ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
Іменем України
10 жовтня 2023 року м. Кропивницький
справа № 394/20/22
провадження № 22-з/4809/83/23
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Єгорової С. М. (суддя - доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І., розглянувши заяву адвоката Волощука Володимира Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської областівід 23.03.2023 та додаткове рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 03.04.2023 у складі головуючого судді Краснопольської Л. П.
УСТАНОВИВ:
20.01.2022 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила визнати незаконним та скасувати держаний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК №139488, виданий 15.12.2011 на ім'я ОСОБА_2 , та скасувати реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3523655100:50:013:0033, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) В.02.01, площею 0, 15 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2 з виключенням відомостей із державного земельного кадастру.
Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 23.03.2023 відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 27.09.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської областівід 23.03.2023 та додаткове рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 03.04.2023 скасовано.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незаконними правовстановлюючих документів на право власності на земельну ділянку задоволено.
Визнано недійсним держаний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК №139488 виданий 15.12.2011 на ім'я ОСОБА_2 .
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні присадибною земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом скасування державної реєстрації за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3523655100:50:013:0033, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) В.02.01, площею 0,15 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
В порядку розподілу судових витрат стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 2354,40 грн сплаченого судового збору, 8470,80 грн за проведення земельної-технічної експертизи, а всього 10825,20 грн.
В порядку розподілу судових витрат стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 9683,50 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції.
02.10.2023 на адресу апеляційного суду від представника позивача адвоката Волощука В. В. надійшла заява про розподіл судових витрат у справі за перегляд справи судом апеляційної інстанції.
До заяви додано докази відправлення її копії іншим учасникам справи.
Заява мотивована тим, що заявник до суду апеляційної інстанції подав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, з якого вбачалося, що позивач планує понести судові витрати в розмірі 10 659 грн. Питання про стягнення витрат на про правову допомогу апеляційним судом не вирішувалося, оскільки було заявлено клопотання про подання заяви з доказами судових витрат протягом п'яти днів з дня винесення постанови у справі.
Заявник просить ухвалити додаткове рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі 394/20/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 23.03.2023 року та додаткове рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 03.04.2023 року по справі №394/20/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незаконними правовстановлюючих документів на право власності на земельну ділянку, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі в розмірі 1488 гривень судового збору та 10 736 гривень витрат на правничу допомогу, а загалом 12 224 гривні.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 03.10.2023 вказану заяву призначено до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи, установлено строк до 09.10.2023, для подання апеляційному суду письмового відношення на заяву про ухвалення додаткового рішення.
Колегія суддів вважає, що заява представника позивача адвоката Волощука В. В. підлягає частковому задоволенню з наступних причин.
Згідно ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Статтею 246 ЦПК передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 137 ЦПК встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу адвокатом Волощуком В. В. надано: - розрахунок суми судових витрат від 27.09.2023 на суму 12224,00 грн, згідно якого адвокат та позивач погодили вартість однієї години роботи у розмірі 50% прожиткового мінімуму на одну особу, яка складає 1342 грн, консультація клієнта 1 год - 1342 грн, підготовка апеляційної скарги 6 год - 8 052 грн, участь адвоката в судовому засіданні 1 судове засідання - 1342 грн, судовий збір - 1488,00 грн (а.с. = т.2); - оригінал квитанції №20 від 27.09.2023на суму 10 736,00 грн (а.с.= т.2).
Встановлено, що постановою Кропивницького апеляційного суду від 27.09.2023 в порядку розподілу судових витрат стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 2354,40 грн сплаченого судового збору за подання позовної заяви у сумі 992,40 (908,00+84,40 а.с.1-2 т.1) грн та апеляційної скарги у сумі 1362,00 грн (а.с. 218 т.1).
Позивачем при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 1488,00 грн, постановою Кропивницького апеляційного суду від 27.09.2023 вирішено питання про стягнення 1362,00 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 126,00 грн витрат на судовий збір за подання апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, принцип співмірності та розумності судових витрат, задоволення апеляційної скарги, за відсутності заяв та заперечень на спростування відповідачем співмірності заявлених судових витрат, враховуючи пропорційність задоволених позовних вимог, заява адвоката Волощука В. В. про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат, понесених на оплату правничої допомоги на стадії перегляду справи апеляційним судом, підлягає частковому задоволенню, оскільки обґрунтованими і доведеними відповідними доказами щодо підстав та витрат на послуги адвоката є вимоги на суму 10736,00 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 246, 260, 261, 270, 383, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву адвоката Волощука Володимира Володимировича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 126,00 грн сплаченого судового збору та 10736,00 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, а всього 10862,00 грн.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий С. М. Єгорова
Судді О. Л. Карпенко
О. І. Чельник