Єдиний унікальний номер 205/777/21
1-кп/205/666/23
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська
Провадження № 1-кп/205/666/23 Справа № 205/777/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020045690000382 від 08 жовтня 2020 року стосовно
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, українця, громадянина України, який має повну середню освіту, не одружений, тимчасово не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз: 01 липня 2021 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючись раптово виниклим умислом направленим на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, всупереч ст. 4 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 р. №863 (із змінами), а також ст. 2 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 р. №62/95-BP (із змінами), у невстановлений час, та в невстановленому місці без мети збуту незаконно знайшов наркотичний засіб «метамфетамін», який знаходився в одному сліп-пакеті, який став незаконно зберігати при собі в правій кишені бриджів одягнутих на нього, для особистого вживання без мети збуту.
Після чого ОСОБА_3 07.10.2020 близько 17 години 00 хвилин знаходячись біля буд. 30 по вул. Революційна, м. Дніпро, у присутності двох понятих чоловічої статі, ОСОБА_3 задано запитання, чи має він при собі заборонені в обігу речовини, на що останній відповів що має в правій кишені бриджів одягнутих на нього один сліп-пакет, всередині якого знаходиться порошкоподібна кристалічна речовина білого кольору.
Після чого в період часу з 17 години 25 хвилин по 18 годину 00 хвилин ОСОБА_3 в присутності двох понятих чоловічої статі добровільно видав співробітникам поліції з правої кишені бриджів одягнутих на нього, один сліп-пакет, всередині якого знаходиться порошкоподібна кристалічна речовина білого кольору масою 0,3923 г, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Маса метамфетаміну складає 0,2900г.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК за ознаками незаконного придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
В судовому засіданні ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, тобто у зв'язку з закінченням строків давності. В обґрунтування свого клопотання зазначив, що з моменту вчинення ним кримінального правопорушення пройшло більше трьох років, а тому наявні законні підстави для звільнення його від відповідальності.
Прокурор не заперечував проти звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).
Заслухавши заявлене клопотання, думку сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
За змістом статті 285 КПК, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Згідно з частинами 1, 4 ст. 286 КПК, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 49 КК, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі...
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Визначені у статті 49 КК строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності. Передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним (п. 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі 735/1121/20 ).
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Умовами для звільнення особи від кримінальної відповідальності із зазначених вище підстав є: (1) якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК диференційовані строки давності; (2) якщо протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); (3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); (4) законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК та відповідно до висунутого обвинувачення інкриміновані дії він вчинив 07 жовтня 2020 року.
Крім того, ОСОБА_3 засуджено вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01.07.2021 за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК, за подіями які мали місце 10 жовтня 2020 року.
Таким чином, з 10 жовтня 2020 року строки давності за ч. 1 ст. 309 КК у цьому кримінальному провадженні перервались, розпочали спливати заново і закінчились 10 жовтня 2023 року.
Відповідно до правового висновку щодо застосування норм матеріального та процесуального закону, викладеного в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 521/8873/18, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, частинами 1, 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, суди першої та апеляційної інстанцій мають обов'язок відповідно роз'яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності те, що на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчились строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.
Нероз'яснення судом першої чи апеляційної інстанцій відповідно до вимог ст. 285 КПК зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону, що потягнуло неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2 - 4 ст. 49 КК).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Під час розгляду кримінального провадження встановлені матеріальні та процесуальні підставі для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, оскільки матеріали провадження не містять даних про те, що перебіг давності зупинявся внаслідок ухилення обвинуваченого від органу досудового розслідування та/або суду, строк з урахуванням його переривання, сплинув.
Отже, станом на час розгляду кримінального провадження та постановлення цієї ухвали - 11 жовтня 2023 року, сплинув трирічний строк притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, визначений в ст. 49 КК, а тому останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
Судом, відповідно до ст. 285 КПК ОСОБА_3 роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, яка не є реабілітуючою, на що обвинувачений підтримав своє клопотання, наполягав на його задоволенні та просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК.
При цьому, обвинувачений підтвердив, що йому зрозуміла як суть обвинувачення, так і підстава звільнення від кримінальної відповідальності, яка не є реабілітуючою, на що надав свою згоду.
Зважаючи на принцип диспозитивності, що закріплений у п. 19 ч. 1 ст. 7, ст. 26 КПК, відповідно до якого «сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом», - обрання тієї чи іншої лінії процесуальної поведінки залежить від вибору самого обвинуваченого.
Отже, встановлення вищевикладених обставин є правовою підставою для прийняття рішення судом про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення чинним законодавством не передбачено.
Тільки у разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ч. 3 ст. 285 КПК).
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 знайшли своє повне підтвердження під час розгляду кримінального провадження, у зв'язку з чим воно підлягає задоволенню, а кримінальне провадження має бути закрито.
Крім цього, під час досудового розслідування кримінального провадження №12020045690000382 органом досудового розслідування було понесено процесуальні витрати, пов'язані з залученням експерта для проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №19/104-8/5345.
Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (Постанова ОП ККС ВС від 12.09.2022 у справі №203/241/17).
Таким чином, суд вважає за необхідне також вирішити питання про віднесення процесуальних витрат, понесених у кримінальному провадженні №12020045690000382 на рахунок держави.
Питання щодо речових докази вирішуються в порядку ст. 100 КПК.
Керуючись ст. ст. 284, 285, 370, 372 КПК, 49 КК, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК у зв'язку з закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 12020045690000382 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Процесуальні витрати, пов'язані з залученням експерта за проведення судової товарознавчої експертизи судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №19/104-8/5345 від 11.01.2020 у розмірі 1307 гривень 60 копійок віднести на рахунок держави.
Речові докази, якими визнано порошкоподібну кристалічну речовину білого кольору масою 0,3923 г яка містить у своєму складі метамфетамін масою 0,2900 г, яка зберігається в камері схову ВП №3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області знищити.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя: ОСОБА_1