Справа № 190/2196/23
Провадження №1-кп/190/162/23
ЄРДР № 12023041560000338
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року м. П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Новопілля Криворізького району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта професійно технічна , не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 30.01.2023 року П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
02 серпня 2023 року приблизно о 10 год. 00 хвл. ОСОБА_4 , перебував у себе вдома за адресою АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_5 , де вони разом розпивали спиртні напої, в ході чого у них виник раптовий злочинний умисел на таємне викрадення будь-якого майна з території домоволодіння АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_7 ..
Після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 діючи умисно, із корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, домовилися, розподіливши між собою ролі. ОСОБА_4 дав ОСОБА_5 викрутку та вказав ОСОБА_5 на прохід до двору домоволодіння АДРЕСА_3 через свій двір, пояснивши ОСОБА_5 , як зламати замок у дверях в автомобіля Fiat ducato, який знаходиться на території домоволодіння, АДРЕСА_1 , який ОСОБА_7 використовує, як сховище, при цьому ОСОБА_4 залишився на території свого домоволодіння, спостерігаючи, щоб їхніх злочинних дій не помітили сторонні особи.
В той же день, тобто 02 серпня 2023 року приблизно о 10 год. 10 хв. ОСОБА_5 через вказаний ОСОБА_4 прохід, незаконно проник на територію домоволодіння, де мешкає ОСОБА_7 за вищевказаною адресою, де з салону автомобіля Fiat ducato, який знаходиться на території домоволодіння, АДРЕСА_3 по черзі переніс до двору, де мешкає ОСОБА_4 стаціонарний компресор марки «Cosmos НР2», вартість якого встановити не надалося можливим, зварювальний трансформатор марки ТДМ-305, вартістю 4000 грн., трамблер від ГАЗ-53, вартістю 400 грн., які належать ОСОБА_7 .. Після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжуючи перебувати у злочинній змові, керуючись єдиним злочинним умислом, разом розукомплектували зварювальний трансформатор та компресор, та у подальшому розпорядились викраденим на власний розсуд.
Вказаними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спричинили потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 4 400 грн..
У відповідності до п. 1 Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженого Законом України № 2915-ІХ від 01.05.2023, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше сховище, вчинена в умовах воєнного стану.
06 жовтня 2023 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті.
Також, при укладенні угоди між сторонами, останні погодилися на призначення покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України пропонують звільнити обвинуваченого від відбування покарання з встановленням іспитового строку, поклавши на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України, а саме періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
06 жовтня 2023 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті.
Також, при укладенні угоди між сторонами, останні погодилися на призначення покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком П'ятихатського районного суду від 30.01.2023 року та остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що при укладанні угод були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив суд затвердити зазначені угоди і призначити обвинуваченим узгоджену в угодах міру покарання.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у скоєнні злочину повністю визнав, а також зазначив, що він розуміє надані йому законом права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення угоди про визнання винуватості згідно ч. 2 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України та вид покарання, який до них буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні останньої.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у скоєнні злочину повністю визнав, а також зазначив, що він розуміє надані йому законом права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення угоди про визнання винуватості згідно ч. 2 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України та вид покарання, який до них буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні останньої.
Захисник обвинувачених ОСОБА_6 просив затвердити угоди про визнання винуватості, укладені між його підзахисними та прокурором, на умовах, визначених у них.
Потерпілий ОСОБА_7 надав письмову згоду прокурору на укладення між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 угоди про визнання винуватості та письмову заяву про розгляд угоди за його відсутності.
Заслухавши думку прокурора, обвинувачених та її захисника, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Умови угоди не суперечать вимогам КПК України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди відбулося добровільно, умови, які б ускладнювали виконання угоди обвинуваченими, не встановлено. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є також добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачені визнали себе винними, віднесено до категорії тяжкого кримінального правопорушення, унаслідок вчиненого обвинуваченими злочину шкода завдана потерпілому, який надав письмову згоду прокурору на укладення угоди.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачені цілком розуміють права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченими і призначення обвинуваченим узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 06 жовтня 2023 року між прокурором П'ятихатського відділу Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред"явленому обвинувачені за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання П'ЯТЬ років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку в ОДИН рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов"язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 06 жовтня 2023 року між прокурором П'ятихатського відділу Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред"явленому обвинувачені за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання П'ЯТЬ років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до даного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2023 року та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк П'ЯТЬ років ОДИН місяць позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до вступу вироку в силу залишити тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обраховувати з 18 серпня 2023 року.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 2390 грн. за проведення дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/104-23/29880-Д від 06.09.2023 року.
Речові докази - компрессор, рама від компресора, переривач запалювання (трамблер) від авто ГАЗ-53, корпус від зварювального трансформатору - залишит власнику ОСОБА_7 , сліди рук поміщені до СП експертної служби 7552509, дактилокарти на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що знаходяться в камері схову ВП № 7 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській обласі, квитанція № 34 від 04.10.2023 року - знищити.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в П"ятихатський районний суд Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1