ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 552/894/23 Номер провадження 33/814/1138/23Головуючий у 1-й інстанції Шиян В.М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Агаєвої С.М., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Агаєвої Сабіни Мирсаррафівни на постанову судді Київського районного суду міста Полтави від 06 березня 2023 року, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Київського районного суду міста Полтави від 06 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн на користь держави.
Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 15 лютого 2023 року о 00 год. 33 хв. він керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Маршала Бірюзова, 49 в м. Полтава з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, блідість обличчя, поведінка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив захисник ОСОБА_1 - адвокат Агаєва Сабіна Мирсаррафівна, подавши апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову судді Київського районного суду міста Полтави від 06 березня 2023 року та закрити провадження стосовно ОСОБА_1 . у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною, передчасною, була прийнята без належного дослідження матеріалів справи, а тому підлягає скасуванню.
На підтвердження своєї позиції посилається на те, що із матеріалів справи вбачається формалізм залучення свідків, не вказано їх адресу проживання у м. Полтаві або юридичну адресу їх керівництва, щоб вказаних осіб можливо було ідентифікувати та викликати до суду для допиту, відсутні їх засоби зв'язку, свідчення написані працівником поліції, і лише в кінці аркушу, після порожньої 1/4 його частини зазначено напис «з моїх слів записано вірно, в чому підписуюсь 15.02.2023 року, підпис». Таким чином, апелянт вважає, що воля і наміри свідків були відсутні.
Крім того, посилається на те, що працівники поліції порушили процедури оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, адже до справи додано неповний відеозапис подій - в матеріалах справи містяться 4 уривки відео, 2 з яких неможливо переглянути.
Скаржник також зазначає, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, адже не заперечував проти здачі крові, сечу не міг здати із фізіологічних причин.
Окрім того, разом із апеляційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому поважність причин пропуску строку обґрунтовується тим, що судом першої інстанції справу було розглянути без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності, без її належного повідомлення про дату та час розгляду. Про ухвалення вказаного рішення ОСОБА_1 дізнався 13.03.2023 року на сайті суду.
13.03.2023 року між ним та захисником Агаєвою С.М. було укладено договір про надання правової допомоги та в цей же день направлено на електронну пошту суду заяву про ознайомлення із матеріалами справи. 14.03.2023 року канцелярією суду було відмовлено у ознайомленні, адже вказана заява була подана не в системі Е-суд, а безпосередньо на електронну пошту суду, після чого захисник подала заяву через Укрпошту.
20.03.2023 року на електронну пошту захисника надійшов лист про реєстрацію заяви і 21.03.2023 року після набрання постановою чинності справу надали для ознайомлення. 25.03.2023 року захисником подано апеляційну скаргу.
Відповідно до положень ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.
Перевіривши доводи апелянта щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження доходжу висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, адже твердження апелянта підтверджуються матеріалами справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15 лютого 2023 року о 00 год. 33 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Маршала Бірюзова, 49 в м. Полтава з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, блідість обличчя, поведінка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що фактично дане адміністративне правопорушення встановлено та підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які вони надали поліцейським в КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» (а.с.3-4), матеріалами відеозапису, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 85 від 15.02.2023 року.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не може погодитися, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до положень п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду визначається Інструкцією, затвердженою наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 року №1452/735.
Відповідно до положень п.п.12-14 розділу ІІІ вказаної Інструкції, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Із доданих до матеріалів справи уривків відеозапису подій вбачається, що працівники поліції зупинили водія ОСОБА_1 під час керування ним зазначеним вище транспортним засобом.
Із другого уривку вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться в автомобілі та надав згоду на проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Із третього уривку вбачається, що працівники поліції складають протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 надає усні пояснення, де пояснив, що при знаходженні в медичному закладі здати сечу для аналізу не зміг з фізіологічних причин, але запропонував здати кров.
Із четвертого уривку вбачається, що лікар питає ОСОБА_1 «Ви відмовляєтеся здавати сечу?», на що ОСОБА_1 пояснює, що він чисто фізіологічно не може її здати. Після цього лікар сказав, що ОСОБА_1 намагався здати дві години, на що ОСОБА_1 відповів, що якщо він не може здати сечу, то не заперечує, щоб у нього взяли на аналіз кров.
Із наведеного вбачається, що ОСОБА_1 погодився проїхати до закладу охорони здоров'я для проходження огляду у встановленому законом порядку, але здати сечу не міг впродовж двох годин, тому запропонував здати кров. Відтак, із наявних матеріалів справи не вбачається факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, він не заперечував проти відібрання інших окрім сечі його біологічних речовин, однак працівники закладу охорони здоров'я відмовили йому в цьому.
Крім того, відповідно до п.12 розділу ІІ вказаної вище Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Матеріали справи не містять доказів направлення ОСОБА_1 до медичного закладу з метою проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, адже відсутнє саме направлення за формою, встановленою інструкцією.
Крім того, під час дослідження матеріалів справи суд апеляційної інстанції встановив, що долучений до матеріалів справи відеозапис не є безперервним - в порушення вимог п.5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-, і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026.
Як вбачається із матеріалів справи, відеозаписом зафіксовано лише частину моменту виконання службових обов'язків працівниками поліції, що є порушенням процедури, встановленої вказаною вище нормою.
Враховуючи викладене, огляд ОСОБА_1 було проведено із суттєвими порушеннями законодавчо встановленої процедури проведення такого огляду.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65).
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вказано на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Апеляційний суд, здійснивши аналіз усіх доказів, наявних у матеріалах справи, погоджується з доводами апеляційної скарги, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Агаєвої Сабіни Мирсаррафівни про поновлення строку на апеляційне оскарження Київського районного суду міста Полтави від 06 березня 2023 року - задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Агаєвій Сабіні Мирсаррафівні строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду міста Полтави від 06 березня 2023 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Агаєвої Сабіни Мирсаррафівни - задовольнити.
Постанову судді Київського районного суду міста Полтави від 06 березня 2023 року - скасувати, провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин