печерський районний суд міста києва
Справа № 757/44730/23-к
06 жовтня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням слідчого Третього слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві капітана Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 62023100130000518 від 13.04.2023, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
06.10.2023 Слідчий Третього слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві капітана Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором, звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 62023100130000518 від 13.04.2023, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ухвалою слідчого судді відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте завершити розслідування у кримінальному провадженні у визначений ухвалою строк не представляється можливим, оскільки необхідно провести слідчі (розшукові) дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, однак для закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, необхідно провести ще ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Разом з тим, заявлені ризики, які існували при застосуванні до підозрюваного міри запобіжного заходу, не втратили свою актуальність, а відтак запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання та просили застосувати зменшити альтернативний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 20 прожиткових мінімумів доходів громадян.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Так, згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
При цьому, абсолютність права на свободу не передбачена ні Конституцією України, ні іншими джерелами права, зокрема Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Судовим розглядом встановлено, що у Третім слідчим відділом територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023100130000518 від 13.04.2023.
10.08.2023 військовослужбовця ОСОБА_5 та ОСОБА_7 затримано, у порядку ст. 208 КПК України.
10.08.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
11.08.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 307 КК України.
12.08.2023 слідчою суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09.10.2023 з утриманням останнього на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Одночасну слідчий суддя визначив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 214 720 грн.
ОСОБА_5 утримується під вартою на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 до 09.10.2023.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах.
Наряду з вказаним, слідчий суддя враховує, що вказане було встановлено судом при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу, а саме:
- повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 30.03.2023;
- матеріалами виконаного доручення оперативного підрозділу ДВКР СБ України від 28.04.2023;
- допитами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
- протоколами огляду (виїмку) кореспонденції від 04.06.2023, 10.06.2023, 18.06.2023, 24.06.2023, 10.08.2023;
- висновками експерта Українського науково-дослідного спеціальної техніки та судових експертиз від 08.06.2923, 21.06.2023, 23.06.2023, 05.07.2023;
- протоколом обшуку від 10.08.2023 у приміщенні відділення «Нова пошта» № 180, за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, м. Київ;
- матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій;
- іншими матеріалами у їх сукупності.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для вирішення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні сторони обвинувачення та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
04.10.2023 керівником Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 3-х місяців, тобто до 10.11.2023.
За викладених обставин, вбачається, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Так, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
При вивченні матеріалів клопотання, особи підозрюваного та обставин за яких було вчинено кримінальне правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Так, стороною обвинувачення доведено актуальність ризику переховування підозрюваного, виходячи з того, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке безальтернативно передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, а відтак встановлена наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення безперешкодного, повного та всебічного досудового розслідування даного кримінального провадження, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, слідчий суддя приймає до уваги, що підозрюваний ОСОБА_5 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 НГ України, де також проходять військову службу свідки у кримінальному провадженні, для яких він є співслужбовцем, у зв'язку з чим може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та в подальшому судового розгляду, та через прохання, погрози або іншим шляхом щодо знищення, приховання або спотворення документів та речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурором в судовому засіданні доведено, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які вже були допитані як свідки у кримінальному проваджені, так і на тих осіб, які встановлюються, яким відомо або можливо відомо про протиправні дії ОСОБА_5 .
Слідчий приймає до уваги, що наразі встановлюються дані про можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інших кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим, підозрюваний не будучи тимчасово позбавлений волі, зможе вчинювати тиск на можливих свідків у даному кримінальному провадженні, з метою приховання своєї злочинної діяльності, що в своїй сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України.
Прокурор зазначає та чого стороною захисту спростовано в судовому засіданні не було, що ОСОБА_5 притягається до кримінальної відповідальності та під впливом тяжкості покарання, яке загрожує останньому, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, та у такий спосіб істотно перешкоджати повному та всебічному досудовому розслідуванню даного кримінального провадження, що в своїй сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України.
Крім того, підозрюваний є військовослужбовцем, що обумовлює ймовірність вчинення ним військового кримінального правопорушення пов'язаного з ухиленням від виконання обов'язків військової служби, у разі переховування ним від органу досудового розслідування та/або суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що ОСОБА_5 являється військовослужбовцем та вчинив тяжкий злочин, з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, беручи до уваги, що вчинені останнім кримінальне правопорушення створило в очах інших військовослужбовців негативні враження безладдя та безкарності в системі Збройних Сил України, а тому є виключним випадком, зважаючи на суспільно ситуацію у державі, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання сторони обвинувачення, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам, як на тому наполягала сторона захисту.
Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Так, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.
При визначенні ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року
Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, суспільну небезпечність злочинів, вік та стан його здоров'я, соціальні зв'язки, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, здатна гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням вказаних обставин, що виправдує мету застосування запобіжного заходу.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 62023100130000518 від 13.04.2023, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 04.11.2023 (включно), з утриманням останнього на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 134200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) гривень, поклавши у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до слідчих та прокурора у кримінальному провадженні, та суду за першим викликом;
2) не відлучатись із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, за винятком паспорта громадянина України;
5) носити електронний засіб контролю.
Застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 04.11.2023 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1