Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/683/23 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2023 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в порядку письмового провадження, матеріали продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12017120070001202 стосовно ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.09.2023, якою стосовно обвинуваченого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 14.30 год 28.09.2023 по 14.30 год 26.11.2023 включно.
ВСТАНОВИЛА:
У провадженні Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області перебувають матеріли кримінального провадження № 12017120070001202 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.
У судовому засіданні, яке відбулось 28.09.2023, за клопотанням прокурора ОСОБА_8 районний суд продовжив дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на строк 60 днів.
Районний суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який карається позбавленням волі на строк до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, раніше не судимий, під час судового провадження порушив вимоги застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту в частині заборони залишати постійне місце проживання, не працевлаштований, джерел доходів не має, не одружений, утриманці відсутні, що вказує на відсутність достатньо міцних соціальних зв'язків, а тому з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, існують реальні ризики того, що перебуваючи на волі обвинувачений може знову переховуватися від суду та без перешкод залишити своє місце проживання, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також незаконно впливати на потерпілу та свідків.
Враховуючи характер та обставини протиправних дій, особу обвинуваченого, особисті та соціальні обставини життя та його зв'язки із суспільством, зважаючи на встановлення судом факту порушення обвинуваченим умов застосованого до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, наявні реальні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які з часу продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 ,просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали районного суду і скасувати її як незаконну та обрати його підзахисному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вказує, що у зв'язку з перебуванням на лікарняному, він пропустив процесуальний строк звернення до суду, а тому просить його поновити.
Свої апеляційні вимоги захисник обґрунтовує тим, що судовий розгляд кримінального провадження триває 6 років. Судом не виконуються вимоги ст. 17 та ст. 318 КПК України щодо строків розгляду кримінального провадження.
У клопотанні перераховується процесуальні документи кримінального провадження і немає жодного натяку щодо наявності у прокурора оперативної або іншої інформації щодо намірів порушення обвинуваченим покладених обов'язків чи ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні допитані всі свідки та потерпілі, а тому посилання в ухвалі суду на те що обвинувачений буде впливати на них безпідставне.
Розумні строки судового розгляду, згідно визначення ст. 318 КПК України, вже давно вичерпані. Судовий розгляд проводиться повільно з причин відсутності доказової бази та затягування розгляду кримінального провадження з вини сторони обвинувачення.
Обвинувачений ОСОБА_6 має постійне місце реєстрації що зазначено у матеріалах кримінального провадження.
Також, захисник посилається і на те, що з огляду на базові принципи Європейського суду з прав людини, сама лише тяжкість інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 1-1 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути подана - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Отже, як видно з апеляційної скарги захисника вона подана до апеляційного суду 04.10.2023, а оскаржувана ухвала суду проголошена 28.09.2023, тобто з пропуском на один день, при цьому захисник вказує, що він з поважних причин пропустив строк на апеляційне оскарження даної ухвали суду, оскільки перебував на лікарняному, а тому колегія суддів вважає необхідним визнати, що строк на апеляційне оскарження пропущений в даному випадку з поважних причин і є всі підстави на його поновлення.
Як вбачається з виділених матеріалів судового провадження № 398/2581/17 у провадженні Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області перебувають матеріли кримінального провадження № 12017120070001202 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 України.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч. 2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , дотримався вказаних вище вимог кримінального процесуального закону.
Як встановлено колегією суддів в судовому засіданні суду апеляційної інстанції та, що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах кримінального провадження за № 398/2581/17, в судовому засіданні судом першої інстанції, в порядку ст. 331 КПК України, розглянуто клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , з обґрунтуванням доцільності обрання даного запобіжного заходу.
Вирішуючи питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були заявлені під час попереднього застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися і виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , належно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини, на які посилається прокурор в обґрунтування доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, дають достатні підстави вважати, що і на даний час продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може перешкоджати судовому провадженню, впливаючи на свідків, потерпілих, переховуватися від суду з метою уникнути можливої кримінальної відповідальності, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Також, колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відпала необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою.
Вищезазначені обставини на переконання колегії суддів є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу у триманні під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи. Зміна запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, у даному випадку не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді.
Крім того, на переконання колегії суддів матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою.
Тому, апеляційні доводи захисника про необґрунтованість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовного обвинуваченого ОСОБА_6 , колегія суддів вважає безпідставними.
Враховуючи вищенаведене, районний суд при розгляді даного клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченимінкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, у зв'язку із чим посилання обвинуваченого на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення вимог Кримінального процесуального Закону при її винесенні, на переконання колегії суддів, є безпідставними.
Отже, колегія суддів вважає, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_6 не може бути забезпечена застосуванням менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки останній на даний час становить підвищену суспільну небезпеку, а саме у нього наявний високий ризик можливості переховування від суду та з метою уникнення кримінальної відповідальності, наявний ризик впливу на свідків, а також за відсутності постійного місця роботи та необхідних коштів для його існування, ризик вчинення нового кримінального правопорушення.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу захисника необхідно залишити без задоволення, а ухвалу районного суду без зміни.
Керуючись ст.ст. 183, 199, 331, 405, 406, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Поновити захиснику-адвокату ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.09.2023, якою продовжено обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.09.2023, якою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, а саме з 14.30 год 28.09.2023 по 14.30 год 26.11.2023 включно - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2