ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року
м. Черкаси
Справа № 705/4071/23
Провадження № 22-ц/821/1589/23
Категорія: скарга на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Карпенко О.В.,
суддів Василенко Л.І., Фетісової Т.Л.
за участю секретаря Мунтян К.С.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 серпня 2023 року (постановлену під головуванням судді Єщенко О.І. в приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області) про повернення позивачеві позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ частки житлового будинку, -
ВСТАНОВИВ:
07 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ частки житлового будинку.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху. Надано позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз'яснено, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заяву буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ частки житлового будинку - визнано не поданою і повернуто позивачу.
Ухвала суду мотивована, зокрема, тим, що у встановлений судом строк позивачем недоліки позовної заяви, визначені попередньою ухвалою суду від 08.08.2023, не усунуті.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку, подавши 25 серпня 2023 року апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 серпня 2023 року постановленою із порушенням норм процесуального права, при невідповідності висновків суду обставинам справи, просив вказану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , зокрема, вказує, що починаючи з 1930 садиба по АДРЕСА_1 була забудована кількома окремими будинками на відстані 4 м один від одного. В результаті послідуючого блокування це стало спільним будинком за однією адресою. З мотивів безпеки виникло питання поділу будинку, в окремий блокований будинок за адресою АДРЕСА_2 .
Вказує, що суд необгрунтовано повернув позовну заяву по сумнівним недолікам, які, на думку ОСОБА_1 , не створюють значних труднощів у вирішенні справи і прийнятті законного рішення по суті. Суд не вислухав позивача про загальновідомі факти, що призводить до затягування розгляду справи за поданим ним позовом.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції виходив із того, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, зокрема, до позову не було додано копії всіх документів, що додаються до позовної заяви, відповідно до кількості відповідачів.
Даною ухвалою також встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня отримання ухвали та роз'яснено, що в разі не усунення недоліків позовної заяви, вона буде визнана неподаною та повернута позивачу.
17 серпня 2023 року ОСОБА_1 подано до суду відгук на ухвалу суду від 8.08.2023 року про залишення позову без руху, в якій зазначив, що ухвалою позов залишено без руху з причин непредставлення додатків для всіх учасників справи. Вважає це недоречним, оскільки позивач проживає разом із відповідачами вже більше 20 років за загальновідомим пакетом юридичних і технічних документів, наявних у кожного співвласника будинку по АДРЕСА_1 .
Вказав, що їх надання не є необхідним з умов надмірності паперової форми і їх малозначність для встановлення дійсних обставин справи. Вважає, що вказаних судом недоліків замало для постановлення ухвали про залишення позову без руху в порівнянні з несплатою судового забору за ст. 185 ЦПК України. Просив продовжити розгляд.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не виконав ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху.
Такі висновки суду відповідають нормам процесуального права і нормам матеріального права.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі. Даною статтею також встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява.
Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи, копій поданих до суду документів.
Згідно положень ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог ст. ст. 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175, 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач надав до позовної заяви докази, які на його думку, підтверджують обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а саме: ксерокопію договору дарування від 27.05.1994, копію витягу з прав власності від 22.04.2005, ксерокопію витягу висновку № 14 від 25.06.2004 та ксерокопію оприлюднення постанови від 07.07.2021, всі долучені документи зазначені у 1 примірнику, а також в додатку зазначено копія позовної заяви - 5 примірників.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, всупереч вимогам ч. 1 ст. 177 ЦПК України, не надав копії всіх документів, що додаються до позовної заяви, відповідно до кількості відповідачів.
17.08.2023 ОСОБА_1 подав до суду відгук на ухвалу без руху від 08.08.2023, яка за змістом не є клопотанням про усунення недоліків позовної заяви в розумінні ст. 185 ЦПК України, в якому зазначив, що надання копій документів по кількості учасників справи не є необхідним з умов надмірності паперової форми і їх малозначності для встановлення обставин справи. Крім того, зазначив, що вказаних недоліків замало для постановлення ухвали без руху в порівнянні з несплатою судового збору за ст. 185 ЦПК України.
Отже, із наведеного вбачається, що позивачем недоліки, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, не виконано, до суду копії додатків до позовної заяви для відповідачів не надано.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Висновок суду про повернення позовної заяви з підстав не усунення позивачем недоліків, зазначених в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, відповідає нормам ЦПК України.
Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Доводи скаржника, що суд необгрунтовано без перевірки повернув позовну заяву по сумнівним недолікам, які не створюють значних труднощів у вирішенні справи і прийнятті законного рішення по суті, не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки встановлення судом першої інстанції невиконання позивачем вимог частини першої статті 177 ЦПК України є достатньою підставою для залишення позовної заяви без руху, та, у разі не усунення зазначених недоліків, для повернення позовної заяви.
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою, відповідає вимогам процесуального права, внаслідок чого підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 серпня 2023 про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ частки житлового будинку - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді Л.І. Василенко
Т.Л. Фетісова