Справа № 214/2748/23
2/214/2992/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прасолова В.М.
при секретарі - Петренко К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі заяву про відвід, яку подала представник позивачки - адвокат Лєгостаєва Діана Володимирівна по цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Кривбасводоканал» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд, -
ВСТАНОВИВ:
До суду 10 жовтня 2023 року надійшла та 11 жовтня 2023 року передана головуючому, заява представника позивачки про відвід головуючому по справі судді Прасолову В.М.
В обґрунтування заяви зазначено наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Вказує, що суддя Прасолов В.М. брав участь у розгляді справи № 214/2237/16-ц предметом спору якої були ті самі фактичні обставини, що є предметом спору у справі № 214/2748/23, а саме завдання матеріальної та моральної шкоди внаслідок затоплення будинку АДРЕСА_1 , тому не може брати участі у розгляді цивільної справи № 214/2748/23 і підлягає відводу. Також зазначає, що в судовому засіданні 06.07.2023 року суддя Прасолов В.М. в своїй промові висловився про те, що по даній справі є вже судове рішення про подію затоплення будинку АДРЕСА_1 (справа № 214/2237/16-ц ), а тому не зважаючи на зміну правових підстав позову та складу сторін по справі даний позов є повторним і не підлягає розгляду. Вважає, що участь судді Прасолова В.М. у розгляді справи № 214/2237/16-ц у сторони позивача викликає сумнів щодо неупередженості судді Прасолова В.М. під час розгляду справи № 214/2748/23. У відповідності до ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Відповідно до п. 2.5. Бангалорських принципів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Довіра до судді формується відповідно до його поведінки та дій, оскільки, під час процесу та поза процесом суддя повинен проявляти повну незалежність та об'єктивність по відношенню до всіх учасників судового процесу.При цьому наявність сумніву у неупередженості не вимагає наявності реальних порушень судді, а отже й для відвіду судді на цій підставі достатньо того, що сумніви в неупередженість можуть виникнути у сторонньої особи. Критерії незалежності та об'єктивності суду, а також сумніви в безсторонності суду, як підстава для відводу, неодноразово були предметом розгляду у Європейському суді з прав людини (далі - ЄСПЛ). У своїх рішеннях ЄСПЛ зазначає, що у разі виникнення сумнівів у відсутності неупередженості судді, його безсторонність слід оцінити за суб'єктивними і об'єктивними критеріями**(див. Morice vs France № 29369/10, п. 73, Paunovic vs Serbia № 54574/07, п. 35). ЄСПЛ зауважує, що за Суб'єктивний критерій повинні братися до уваги особисті переконання і поведінка певного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість в конкретній справі. Об'єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо цього критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді ( див. рішення Paunovic vs Serbia № 54574/07, Wettstein vs Switzerland № 33958/96 п. 42, Thomann vs Switzerland № 33/1995/539/624 п. 30). Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об'єктивно виправданим. У зв'язку з цим, слід мати на увазі, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну значимість або, іншими словами, "справедливість повинна бути не тільки справедливою, вона також повинна бачитися такою"(див. рішення у справі справі De Cubber vs Belgium, №; 9186/80 п. 26, Micallef vs Malta № 17056/06 п. 98, Volkov vs Ukraine № 21722/11, п. 106, Paunovic vs Serbia № 54574/07 п. 35, Denisov vs Ukraine № 76639/11 п. 63).Відповідно до приписів ч.3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. У представника позивача сумніви щодо неупередженості судді під час розгляду справи № 214/2748/23 виникли після отримання в суді та вивчення технічного запису судового засідання. Технічний запис судового засідання представником позивача - Лєгостаєвою Д.В. було отримано в суді 06.10.2023 року (п'ятниця). В даному випадку сплив дводенного строку припадає на 08.10.2023 року - неділю.
Дослідивши заяву про відвід та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків. Як передбачено ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Як передбачено ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість; якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу. Як передбачено ст.37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі; суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення; суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції; суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції; суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі; суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Як передбачено ст. 214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Представником позивачки, як підстава для відводу, зазначена та обставина, що суддя Прасолов В.М. брав участь у розгляді справи № 214/2237/16-ц, предметом спору якої були ті самі фактичні обставини, що є предметом спору у справі № 214/2748/23, а саме завдання матеріальної та моральної шкоди внаслідок затоплення будинку АДРЕСА_1 . На переконання суду, ця обставина не є підставою, яка згідно ст. 37 ЦПК України виключає участь судді у розгляді даної справи. На думку головуючого та обставина, що суддя раніше розглядав справу №214/2237/16-ц, об'єктивно не може викликати сумнівів в об'єктивності судді, оскільки при розгляді вказаної справи, головуючий не допускав упередженого ставлення до сторін.
Також, як на підставу відводу зазначає, що в судовому засіданні 06.07.2023 року суддя Прасолов В.М. в своїй промові висловився про те, що по даній справі є вже судове рішення про подію затоплення будинку АДРЕСА_1 (справа № 214/2237/16-ц ), а тому не зважаючи на зміну правових підстав позову та складу сторін по справі даний позов є повторним і не підлягає розгляду. У своєму відзиві на позов представник відповідача вказала, що з даним позовом позивачка звернулася повторно. При цьому зазначила, що 12 квітня 2016 року позивачка зверталася до суду з позовом до КП «Кривбасводоканал» про відшкодування шкоди завданої внаслідок затоплення, по справі 7 липня 2021 року Дніпровським апеляційним судом було відмовлено у позові. У відповіді на відзив на позов представник позивачки заперечувала, що позов, який розглядає суд є повторним. З урахуванням вказаних обставин, викладених у відзиві на позов та відповіді на відзив, головуючий у судовому засіданні 6 липня 2023 року, виконуючи обов'язки, передбачені ст. 214 ЦПК України, з метою з'ясування чи є позов, який розглядається повторним, з'ясовав у учасників певні питання та роз'яснював певні норми законодавства. З об'єктивної точки зору вжиття головуючим заходів для з'ясування питання про те, чи є позов повторним не може викликати сумнівів в його неупередженості
Головуючий по даній справі не має підстав необ'єктивно та нерівно ставитися до сторін по справі,
Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про відвід є необґрунтованою, об'єктивних підстав для сумніву в неупередженості та об'єктивності судді, не існує.
Судове засідання по даній справі призначено на 17 жовтня 2023 року, заява про відвід подана 10 жовтня 2023 року, тобто більше ніж за три робочі дні до 17 жовтня 2023 року, тому ця заява підлягає передачи судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.36, 40, 258-261 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивачки про відвід судді Прасолова В.М. від розгляду даної справи передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Прасолов В.М.