печерський районний суд міста києва
Справа № 757/29217/22-ц
"05" жовтня 2023 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Ільєвої Т.Г.,
при секретарі судових засідань Ємець Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди заподіяної бездіяльністю суду, -
У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди заподіяної бездіяльністю суду.
Ухвалою судді Ільєвої Т.Г. від 28.11.2022 справу прийнято до провадження, розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження.
29.03.2023 ухвалою суду було закрито підготовче судове засідання та перейдено до розгляду справи по суті.
Розгляд справи призначався неодноразово, а саме: на 14.02.2023, 29.03.2023, 17.05.2023, 05.10.2023, проте позивач та/або його представник до суду не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Так, у Постанові від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Положеннями статті 11 Цивільного процесуального кодексу України встановлено позицію диспозитивності цивільного судочинства, а саме передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини першої ст. 12, частини першої ст. 20 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.
За частиною першою ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Так, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до принципу 2 Рекомендацій № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 367 засіданні заступників міністрів 28 лютого 1984 року, коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, такі як накладення штрафу, відшкодування завданих збитків або позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути у змозі стягнути судові витрати з адвоката.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).
За приписами пункту 5 частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ч. 3 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на те, що позивач та/або його представник повторно не з'явилися в судове засідання, не повідомили про причини неявки, не подали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позов необхідно залишити без розгляду, одночасно роз'яснивши заявнику, що вона має право звернутися до суду повторно, після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Окрім цього, суд звертає увагу, що на думку суду, позивачу було забезпечено достатньо можливостей для подання всіх необхідних документів, клопотань, які би забезпечили належне використання свої процесуальних прав та доведення своєї позиції щодо своїх позовних вимог.
Також, варто зазначити, що судовою системою забезпечені можливості повідомлення суду про причини неявки в судові засідання, а саме електронною поштою, шляхом направлення документів поштовим зв'язком або ж особистою подачею через канцелярію суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу неактуальна позовна заява, оскільки позивач жодним чином не проявляє своєї зацікавленості в розгляді справи та доведення правомірності своїх вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 14, 20 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-13, 19, 58, 62, 142, 257, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди заподіяної бездіяльністю суду - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 15 днів з дня її проголошення, а у випадку відсутності особи в судовому засіданні з дня отримання копії цієї ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.Г. Ільєва