печерський районний суд міста києва
Справа № 757/39842/23-к
05 жовтня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №120230000000000691 від 26.04.2023,-
08.09.2023 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №120230000000000691 від 26.04.2023.
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 09.06.2023, на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2023, було проведено обшук, за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було вилучено речі та документи, які мають статус тимчасово вилученого майна, а саме: мобільний телефон та грошові кошти.
Відтак, адвокат вважає, що вилучений телефон та грошові кошти мають статус тимчасово вилученого, оскільки не мають відношення до кримінального провадження, не були визначені індивідуальними ознаками, а тому майно підлягає поверненню його законному володільцю.
З метою забезпечення участі адвоката в судовому засіданні, розгляд провадження призначався в режимі відеоконференції, проте встановити зв'язок не виявилось за можливе.
Разом з цим, в матерілах скарги міститься клопотання адвоката про розгляд скарги у його відсутність.
Слідчий/прокурор у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000691 від 26.04.2023 за фактом продажу товарів гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку в особливо великих розмірах під час воєнного стану за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 201-2 Кримінального кодексу України.
Так, з матеріалів скарги вбачається, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2023 у справі №757/39842/23-к було надано дозвіл на проведення обшуку житла - за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , РНКОПП НОМЕР_2 , з метою відшукання та вилучення:
- товару (гуманітарної допомоги), який завезено на територію України протягом 2022 року службовими особами ТОВ «ТАНОС ТЕКНОЛОДЖИ» (код ЄДРПОУ 43885773), а саме продуктових наборів для військових «MRE» (їжа готова до споживання з підігрівачем) фірми «Legurme» із написом «Відновлюйся Україно! Ми віримо у лікувальну силу любові та підтримки», а також усіх оригіналів документів як в друкованому так і електронному вигляді, пов'язаних із такою продукцією, у тому числі, однак не обмежуючись, щодо його закупівлі (договори купівлі-продажу з усіма додатками та додатковими угодами, платіжними документами, актами приймання-передачі товару та інше), щодо ввезення на територію України (міжнародні товаро-транспортні накладні (CMR), дозволи на перевантаження, сертифікати транзитного супроводу та інше), щодо визначення його гуманітарною допомогою, щодо якості та строку використання такого товару;
- цифрових носіїв електронної інформації (флеш-карт будь-якого формату, носіїв на жорстких магнітних дисках (HDD), носіїв на твердотільних дисках (SSD), оптичних дисків CD, DVD, комп'ютерів, ноутбуків, планшетів, мобільних телефонів із сім-картками, які містять інформацію (текст, фото та відео) щодо товару (гуманітарної допомоги), який завезено на територію України протягом 2022 року службовими особами ТОВ «ТАНОС ТЕКНОЛОДЖИ» (код ЄДРПОУ 43885773), а саме продуктових наборів для військових «MRE» (їжа готова до споживання з підігрівачем) фірми «Legurme» із написом «Відновлюйся Україно! Ми віримо у лікувальну силу любові та підтримки», у тому числі, однак не обмежуючись, щодо його закупівлі (договори купівлі-продажу з усіма додатками та додатковими угодами, платіжними документами, актами приймання-передачі товару та інше), щодо ввезення на територію України (міжнародні товаро-транспортні накладні (CMR), дозволи на перевантаження, сертифікати транзитного супроводу та інше), щодо визначення його гуманітарною допомогою, щодо якості та строку використання такого товару, а також інформацію щодо спілкування учасників злочину між собою та покупцями, у тому числі ОСОБА_6 , та містять інші відомості, які мають значення для досудового розслідування;
- блокнотів, зошитів та чорнових записів, які містять відомості про готування, вчинення та приховування кримінальних правопорушень, пов'язаних з продажом гуманітарної допомоги;
- копії усіх документів, що свідчать про відкриття, обслуговування та керування банківських рахунків, відкритих на ім'я громадян України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , та їх близьких родичів, які діяли/діють у період часу з 01.01.2022 по теперішній час, руху коштів по ним за період з 01.01.2022 по теперішній час, квитанції про здійснення банківських операцій в банківських установах, де платником та/чи отримувачем виступали вищевказані особи та будь-які розписки про надання/передачу грошових коштів за період часу з 01.01.2022 по теперішній час;
- усіх документів щодо підтвердження повноважень та діяльності громадян України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , як працівників та/чи представників будь-яких юридичних осіб та/чи ФОП, у тому числі, однак не обмежуючись щодо представлення інтересів ТОВ «ТАНОС ТЕКНОЛОДЖИ» (код ЄДРПОУ 43885773), у тому числі пов'язаних з товаром (гуманітарною допомогою), який завезено на територію України протягом 2022 року службовими особами ТОВ «ТАНОС ТЕКНОЛОДЖИ» (код ЄДРПОУ 43885773), а саме продуктових наборів для військових «MRE» (їжа готова до споживання з підігрівачем) фірми «Legurme» із написом «Відновлюйся Україно! Ми віримо у лікувальну силу любові та підтримки»;
- усіх фінансово-господарських документів щодо діяльності будь-яких ФОП та юридичних осіб, у тому числі особами ТОВ «ТАНОС ТЕКНОЛОДЖИ» (код ЄДРПОУ 43885773), не зареєстрованих за цією адресою, а також їх печатки та штампи;
- усі документи щодо придбання громадянами України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , та/або їх близькими родичами та чи довіреними особами нерухомості та транспортних засобів;
- готівкових коштів, у тому числі отриманих від ОСОБА_6 в якості оплати за товар (гуманітарну допомогу), а саме продуктових наборів для військових «MRE» (їжа готова до споживання з підігрівачем) фірми «Legurme» із написом «Відновлюйся Україно! Ми віримо у лікувальну силу любові та підтримки», та інші предмети і цінності здобуті злочинним шляхом та/або які підлягають конфіскації у випадку винесення у подальшому обвинувального вироку суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно положень ч.ч. 8, 9 ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім'ї або його представникові.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).
ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).
У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).
Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
У судовому засіданні встановлено, що вилучене майно на поверненні якого наполягає володілець, підпадає під критерії, визначені ухвалою слідчого судді від 14.07.2023, тобто її резолютивною частиною, а протилежного не було доведено слідчому судді.
Відтак, вилучене майно, не є тимчасово вилученим майном, а тому не може застосовуватися порядок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, та процедура за ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу.
За вказаних обставин, під час судового розгляду даної скарги за наданими матеріали, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності заявника обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав заявника та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.
На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про безпідставність вимог скарги, а відтак у задоволенні вимог скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №120230000000000691 від 26.04.2023, - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1