Справа № 755/8733/23
Провадження №: 3/755/4313/23
"05" жовтня 2023 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Судом визнано доведеним, що водій ОСОБА_1 о 00 годині 20 хвилин 17 червня 2023 року в районі будинку № 29, розташованого на вул. Гродненській у м. Києві, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, що було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Попченкова І.М. зазначила, що ОСОБА_1 із протоколом не згоден, транспортним засобом не керував, нікуди не їхав. Знаходився вдома у своїх знайомих та орієнтовно о 00:00 годин направився до власного авто, де планував заночувати до ранку, оскільки в автомобілі знаходились цінні речі, а він погано себе почував. В цей час до нього під'їхали працівники поліції та стали вимагати від ОСОБА_1 надати для перевірки документи, що він вважав абсолютно безпідставним. Також зауважила, що на відео відсутнє підтвердження керування особою транспортим засобом, оскільки транспортний засіб ОСОБА_1 не рухається. Водночас матеріали відеозапису не містять моменту складання поліцейськими направлення на огляд до лікаря та вручення його ОСОБА_1 . При цьому, ОСОБА_1 не роз'яснили його права, чим позбавили його, зокрема, права на захист. Крім того, вважає, що поліцейські були упереджені щодо нього. Враховуючи наведене, просила провадження у справі закрити.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 441617 від 17 червня 2023 року, згідно з яким ОСОБА_1 о 00 годині 20 хвилин 17 червня 2023 року в районі будинку №29, розташованого на вул. Гродненській у м. Києві, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, що було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 17.06.2023 р., в якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; почервоніння обличчя;
- у копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС № 7179214 від 17.06.2023 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП (керування транспортним засобом в темну пору доби без ввімкнутого світла фар), відомостей про оскарження якої судді не було надано, що сприймається суддею як доказ керування ОСОБА_1 транспортним засобом;
- на відеозаписі з боді-камер працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, продемонстрованому в судовому засіданні, де зафіксовано, що поліцейські рухаються на транспортному засобі та когось переслідують, зокрема, поліцейський передає по рації дані автомобіля: «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , та називає вулицю - Азербайджанська. Після зупинки підходять до автомобіля, за кермом якого перебуває ОСОБА_1 , повідомляють, що його було зупинено у зв'язку із тим, що він рухався на автомобілі без ввімкненого світла фар, повідомляють ОСОБА_1 , що рухались за ним по вул. Азербайджанській. Поліцейські просять пред'явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, водій тривалий час не надає документи, перебуває з явними ознаками сп'яніння - на відео помітно порушення мови. Пропонують пройти огляд за допомогою технічного приладу "Драгер", на що ОСОБА_1 не погоджується. Також поліцейські пропонують пройти огляд у закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 спочатку погоджується, проте після повідомленя йому, що до закладу його мають доставити працівники поліції, каже, що так він зробити не може. Просить комусь зателефонувати, поліцейські погоджуються, надаючи йому таку можливість. Увесь час поліцейські спілкуються із ОСОБА_1 коректно та з повагою. Жодних проявів упередженості чи тиску на нього немає. В той же час зазначають ОСОБА_1 , що він затягує час, попереджає, що це буде сприйнято як пасивна відмова від проходження огляду. Поліцейські ще неодноразово повторюють питання щодо наявності у ОСОБА_1 наміру пройти огляд на стан сп'яніння, ОСОБА_1 ці питання ігнорує, починає стверджувати, що нікуди не їхав, або вдає, що комусь телефонує, або настільки дезорієнтований, оскільки тримає телефон зворотнім боком і на екрані мобільного телефону видно, що виклик абонента не здійснюється, каже, щоб поліцейські йому не заважали. Після чого працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що його дії розцінені, як відмова від проходження огляду, а щодо нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення. Поряд з цим, роз'яснює ОСОБА_1 його права, відповідно до ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України. Крім того, на відео зафіксоване складання та вручення ОСОБА_1 копію постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, складеного за ч. 1 ст. 130 КУпАП, від отримання якого ОСОБА_1 відмовився.
Вказані докази отримані у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та відповідних Інструкцій. Протокол підписаний особою, яка його склала, та містить запис про те, що ОСОБА_1 від підпису відмовився.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, в судовому засіданні адвокат Попченкова І.М. заперечувала факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, проте це суперечить змісту дослідженого в судовому засіданні відеозапису. Крім того, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується змістом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС № 7179214 від 17.06.2023 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, яка не була оскаржена у встановленому законом порядку та у визначені строки, що свідчить про згоду ОСОБА_1 з її змістом.
Поряд з цим, суддя зауважує, що версія подій, викладена представником ОСОБА_1 , згідно з якою останній приблизно о 00:00 годині вийшов від знайомих, аби залишитись ночувати в автомобілі через те, що в ньому зберігались цінні речі, є нелогічною та непереконливою, з огляду на те, що станом на 00:00 годину у місті Києві діяла комендантська година, згідно з обмеженнями якої особі було заборонено перебувати на вулиці. При цьому, згідно з версією сторони захисту, цінні речі, щодо яких переймався ОСОБА_1 , знаходились у транспортному засобі без нагляду під час його перебування зі знайомими.
Оцінюючи доводи адвоката Попченкової І.М. щодо відсутності підстав для висловлення працівниками поліції вимоги щодо надання ОСОБА_1 документів для перевірки, суддя враховує таке.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
Водночас, згідно зі ст. 3 вказаного Закону, поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Поряд з цим, відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово був продовжений та діє до цього часу.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, серед іншого, такі заходи правового режиму воєнного стану: 6) встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів; 7) перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Таким чином, працівники поліції мали усі законні підстави для того, аби зупинити транспортний засіб ОСОБА_1 , що рухався в темну пору доби під час комендантської години, в період дії воєнного стану, без ввімкненого світла фар, та вимагати від нього пред'явити для перевірки документи, що посвідчують його особу, а також документи на транспортний засіб.
Доводи сторони захисту щодо нероз'яснення ОСОБА_1 його прав, а також упередженості з боку поліцейських та здійснення тиску на нього суддя відкидає, оскільки вони не узгоджуються із матеріалами справи та, зокрема, спростовуються змістом відеозапису з боді-камер.
Щодо доводів адвоката Попченкової І.М. суддя зазначає наступне. На відеозаписі, що був досліджений під час судового розгляду, зафіксовано момент складання поліцейскими направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого або сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, хоча суддя зауважує на тому, що таке направлення складалось вже після того, як поліцейськими було зафіксовано відмову особи від проходження такого огляду.
Втім, навіть відсутність у матеріалах справи направлення на проведення огляду у даному випадку не є підставою для визнання незаконними дій поліцейських, пов'язаних із виявленням та фіксацією адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки особа відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
За умови відмови особи від проходження огляду на стан сп'яніння, поліцейські, на думку судді, позбавлялися обов'язку видавати відповідне направлення, що узгоджується з п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого або сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 р. № 1103, відповідно до якого у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду у закладі охорони здоров'я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення.
В той же час, системний аналіз змісту пунктів 6 (Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я) та 8 Порядку дає підстави стверджувати про те, що направлення на проведення огляду обов'язково видається водію, який виявив згоду на проходження такого огляду.
Аналогічна позиція викладена у постанові Київського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року у справі № 757/27466/19-п (Провадження № 33/824/3088/2019).
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993р. №3353-XII встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Водночас пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306, зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин, враховуючи викладене вище, суддя відповідно до положень ст. 251 та ст.252 КУпАП доходить висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП, та вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суддя вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. 23, 24, 30, 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 (вісімдесят) коп.
Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя М.Г. Сазонова