Справа № 761/16614/23
Провадження № 3/761/3939/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2023 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Кваша А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Шевченківського управління поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за статтею 51 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту КУпАП),
ВСТАНОВИЛА
До провадження Шевченківського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Відповідно до обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 02.05.2023 серія ВАВ № 494627, 02.05.2023 о 14.30 год. за адресою м. Київ, вул. Д. Щербаківського, 56/7 у магазині «Сільпо» ОСОБА_1 здійснив дрібну крадіжку на суму 259,90 грн. без ПДВ повторно протягом року.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 51 КУпАП.
У судові засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повідомлялася про судове засідання, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення (що підтверджується підпислом особи у протоколі та складеною ОСОБА_1 02.05.2023 року окремою заявою на ім'я суду про зобов'язання в разі повідомлення про місце та час розгляду справи прибути до суду), свідомо не вжив заходів для явки до суду.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
До того ж Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа «Каракуця проти України»).
З урахуванням наведеного, враховуючи, що судом вжито всіх можливих заходів для розгляду справи за участю особи, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 02.05.2023 серія ВАВ № 494627, рапорт від 02.05.2023, копію протоколу про прийняття зави про кримінальне правопрушення, пояснення ОСОБА_2 , довідку про вартість товару ТОВ « СІЛЬПО-ФУД», пояснення самого ОСОБА_1 слід вказати на таке.
Стаття 51 ч. 2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою а саме за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відтак, ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 51 КУпАП, яка визначає відповідальність за повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою а саме за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
При цьому, матеріалами справи не підтверджено, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності протягом року після накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 51 КУпАП, а також судом враховуються письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких останній вказав про обставини, викладені у протоколі, водночас в даному випадку слід прийняти до уваги те, що відповідно до правової позиції викладеної у постанові ВС № 537/2088/17 від 15.05.2019 вказано, що сам факт визнання особою вини не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності. Крім того у своїх поясненнях ОСОБА_1 не вказує на те, що він раніше вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП та був протягом року у строк до 02.05.2023 підданий за це адміністративному стягненню, при цьому останній на судові виклики в судове засідання не з'явився та не підтвердив і не спростував обставин, викладених в матеріалах справи.
У відповідності із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи положення ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод, а також беручи до уваги висновки ЄСПЛ у справах «Малофаєва проти Росії», рішення від 30.05.2013р., та «Карелін проти Росії», рішення від 20.09.2016р., ЄСПЛ серед іншого зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготовитися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Згідно п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку, що провадження у справі слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 7, 9, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 252, 256, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИЛА
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Антоніна КВАША