Єдиний унікальний номер 344/4925/23
Номер провадження 2/341/367/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року м. Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Островської Н. І.,
за участю секретаря судового засідання Гомерди Г. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Галичі Івано-Франківської області цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», місцезнаходження: вул. Харківське шосе, буд. 201/203, літера 2А, офіс 602, м. Київ, до ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
У березні 2023 року генеральний директор ТОВ «Вердикт Капітал» Їжаковський О. В. звернувся до Івано-Франківського міського суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором у сумі 37102,50 гривень та судових витрат.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 22.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом здійснено запит щодо надання відомостей доступу до персональних даних особи.
Згідно відповіді ВОМІРМП УДМС ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 03.05.2023 цивільну справу передано за підсудністю до Галицького районного суду, яка надійшла до суду 16.06.2023.
Як підставу позову зазначено, що 03.09.2021 між ТзОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір № 3948995 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого банк надав відповідачу грошові кошти в розмірі 5100,0 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений у договорі термін, та виконати інші зобов'язання у повному обсязі та на умовах, що визначені договором.
Кредит надавався строком на 30 днів, з терміном повернення кредиту і сплати комісії у строк до 03.10.2021 та нарахуванням процентів за користування кредитом за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Кредитні кошти надавались шляхом переказу на картковий рахунок.
Договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з веденням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої надалі банком було перераховано грошові кошти у розмірі 5100,0 грн. За період користування кредитними коштами, позичальником не здійснювались платежі на погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість.
15.12.2021 між ТзОВ «МІЛОАН» та ТзОВ «Вердикт Капітал» за договором факторингу останні отримали право грошової вимоги до відповідача. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом станом на 07.02.2023 становить 37102,50 грн., з яких: 5100,0 грн. заборгованість за тілом кредиту, 17212,50 грн. заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги, 14280,0 грн. заборгованість за процентами (з моменту відступлення прав вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості, 510,0 грн. заборгованість з комісії.
ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило ТзОВ «КАМПСІС ФІНАНС» право грошової вимоги від 09.03.2023, де останнє набуло статусу кредитора по відношенню до боржника.
12.05.2023 між ТзОВ «КАМПСІС ФІНАНС» та ТзОВ «ДЕБТ ФОРС» за укладеним договором про відступлення прав вимоги від 12.05.2023 ТзОВ « ДЕБТ ФОРС» набуло права вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі за договором по відношенню до ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 07.08.2023 замінено позивача ТзОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТзОВ «ДЕБТ ФОРС».
Позивач ТзОВ «ДЕБТ ФОРС» просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними коштами у загальному розмірі 37102,50 грн., з яких: 5100,0 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17212,50 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги, 14280,0 грн. - заборгованість за процентами (з моменту відступлення прав вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості, 510,0 грн. - заборгованість з комісії. Також просить стягнути судові витрати у розмірі 2684,0 грн. та 9000,0 гривень витрат на правову допомогу.
21.08.2023 відповідач на адресу суду надіслав письмову заяву про відкладення розгляду справи, оскільки бажає мати адвоката для захисту його прав. Розгляд справи відкладено на 14.09.2023. Цього ж дня, 14.09.2023, адвокат Шидзінський І. В. надіслав заяву про відкладення розгляду справи, бажаючи ознайомитись з матеріалами цивільної справи щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Розгляд справи відкладено на 09.10.2023, з викликом сторін. Представник відповідача, адвокат Шидзінський І. В., повідомлений про розгляд справи шляхом отримання електронного листа. Від відповідача поштове повідомлення повернулось із відміткою, що адресат відсутній за указаною адресою.
Отже, 09.10.2023 ОСОБА_1 та його представник, адвокат Шидзінський І. В., у судове засідання не з'явились. Про причини неявки суд не повідомили. Будь - яких клопотань, у тому числі, про відкладення розгляду справи до суду не надіслали.
Станом на 09.10.2023 відзив на позов від відповідача до суду не надійшов. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. У позовній заяві представник зазначив про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних доказів, позовні вимоги підтримує, наполягає на задоволенні позову, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. ст. 280-282 ЦПК України.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з'ясувавши всі обставини справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини
03.09.2021 між ТзОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір № 3948995 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого банк надав відповідачу грошові кошти в розмірі 5100,0 грн., а останній зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений у договорі термін, та виконати інші зобов'язання у повному обсязі та на умовах, що визначені договором. Відповідно до договору, кредит надавався строком на 30 днів. Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом у строк до 03.10.2021. Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Кредитні кошти надавались відповідачу шляхом переказу на картковий рахунок /а. с. 9-16/.
