Справа № 726/2455/23
Провадження №2-о/726/72/23
Категорія 2
про залишення заяви без руху
11.10.2023 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Чернівецької міської ради про призначення опікуна, -
10.10.2023 Садгірським районним судом м. Чернівці отримано заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Чернівецької міської ради про призначення опікуна у якій заявник просить призначити його опікуном недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Така заява того ж дня передана на розгляд головуючого судді Асташева С.А., згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 10.10.2023.
Перевіряючи отриману заяву на відповідність вимогам ЦПК України, приходжу до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження /загального або спрощеного; 3) окремого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, а тому порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування (ч.1 ст. 300 ЦПК України).
Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Відповідно до частин третьої, п'ятої статті 63 ЦК України фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Крім того, фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов'язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном ( піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров'я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).
Пунктом 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 17 червня 1999 року, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання громадянина недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров'я особи, яка потребує опіки та її опікуна, довідки про судимість майбутнього опікуна.
Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки.
Всупереч вищезазначеним вимогам закону заявником до суду подано лише заяву та подання, однак не долучено документів, що підтверджують можливість його бути опікуном, зокрема вказані у поданні: характеристику з місця проживання, документи на підтвердження відсутності судимості, довідки про стан здоров'я потенційного опікуна, тощо.
Також з матеріалів заяви вбачається, що ОСОБА_2 визнаний недієздатним з 2001 року, однак не вказано хто саме здійснював попередньо обов'язки опікуна та підстави неможливості такого подальшого здійснення обов'язків опікуна. У випадку, якщо обов'язки опікуна здійснювала мати недієздатного яка померла, слід долучити документи на підтвердження таких обставин.
Заявнику слід долучити документи на підтвердження родинних відносин між потенційним опікуном та недієздатною особою, оскільки відповідно до вимог ч.4 ст. 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Стаття 187 ЦПК України регламентує дії судді перед вирішенням питання про відкриття провадження у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Призначення опікуна не є автоматичним та зобов'язує суд перевірити обставини, які свідчать про те, що особа може бути призначена опікуном.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Перевіряючи заяву ОСОБА_1 на відповідність вимогам ЦПК України було встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а таку заяву, на підставі ч.1, 2 ст. 187 ЦПК України, слід залишити без руху та надати заявнику строк 5 (п'ять) днів для усунення недоліків.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
Роз'яснити заявнику, що в разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута йому.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 19, 175 - 177, 185, 260, 261, 293, 315-316, 354 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Чернівецької міської ради про призначення опікуна - залишити без руху.
Надати заявнику ОСОБА_1 строк 5 (п'ять) днів для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який рахувати з дня отримання ним копії даної ухвали.
Роз'яснити заявнику, що якщо у встановлений строк вказані в ухвалі недоліки не будуть усунені, заява буде вважатися неподаною та повернута йому.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. А. Асташев