення, 14.09.2023 біля 18 годині 40 хвилин ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України по відношенню до свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній за адресою: АДРЕСА_2 зловживаючи солодощами отримав отруєння шлунку.
Разом тим, у протоколі не зазначено суть адміністративного правопорушення, конкретних обставин, які б вказували на ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків щодо її сина та не вказано від яких саме передбачених законодавством обов'язків, з посиланням на норму закону, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, ухиляється ОСОБА_1 .
Закон передбачає, що суд розглядає справу про адміністративне правопорушення у межах, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення фактичних обставин і не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення.
У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyevav.Russia", рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelinv.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України.
Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять в собі жодних належних і допустимих доказів, які свідчили б про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Згідно із ч. 1ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку із адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З огляду на зазначене, провадження у цій справі слід закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 КУпАП, оскільки суду не надані належні, достовірні докази вчинення останньою складу адміністративного правопорушення, який їй інкримінується органами поліції.
Керуючись ст.ст. 9, 10, 24, 33, 38, 221, 247, 251, 254, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.І. Ковтун