Відповідно до анкети-заяви на кредит № 3948995 від 03.09.2021 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 5100,0 грн. строком на 30 днів з кінцевим терміном поверненням у строк до 03.10.2021. Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 1.25 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом/а. с. 21-22/.
Розрахунком заборгованості станом на дату початку розрахунку 15.12.2021 підтверджено, що відповідачу нараховано 5100,0 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту; 17212,50 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 510,0 грн. - заборгованість з комісії /а. с. 27/.
Як убачається з договору факторингу № 15/12-2021-22 від 15.12.2021 між ТзОВ «МІЛОАН» та ТзОВ «Вердикт Капітал», останнє отримало право грошової вимоги до відповідача. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом станом на 07.02.2023, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 37102,50 грн., з яких: 5100,0 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17212,50 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги, 14280,0 грн. - заборгованість за процентами (з моменту відступлення прав вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості, 510,0 грн. заборгованість з комісії /а. с. 28-36/.
За договором № 09/03-23 про відступлення (купівлі-продаж) прав вимоги від 09.03.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТзОВ «КАМПСІС ФІНАНС» уклали договір про відступлення прави вимоги, відповідно до якого ТзОВ «КАМПСІС ФІНАНС» набуло статусу кредитора по відношенню до боржника /а. с. 99-104/.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників в електронному вигляді від 09.03.2023 первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників, у тому числі й ОСОБА_1 /а. с. 105-106/.
За договором № 12/05-23 про відступлення (купівлі-продаж) прав вимоги від 12.05.2023 ТзОВ «КАМПСІС ФІНАНС» та ТзОВ «ДЕБТ ФОРС» уклали договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТзОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло права вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі за договором по відношенню до боржника ОСОБА_1 /а. с. 113-122/, а отже ТзОВ « ДЕБТ ФОРС» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТзОВ «КАМПСІС ФІНАНС» втратив такі права.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідностфі до ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 зроблено висновок, що ст. 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТзОВ «ДЕБТ ФОРС» за кредитним договором № 3948995 від 03.09.2021 в розмірі 37102,50 грн., з яких: 5100,0 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17212,50 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги, 14280,0 грн. - заборгованість за процентами (з моменту відступлення прав вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості, 510,0 грн. - заборгованість з комісії.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ДЕБТ ФОРС» заборгованості за кредитним договором від 03.09.2021 в сумі 37102,50 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ДЕБТ ФОРС» 2684,0 грн. сплаченого судового збору.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов наступного.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 9000,0 грн.
Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.
За приписами ст. ст. 137,141 ЦПК України витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2ст. 15 ЦПК України).
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також, розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 р. у цивільній справі справа N 372/1010/16-ц.
З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 03-01/2023, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу, в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Додана платіжна інструкція № 0358540000 від 17.01.2023 на суму 44000,0 грн; заявка на надання юридичної допомоги №80 від 05.01.2023; витяг з акту № 2 про надання юридичної допомоги від 09.01.2023.2021 року.
З копії Витягу з акту № 2 про надання юридичної допомоги від 09.01.2023 вбачається, що сторони за Договором № 03-01/2023 про надання правової допомоги від 03.01.2023, ТОВ «Вердикт Капітал» та Адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» погодили надання наступних правових послуг Адвокатським об'єднанням Товариству у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги за наступним списком: надання письмової поглибленої консультації з посиланням на нормативні акти -3000,0 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до міського суду Івано-Франківської області, підготовка та друк необхідних документів - 6000,0 грн /а. с. 79/.
Враховуючи наведене, відсутність клопотань відповідача щодо зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов'язані з правничою допомогою, що підтверджені документально в сумі 9000 гривень.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 211, 247, 259, 263-265,352 ЦПК України, 11, 509, 525, 526, 527, 530, 611, 1046, 1048, 1049, 1052, 1054, 1055 ЦК України, суд,-
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» (код ЄДРПОУ 43577608) м. Київ, Харківське шосе, буд. 201/203, літера 2А, офіс 602, заборгованість за кредитним договором № 3948995 від 03.09.2021 в розмірі 37102, 50 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» 2684,0 гривень сплаченого судового збору та 9000,0 гривень понесених витрат на правничу допомогу.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.
СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА