печерський районний суд міста києва
Справа № 757/44782/23-к
06 жовтня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві судове провадження за клопотанням старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12023000000001099 від 12.06.2023, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
06 жовтня 2023 року у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_5 , за погодженням із прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12023000000001099 від 12.06.2023, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивуючи подане клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_4 у порушення постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4, 9, 15 Положення по дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, п.п. 2.8, 8.1, 8.2, 8.9 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622» (далі - Інструкція), у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 07.07.2023, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, направлених проти громадської безпеки в частині захисту життя та здоров'я людей від негативного впливу руйнуючого характеру вогнепальної зброї, бойових припасів в результаті їх неконтрольованого обігу, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи незаконно, без передбаченого законом дозволу, придбав за невстановлених досудовим розслідуванням обставин вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухові пристрої, а саме: автомат Калашникова моделі «АК-РМО» № НОМЕР_1 калібру 5,45х39, 209 патронів до бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39.
У подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи вчиняти кримінальне правопорушення, у період із часу придбання до 07.07.2023, діючи незаконно, з єдиним злочинним умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без передбаченого законом дозволу, діючи в порушення вимог Інструкції, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , зберігав з метою збуту вогнепальну зброю та бойові припаси, а саме: автомат Калашникова моделі «АК-РМО» № НОМЕР_1 калібру 5,45х39, 209 патронів до бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39, які попередньо придбав, без передбаченого законом дозволу.
07.07.2023, приблизно о 12 годині 11 хвилині ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконний збут вогнепальної зброї та бойових припасів, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 за 2000 доларів США збув гр. ОСОБА_6 автомат Калашникова моделі «АК-РМО» № НОМЕР_1 калібру 5,45х39, 209 патронів до бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39.
Крім того, ОСОБА_4 у порушення постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4, 9, 15 Положення по дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, п.п. 2.8, 8.1, 8.2, 8.9 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622» (далі - Інструкція), у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 05.10.2023, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, направлених проти громадської безпеки в частині захисту життя та здоров'я людей від негативного впливу руйнуючого характеру вогнепальної зброї, бойових припасів в результаті їх неконтрольованого обігу, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи незаконно, без передбаченого законом дозволу, придбав за невстановлених досудовим розслідуванням обставин бойові припаси та вибухові пристрої, а саме: 760 патронів калібру 7,62х39, 2160 патронів калібру 5,45х39, 56 патронів калібру 7,62х54 та гранату Ф1.
У подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи вчиняти кримінальне правопорушення, у період із часу придбання до 05.10.2023, діючи незаконно, з єдиним злочинним умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без передбаченого законом дозволу, діючи в порушення вимог Інструкції, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , зберігав з метою збуту бойові припаси та вибухові пристрої, а саме: 760 патронів калібру 7,62х39, 2160 патронів калібру 5,45х39, 56 патронів калібру 7,62х54 та гранату Ф1, які попередньо придбав, без передбаченого законом дозволу.
05.10.2023, приблизно о 11 годині 05 хвилині ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконний збут бойових припасів та вибухових прстроїв, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 за 800 доларів США збув гр. ОСОБА_6 бойові припаси, а саме: 760 патронів калібру 7,62х39, 2160 патронів калібру 5,45х39, 56 патронів калібру 7,62х54, а також безоплатно збув та вибуховий пристрій - гранату Ф1.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у придбанні, зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, та їх збуті, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Слідчий вважає наявними ризики, які передбачені п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України та з метою їх запобігання наявні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши, що інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Підозрюваний в судовому засіданні щодо клопотання не заперечували та вину свою визнав.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001099 від 12.06.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст.201 КК України.
05.10.2023 о 21 год. 23 хв. у відповідності до ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Кінецьпіль Первомайського району Миколаївської області, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
Частиною 1 статті 181 КПК України зазначено, що домашній арешт - це запобіжний захід, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби.
Згідно ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:
- показаннями свідка ОСОБА_6 ;
- протоколом огляду та добровільної видачі від 07.07.2023;
- протоколом огляду та добровільної видачі від 05.10.2023;
- висновком судової балістичної експертизи СЕ-19/111-23/37129-БЛ від 20.07.2023;
- протоколом обшуку від 05.10.2023 за місцем проживання ОСОБА_4
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Так, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, які передбачені п. п. 1-5 ст. 177 КПК України, а також в даному випадку слідчий суддя приймає до уваги процесуальну позицію сторони захисту, яка не заперечувала щодо задоволення клопотання.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , характеризуючі дані про його особу, конкретні обставини справи, стан здоров'я, мету застосування даного запобіжного заходу, приймаючи до уваги, те, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, процесуальну позицію підозрюваного, який не заперечував щодо задоволення клопотання, надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможуть належним чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного (Khodorkovskiy v. Russia (Ходорковський проти Росії), § 136) та як наслідок буде порушено принцип пропорційності.
При цьому, варто зазначити, що слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного цілодобового домашнього арешту викликано об'єктивною необхідність та ступенем доведених ризиків, що здатний забезпечити його належну процесуальну поведінку та виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а відтак клопотання підлягає задоволенню, що зможе не допустити ризики, які б підривали досудове розслідування, що має на меті забезпечити всебічність, повноту і неупередженість дослідження обставин у даному кримінальному провадження.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12023000000001099 від 12.06.2023, а саме до 03.12.2023 включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання (продовжити зберігання) до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні № 12023000000001099 від 12.06.2023.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1